загрузка...
Loading...
Check Google Page Rank

Рослинництво

ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

6.1.2. ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ)

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Льон-кучерявець вирощують для виробництва олії, яку використовують для виготовлення оліфи, фарб, лаків, а також для харчування. Насіння його містить 30—48% олії. Макуха, що є продуктом переробки насіння, — цінний концентрований корм для тварин, особливо для молодняку великої рогатої худоби. Вона містить до 35% білка і близько 32% безазотистих екстрактивних речовин. Із соломи отримують коротке волокно, яке використовують для господарських потреб.

Льон-кучерявець в Україні вирощують у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській областях та в Автономній Республіці Крим.

Найбільші площі льону у США, Канаді, Аргентині, Індії, а також у Середній Азії, Поволжі і Західному Сибіру (Росія). В Україні льон-кучерявець займає близько 10 тис. га.

За умов інтенсивної технології в кращих господарствах Автономної Республіки Крим Нижньогірського району та Запорізької області Пологівського району зібрали відповідно 9,7 і 11,8 ц/га.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. Льон-кучерявець належить до виду Linum v. brevimulticaulia. Він має слаборозвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на 50—60 см, а в посушливі роки — понад 1 м. Стебло коротке (30—50 см), біля основи сильно розгалужене, з великою кількістю насінних коробочок (15—20 і більше). Насіння крупніше, ніж у льону-довгунця, з високим умістом висихаючої олії — 45—48%, проростає за температури ґрунту 3—4 °С. Сходи витримують приморозки 2—З °С. Транспіраційний коефіцієнт 420—490.

Найпоширенішим сортом олійного льону є Ціан.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Льон-кучерявець менш вибагливий до родючості ґрунту і вологи, ніж льон-довгунець, але в період від бутонізації до кінця цвітіння він також потребує значної кількості вологи. У другій половині вегетації, зокрема під час достигання, він потребує більше тепла. Найпридатнішими для його вирощування є чорноземні й каштанові ґрунти. На важких заболочених і солонцюватих ґрунтах сіяти його не слід.

Добрим попередником для олійного льону є озима пшениця, яку висівають по ранніх зайнятих і чистих удобрених парах, зернобобові, баштанні і просапні культури, що залишають поле чистим від бур'янів.

Ґрунт під олійний льон обробляють так само, як і під яру пшеницю. Якщо льон розміщують після просапних культур, проводять зяблеву оранку плугами з передплужниками на глибину 22—25 см, а після зернових і зернобобових культур — ранню зяблеву оранку з попереднім лущенням стерні. Навесні поле боронують і шлейфують для зберігання вологи, а перед сівбою культивують на глибину 6—8 см з одночасним боронуванням.

Урожай насіння льону-кучерявця значно підвищується, якщо під зяблеву оранку вносять фосфорно-калійні добрива. У дослідах, проведених Інститутом олійних культур УААН, внесення у рядки під час сівби 50 кг/га гранульованого суперфосфату підвищило врожай льону на 15—20%. Ще ефективніше передпосівне внесення суміші органомінеральних добрив.

Олійний льон сіють навесні одночасно з ранніми зерновими культурами. Сіють його вузькорядним, перехресним або звичайним рядковим способом. Норма висіву насіння 40—60 кг/га. У посушливих умовах норму висіву зменшують до 30—40, а на насінних ділянках за широкорядного способу сівби — 25 кг/га. У разі використання льону-межеумка на волокно і насіння норму висіву збільшують на 10—15 кг/га.

Насіння олійного льону при сівбі загортають на глибину 3—5, а на легких супіщаних ґрунтах — 5—6 см.

Льон-кучерявець збирають на насіння у фазі повної стиглості комбайнами на низькому зрізі. Якщо його вирощують на волокно і насіння, то збирати врожай починають на 5—7 діб раніше (у фазі жовтої стиглості) з наступним достиганням насіння у снопах й обмолочуванням на спеціальних льономолотарках.

Насіння очищають на сортувалках і льонових трієрах та зберігають за вологості 11% у сухих приміщеннях.






загрузка...





загрузка...