загрузка...
Loading...

Рослинництво

ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ

7.3. БАВОВНИК

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Серед прядивних культур бавовник посідає перше місце у світі. Його волокно застосовують для виготовлення різних тканин, трикотажу, ниток та інших цінних побутових виробів. Насіння бавовнику містить 20—30% олії, яку використовують для харчових потреб, для виробництва маргарину, мила, гліцерину, фарб. Незначну кількість насіння згодовують тваринам.

Бавовник вирощують переважно у тропічній і субтропічній зонах. Ще за 3000 років до н. е. на великих площах його вирощували в Індії та Китаї. Світова площа бавовнику становить близько 35 млн га, з них в Індії — 8 млн га, у США — 5,7, у Китаї — 5,6 млн га. На значних площах бавовник вирощують у Бразилії, Пакистані, Єгипті. Валовий збір волокна в 1986 р. становив понад 17 млн т.

На території колишнього СРСР бавовник почали вирощувати у 80-х роках XVIII ст. у районах Середньої Азії. Найбільші площі бавовнику в Узбекистані. Вирощують його також у Таджикистані, Азербайджані, Туркменістані, Казахстані, Киргизстані, Вірменії. В Україні бавовник не вирощують.

Високі врожаї бавовнику-сирцю збирають на спеціалізованих сортодільницях — по 40—50 ц/га.

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. Бавовник (Gossypium L.) належить до родини Мальвових. У жарких країнах бавовник росте як багаторічна рослина, однак здебільшого його вирощують як однорічну культуру.

Корінь стрижневий, проникає у ґрунт на глибину до 2—2,5 м. Стебло пряме, у нижній частині здерев'яніле. У бавовносійних районах бавовник утворює кущ заввишки 80—100 см з 7—15 бічними гілками. У бавовнику розрізняють два види гілок: ростові (моноподіальні), які закінчуються верхівковою ростовою брунькою, і плодові (симподіальні), мають квітки, бутони і закінчуються коробочкою-плодом. Нижні 2—3 листки на головному стеблі серцеподібні, інші — лопатоподібні.

Квітки великі, кремові або білі. Кожна квітка відцвітає за один день. Бавовник — самозапильна рослина, проте трапляється і перехресне запилення.

Плід — чотири - або п'ятигнізда коробочка. Достигла коробочка розтріскується, але не в усіх сортів. У кожному гнізді коробочки міститься 5—11 яйцеподібних насінин.

Насінина вкрита коротким волокном-підпушком (лінтером) і довгими волосками. Довжина її становить 9—12, ширина — 6—8 мм. Маса 1000 насінин, звільнених від волокна, залежно від сорту коливається від 60 до 160 г і більше. Волокно бавовнику звичайно білого кольору, проте трапляються сорти з кремовим, зеленуватим і коричневим волокном. Довжина волокна — 10—70 мм. Маса однієї коробочки бавовни-сирцю — від 2 до 10 г і більше.

БАВОВНИК — тепло - і світлолюбна рослина короткого дня. Насіння його проростає за температури ґрунту 12—15 °С, приморозків не витримує. Оптимальна температура для росту і розвитку — 25—30 °С.

У Середній Азії та на Закавказзі високі врожаї його збирають на піщано-глинистих ґрунтах і сіроземах лише за умов зрошення. Досить добре переносить незначну засоленість ґрунту.

У сільськогосподарському виробництві поширені три види бавовнику.

Бавовник звичайний, або мексиканський (G. hirsutum L.). Стебло 1—1,5 м заввишки. Волокно біле, тонке, завдовжки 30—40 мм. До цього виду належить більшість сортів, поширених у країнах Середньої Азії.

Перуанський (G. peruvianum Gau.), або єгипетський, бавовник високорослий (1—3 м). Волокно кремове, високої якості. Сорти цього виду пізньостиглі, вирощують їх у південних районах Середньої Азії та на Закавказзі.

Бавовник трав'янистий (G. herbaceum L.), або гуза, має грубе стебло до 1,5 м заввишки. Волокно його також грубе, завдовжки до 30 мм.

Серед районованих сортів найпоширеніші такі: 108-Ф, С-4727, 5904-1, Ташкент-1, Дніпровський 5.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Найкращими попередниками для вирощування бавовнику є люцерна і кукурудза. Висівають його також після цукрових буряків, овоче-баштанних культур, гороху, сої. Бавовник можна вирощувати беззмінно впродовж кількох років.

Зяблеву оранку під бавовник проводять у жовтні на глибину 25—30 см. Навесні поле боронують у два сліди, а після поливів культивують на глибину 8—10 см або застосовують чизелювання (на важких ґрунтах) на глибину 15—16 см з наступним боронуванням у два сліди.

Під час внесення добрив бавовник можна вирощувати і як повторну культуру. У кращих господарствах, де збирають високі врожаї бавовнику (50—70 ц/га), вносять по 15—20 т/га гною і повне мінеральне добриво (N120-130P80-140K40-50). У разі висівання бавовнику після люцерни дозу азотних добрив зменшують до 70 кг/га діючої речовини. Найефективніше одночасне внесення органічних і мінеральних добрив. Для поліпшення умов живлення під час сівби бавовнику рекомендується вносити гранульований суперфосфат (Р15-20) або нітрофоску на відстані 5—8 см від рядка на глибину 12—15 см. На початку бутонізації посіви підживлюють азотними і фосфорними добривами — по 30 кг/га діючої речовини.

Бавовник сіють за температури ґрунту на глибині 10 см 12— 15 °С пунктирним способом з шириною міжрядь 90 см. Норма висіву насіння — 30—90 кг/га. Насіння загортають на глибину 4—5 см.

Догляд за посівами бавовнику полягає у розпушуванні ґрунту в міжряддях у міру появи бур'янів, а також після кожного поливу. Кірку на посівах до появи сходів знищують ротаційними мотиками. У період утворення двох листків посіви проривають, залишаючи 8—9 рослин на 1 м рядка, щоб густота рослин становила 80—100 тис. на 1 га. На зрошуваних землях Середньої Азії та Закавказзя застосовують вологозарядкові і вегетаційні поливи бавовнику. Оптимальна вологість ґрунту для бавовнику під час вегетації має становити 65—85% від повної вологоємності.

Перший вегетаційний полив проводять у фазі 3—5 листочків з нормою поливу 600—900 м3/га. Від початку цвітіння до достигання перших коробочок проводять два-три поливи. Застосовують також дощування бавовнику, яке зменшує затрати праці у 3—4 рази.

Для підвищення врожайності бавовнику зрізують верхівки рослин при утворенні 14—16 плодових гілок.

Збирають бавовник у міру достигання коробочок 2—3 рази до і 1— 2 рази після настання морозів.

Збирають урожай переважно комбайнами. Починають збирати бавовник тоді, коли на рослинах розкриється 50—60% коробочок. Перед збиранням комбайнами проводять дефоліацію. Посіви на початку розкривання перших коробочок обприскують хлоратом магнію (8—10 кг/га).

Зібраний бавовник-сирець просушують і відвозять на приймальні пункти або бавовноочисні заводи, де волокно відокремлюють від насіння на спеціальних машинах — джинах. Потім волокно пресують, упаковують і відправляють на текстильні фабрики.






загрузка...
загрузка...