загрузка...
Loading...
Check Google Page Rank

Лісівництво

РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ

 

Лекція 2. ЛІС І СОНЯЧНА РАДІАЦІЯ

 

2.1 Характер сонячної радіації, її поглинання лісом

 

Основним джерелом енергії, що обумовлює природні процеси у біосфері Землі, є Сонце. Воно забезпечує широтне поясне прогрівання земної поверхні, циркуляцію повітря в атмосфері тощо.

Джерелом світла на планеті є сонячна радіація, вона вимірюється Сонячною константою — кількістю енергії, що припадає на 1 см2 по­верхні, перпендикулярної до променів. Для умов Європи константа ста­новить 7,74 Дж/ см2 • хв. Сонячна радіація, яка надходить на верхню гра­ницю атмосфери Землі, частково відбивається, а також поглинається самою атмосферою, хмарами, рослинним покривом земної поверхні та самою Землею. Відбита у космічний простір радіація (альбедо) складає приблизно 1/3 від загальної енергії. За довжиною хвиль спектр сонячної радіації поділяють на ультрафіолетові промені, які практично повністю поглинаються атмосферою, видимі промені та ближні інфрачервоні. Промені з довжиною хвиль у 0,4-0,7 мкм складають видиму частину спектра (світло). Вони становлять приблизно половину сумарної радіації, яка надходить на земну поверхню. Але чим нижче Сонце від зеніту і чим товща атмосфера, тим менше видимих променів надходить на поверхню Землі. Тому, чим нижче Сонце над горизонтом, тим менше надходить ультрафіолетових променів до поверхні планети і тим більше — інфрачервоних. Сама атмосфера поглинає значну частину сонячної енергії. Причому, при суцільній хмарності до земної поверхні надходить на 1/3 — 1/2 менше радіації, ніж у безхмарні дні при однакових інших умовах. На кількість радіації, що надходить на земну поверхню, впливає ухил і експозиція поверхні. У північній півкулі схили, зорієнтовані на південь, отримують радіації більше, ніж північні, західні та східні.

Навколишнє середовище через кліматичні фактори надає енергію усьому живому на Землі. Потік енергії впливає на температуру рослин, разом з земним випромінюванням забезпечує конвекцію та транспірацію. Отримана рослинами енергія може накопичуватись у вигляді тепла або під дією фотосинтезу перетворюватись у фотохімічну і т. п. Залишок енергії вважається нетто радіацією.

Вплив лісу на процес поглинання радіації — значний. Лише незначна частка радіації у густому лісі досягає поверхні ґрунту. Так, у широ­колистяному лісі вона становить усього 1-5%, а після листопаду — збільшується до 50-80%. У густих ялинових лісах до поверхні ґрунту доходить усього 2,5% загальної освітленості сонцем.

Листя дерев пропускають від 10 до 25% сонячної радіації, яка надходить на їх поверхню.

Якість радіації під пологом лісу залежить від оптичних властивостей листя та частки радіації, яка надходить через просвіти у полозі лісу. Більш високу здатність пропускати промені мають хвойні породи, а листяним притаманна більша вибірковість певних променів. Найбільше листя пропускає зелених, а зранку — червоних променів. Менша здат­ність листя до поглинання і підвищена до відбиття променів, порівняно з хвоєю, використовується при дистанційному моніторингу у мішаних лісів за допомогою аерофотозйомки.






загрузка...





загрузка...