Рослинництво
ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ
Олійні культури мають велике господарське значення. З їх насіння добувають олію, яку споживають і використовують у харчовій, кондитерській, консервній і маргариновій, а також у лакофарбовій, миловарній, текстильній, шкіряній промисловості. Макуха, що залишається після переробки насіння, а також шрот (знежирена макуха) є добрим концентрованим кормом для годівлі тварин.
До олійних культур належать соняшник, льон-кучерявець, гірчиця, ріпак, рицина, мак, кунжут, арахіс, сафлор, рижій, перила, лялеманція та ін. Олію добувають також із насіння прядивних культур (льону-довгунця, конопель, бавовнику, кенафу), сої та ін. Більшість олійних культур має важливе агротехнічне значення. Так, соняшник, ріпак, рицину, кунжут висівають широкорядним способом. У результаті обробітку ґрунту в міжряддях поля після цих культур чисті від бур'янів. Тому вони є добрими попередниками для зернових.
Уміст олії у насінні олійних культур коливається і залежить від особливостей сорту, природних умов району, технології вирощування тощо (табл.). Наприклад, насіння соняшнику містить 30—57%, озимого ріпаку — 45—52, гірчиці сизої — 35—47, рижію — 26—46, рицини — 47—58, перили — 35—50% олії. У насінні соняшнику, вирощеного у південних і південно-східних районах, вміст олії вищий, ніж у насінні соняшнику, вирощеного у північних і північно-західних районах. Олійність соняшнику зростає у міру просування цієї культури з півночі на південь та схід. За даними М. М. Іванова, вміст олії в насінні соняшнику, вирощеному в Смоленській області Російської Федерації, становить 43,2%, Харківській — 55,8%. Зрошення у посушливих районах сприяє нагромадженню олії у насінні. У районах достатнього зволоження більші врожаї, а також вміст олії в насінні олійних рослин з родини Капустяних. Підвищені дози азотних добрив збільшують вміст білка та зменшують кількість олії в насінні, проте вихід олії з 1 га зростає в результаті підвищення врожаю. Ранні строки сівби, внесення фосфорно-калійних добрив також сприяють нагромадженню олії у насінні багатьох олійних культур.
Рослинна олія — складний ефір трьохатомного спирту гліцерину і жирних кислот. Енергетична цінність рослинного жиру вдвічі більша, ніж білків або вуглеводів. Важливим показником якості олії є здатність висихати. Цей показник визначають йодним числом, тобто кількістю грамів йоду, що приєднується до 100 г олії. Що вище йодне число, то швидше олія висихає.
ТАБЛИЦЯ. ВМІСТ ОЛІЇ В НАСІННІ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР ТА ЇЇ ЯКІСТЬ
Культура |
Вміст олії, %від маси абсолютно сухої речовини насіння |
Число |
||
йодне |
кислотне |
омилення |
||
Соняшник |
30—57 |
119—144 |
0,1—2,4 |
183—196 |
Сафлор |
25—37 |
115—155 |
0,8—5,8 |
194—203 |
Гірчиця сиза |
35—47 |
92—119 |
0,0—3,0 |
182—183 |
Ріпак озимий |
45—52 |
94—112 |
0,1—11,0 |
167—185 |
Рижій |
26—46 |
132—153 |
0,2—13,0 |
181—188 |
Рицина |
47—58 |
81—86 |
1,0—6,8 |
182—187 |
Кунжут |
48—63 |
103—112 |
0,2—2,3 |
186—195 |
Перила |
35—50 |
181—206 |
0,6—3,9 |
189—197 |
Лялеманція |
35—42 |
162—203 |
0,8—4,4 |
181—185 |
Арахіс |
45—60 |
90—103 |
0,03—2,24 |
182—207 |
Соя |
16—27 |
107—137 |
0,0—5,7 |
190—312 |
Льон-кучерявець |
30—48 |
165—192 |
0,5—3,5 |
186—195 |
Розрізняють три групи олій: висихаючі (йодне число більше ніж 130) — лляна, перилова, рижієва, лялеманцієва та ін. Використовують їх переважно для технічних потреб; напіввисихаючі (йодне число від 85 до 130) — соняшникова, ріпакова, гірчична, соєва, сафлорова та ін. Використовують переважно як продукти харчування; невисихаючі (йодне число менше ніж 85) — рицинова, арахісова. Використовують переважно в медицині та для технічних потреб.
Важливим показником якості олії є також кислотне число, яке визначається кількістю їдкого калі в міліграмах, необхідного для нейтралізації жирних кислот в 1 голії. Кислотне число соняшникової олії — 0,1 — 2,4, ріпакової — 0,1—11,0, лляної — 0,5—3,5.
Деякі рослинні олії є сировиною для миловарної промисловості. Здатність олії до омилення визначається числом омилення — кількістю їдкого калі в міліграмах, необхідного для нейтралізації вільних і зв'язаних з гліцерином жирних кислот в 1 г олії. Для більшості рослинних олій воно становить 170—210.
Загальна світова площа олійних культур становить понад 60 млн га, зокрема на території України — 2,5 млн га.
Олійні культури вирощують також у Середній Азії, на Далекому Сході, у Західному Сибіру. Багато олійних культур вирощують у Молдові, Закавказзі, у Центрально-Чорноземній зоні, на Північному Кавказі та Поволжі.