Рослинництво

КОРМОВІ ТРАВИ

9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ

9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ

9.3.1.5. БУРКУН БІЛИЙ

Буркун білий — одно- або дворічна рослина. За поживністю не поступається перед іншими бобовими травами: 100 кг сіна відповідають 52 кормовим одиницям, а 100 кг зеленої маси — 16,5 кормової одиниці і містять 1,9 кг перетравного протеїну. Дикорослі види буркуну поширені в усіх районах країни. Як бур'ян він трапляється на полях, городах, межах, часом великими заростями. У культурі поширені буркун білий (Melilotus albus Desr.) і жовтий (Melilotus officinalis Desr.). Деякі форми цього буркуну є однорічними. Буркун білий використовують на зелений корм, сіно, зелене добриво, для випасу та для виготовлення силосу, сінажу, трав'яного борошна. Буркун білий — цінна медоносна культура. У сівозміні для окультурення ґрунтів він має таке значення, як і люпин. Добре розвинена коренева система його проникає в ґрунт на глибину 2—3 м. За допомогою бульбочкових бактерій буркун нагромаджує в ґрунті більше азоту й органічної маси, ніж люпин. Приріст урожаю зернових, зокрема озимої пшениці, після буркуну, зібраного на насіння, на дослідному полі Львівського державного аграрного університету становив 7—10 ц/га.

Стебло буркуну білого пряме, розгалужене і досягає висоти 1,5—3 м. Листки трійчасті, дрібні, зазублені по краях. Квітки білі, зібрані у великі суцвіття-китиці. Боби однонасінні. Насіння кругле, жовте. Маса 1000 насінин 1,8—2,5 г. Перед сівбою насіння рекомендується скарифікувати (руйнувати насінні оболонки), що значно прискорює появу сходів, та обробляти ризоторфіном. Районовані сорти Верховинський, Еней, Грозинський, Донецький однорічний.

Порівняно із жовтим буркун білий містить значно менше ароматичних речовин (кумарину), тварини швидко до нього звикають і добре поїдають. Кумарину в рослинах більше під час цвітіння. У виробництво впроваджуються безкумаринові форми буркуну білого. Позитивним є те, що буркун добре росте на пісних ґрунтах і дає значно вищі врожаї, ніж серадела й люпин. Крім того, він добре росте на легких піщаних, неглибоких карбонатних ґрунтах та солонцях, витримує посуху і досить зимостійкий.

На засолених ґрунтах півдня країни буркун збагачує ґрунт азотом і поліпшує його структуру, сприяє вирощуванню зернових культур — ярої та озимої пшениці, проса, а також цукрового буряку.

Буркун засвоює з ґрунту більше поживних речовин, ніж злакові культури. Він може засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук ґрунту і

добре реагує на внесення фосфоритного борошна. Внесення під буркун фосфорно-калійних добрив значно підвищує врожай його зеленої маси. На кислих ґрунтах урожайність буркуну значно підвищується (на 20—30 ц/га і більше) після вапнування.

Як сидеральна культура буркун білий має велике значення на ґрунтах, бідних на поживні речовини.

У змішаних посівах з кукурудзою у лісостепових районах можна використовувати однорічний білий буркун. За даними Уманського державного аграрного університету, при вирощуванні кукурудзи з однорічним буркуном на силос вміст перетравного протеїну в масі збільшується в 1,5 раза.

Зелену масу буркуну згодовують тваринам у свіжому або засилосованому вигляді. Досліди, проведені у нашій країні й США, довели, що на посівах буркуну можна випасати тварин навесні, безпосередньо після закінчення стійлового періоду. Використовувати буркун навесні починають на два тижні раніше, ніж інші бобові трави. Дійні корови швидко звикають до нього й підвищують продуктивність.

У районах достатнього зволоження буркун висівають напровесні під покрив ярих зернових, а також улітку. Норма висіву — 20 кг/га. У посушливих районах навесні його можна висівати без покривної культури, зменшуючи норму висіву до 10—15 кг/га. Норма висіву буркуну на насіння становить 5—6 кг/га. Сіють буркун широкорядним способом. Глибина загортання насіння 2—3 см. Перед сівбою насіння обробляють нітрагіном, що підвищує врожайність зеленої маси на 20—30%.

У рік сівби після збирання покривної культури (восени) буркун можна використовувати на зелений корм, сіно або для випасу. Наступного року його скошують на зелений корм у фазі бутонізації, оскільки травостій його швидко грубіє. Після відростання посіви скошують удруге. Скошування буркуну на висоті, меншій за 12 см, затримує відростання рослин. На силос буркун збирають на початку цвітіння.

Буркун на насіння починають збирати тоді, коли достигають боби у нижній частині китиці. Збирати буркун треба у стислі строки, тому що насіння швидко обсипається. Урожайність насіння буркуну білого становить 8—10, а зеленої маси — 300—500 ц/га.






загрузка...





загрузка...