Рослинництво

ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

Олійні культури мають велике господарське значення. З їх насіння добувають олію, яку споживають і використовують у харчовій, кондитерській, консервній і маргариновій, а також у лакофарбовій, миловарній, текстильній, шкіряній промисловості. Макуха, що залишається після переробки насіння, а також шрот (знежирена макуха) є добрим концентрованим кормом для годівлі тварин.

До олійних культур належать соняшник, льон-кучерявець, гірчиця, ріпак, рицина, мак, кунжут, арахіс, сафлор, рижій, перила, лялеманція та ін. Олію добувають також із насіння прядивних культур (льону-довгунця, конопель, бавовнику, кенафу), сої та ін. Більшість олійних культур має важливе агротехнічне значення. Так, соняшник, ріпак, рицину, кунжут висівають широкорядним способом. У результаті обробітку ґрунту в міжряддях поля після цих культур чисті від бур'янів. Тому вони є добрими попередниками для зернових.

Уміст олії у насінні олійних культур коливається і залежить від особливостей сорту, природних умов району, технології вирощування тощо (табл.). Наприклад, насіння соняшнику містить 30—57%, озимого ріпаку — 45—52, гірчиці сизої — 35—47, рижію — 26—46, рицини — 47—58, перили — 35—50% олії. У насінні соняшнику, вирощеного у південних і південно-східних районах, вміст олії вищий, ніж у насінні соняшнику, вирощеного у північних і північно-західних районах. Олійність соняшнику зростає у міру просування цієї культури з півночі на південь та схід. За даними М. М. Іванова, вміст олії в насінні соняшнику, вирощеному в Смоленській області Російської Федерації, становить 43,2%, Харківській — 55,8%. Зрошення у посушливих районах сприяє нагромадженню олії у насінні. У районах достатнього зволоження більші врожаї, а також вміст олії в насінні олійних рослин з родини Капустяних. Підвищені дози азотних добрив збільшують вміст білка та зменшують кількість олії в насінні, проте вихід олії з 1 га зростає в результаті підвищення врожаю. Ранні строки сівби, внесення фосфорно-калійних добрив також сприяють нагромадженню олії у насінні багатьох олійних культур.

Рослинна олія — складний ефір трьохатомного спирту гліцерину і жирних кислот. Енергетична цінність рослинного жиру вдвічі більша, ніж білків або вуглеводів. Важливим показником якості олії є здатність висихати. Цей показник визначають йодним числом, тобто кількістю грамів йоду, що приєднується до 100 г олії. Що вище йодне число, то швидше олія висихає.

 

ТАБЛИЦЯ. ВМІСТ ОЛІЇ В НАСІННІ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР ТА ЇЇ ЯКІСТЬ

Культура

Вміст олії, %від маси абсолютно сухої речовини насіння

Число

йодне

кислотне

омилення

Соняшник

30—57

119—144

0,1—2,4

183—196

Сафлор

25—37

115—155

0,8—5,8

194—203

Гірчиця сиза

35—47

92—119

0,0—3,0

182—183

Ріпак озимий

45—52

94—112

0,1—11,0

167—185

Рижій

26—46

132—153

0,2—13,0

181—188

Рицина

47—58

81—86

1,0—6,8

182—187

Кунжут

48—63

103—112

0,2—2,3

186—195

Перила

35—50

181—206

0,6—3,9

189—197

Лялеманція

35—42

162—203

0,8—4,4

181—185

Арахіс

45—60

90—103

0,03—2,24

182—207

Соя

16—27

107—137

0,0—5,7

190—312

Льон-кучерявець

30—48

165—192

0,5—3,5

186—195

Розрізняють три групи олій: висихаючі (йодне число більше ніж 130) — лляна, перилова, рижієва, лялеманцієва та ін. Використовують їх переважно для технічних потреб; напіввисихаючі (йодне число від 85 до 130) — соняшникова, ріпакова, гірчична, соєва, сафлорова та ін. Використовують переважно як продукти харчування; невисихаючі (йодне число менше ніж 85) — рицинова, арахісова. Використовують переважно в медицині та для технічних потреб.

Важливим показником якості олії є також кислотне число, яке визначається кількістю їдкого калі в міліграмах, необхідного для нейтралізації жирних кислот в 1 голії. Кислотне число соняшникової олії — 0,1 — 2,4, ріпакової — 0,1—11,0, лляної — 0,5—3,5.

Деякі рослинні олії є сировиною для миловарної промисловості. Здатність олії до омилення визначається числом омилення — кількістю їдкого калі в міліграмах, необхідного для нейтралізації вільних і зв'язаних з гліцерином жирних кислот в 1 г олії. Для більшості рослинних олій воно становить 170—210.

Загальна світова площа олійних культур становить понад 60 млн га, зокрема на території України — 2,5 млн га.

Олійні культури вирощують також у Середній Азії, на Далекому Сході, у Західному Сибіру. Багато олійних культур вирощують у Молдові, Закавказзі, у Центрально-Чорноземній зоні, на Північному Кавказі та Поволжі.






загрузка...





загрузка...