Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

 

Лекція 5. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ДЕРЕВНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ

 

5.4 Рубки догляду як захід щодо підвищення якості та продуктивності малоцінних насаджень

 

Перш за все встановлюється склад еталонного чи господарсько-доцільного лісостану для даного типу лісорослинних умов та інші його таксаційні показники у віці стиглості.

Найчастіше рубками виправляють лісові насадження з перевагою берези, осики в умовах суборів та граба в дібровах. Виправити неза­довільний склад порід за один — два прийоми рубки догляду неможливо. Цей процес повинен бути довгостроковим, цілеспрямованим та в міру інтенсивним, щоб не нашкодити лісостану.

Потрібно пам'ятати, що частка запасу, яка видалена з лісостану, поновлюється рештою дерев, які залишилися на корені, швидше в молодому віці, оскільки приріст деревини з віком зменшується. Тому починати такі рубки догляду краще в умовах Полісся — не пізніше 20- річного віку, а в Лісостепу, особливо в грабових дібровах — до 10-річного віку. Потрібно розрахувати таку схему рубок, котра за 3-4 приходи з рубкою приведе до поліпшення складу деревних порід і забезпечить бажану якість та продуктивність деревостану.

При виправленні березово-соснових, осиково-соснових молодняків, де головна порода має в складі 3-4 одиниці, у віці прочистки доцільно застосувати рубку з сильним ступенем зрідження, а іноді й з дуже сильним, тобто понад 35% за запасом або сумою площ поперечних перерізів (ППП). Орієнтацію для встановлення показників суми ППП краще взяти з таблиць ходу росту березових чи осикових деревостанів відповідного класу бонітету. Показники реального насадження обчислюються, виходячи з величини повноти (зімкнутості).

Порівнявши дані таблиць ходу росту березових та соснових насаджень у віці 15 років, бачимо, що середня висота берези перевищує на 1,5- 2,0 м. висоту сосни, а верхня висота дасть ще більшу різницю. Тому при проведенні прочистки потрібно вирубувати переважну більшість великих дерев берези. Зрозуміло, що така рубка буде інтенсивною і за сумою ППП дерев, що вирубуються, і за запасом.

Залежно від конкретних умов і характеру молодняка береться ступінь зрідження від 30 до 35%, обчислюються показники зниження суми ППП та визначається відносна повнота після проведення рубки. Якщо повнота не знизиться нижче за величину 0,5, то можна вважати, що така рубка не призведе до небажаних порушень природи молодняка, його стійкості проти несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Після виконаних розрахунків встановлюється склад деревостану після рубки, який уточнюється за фактичними даними за ступенем зрідження. Така інтенсивна рубка у віці прочистки, як правило, знижує частку берези та збільшує частку сосни на 2 одиниці, що суттєво поліпшить ріст сосни в наступні кілька років.

Якщо склад молодняка був ЗС7Б, а після проведеної рубки став 5С5Б — це не повинно задовольняти господарство. Потрібна ще хоча б одна рубка з інтенсивністю 25-30%. Але поспішати з її проведенням не можна. Потрібно розрахувати термін, коли вирубаний запас поновиться за рахунок приросту залишеної на корені частини деревостану. Зрозуміло, що приростати запас буде практично однаково за рахунок дерев сосни і берези.

Для встановлення терміну чергової рубки можна скористатися даними про зміну запасу молодняків сосни та берези в 20-річному (у нашому випадку) віці, врахувавши реальну повноту після проведеної прочистки. Обчислюється середня величина зміни запасу (по сосні та березі) і з певним наближенням встановлюється термін, коли вирубаний запас відновиться. Це, як правило, відбувається через 4-5, іноді більше років залежно від сприятливості лісорослинних умов. Таким чином, чергова рубка вже буде проводитись у віці проріджування.

Перше проріджування при складі порід 5С5Б потрібно проводити в основному за рахунок вибірки великих за розмірами дерев берези зі ступенем зрідження до 30%. Вік, в якому проводиться ця рубка — 22-23 роки. Таким же чином, як і для прочистки, встановлюються показники деревостану після проведення рубки. Бажано, щоб після проведення проріджування повнота деревостану не знизилася за межу 0,6.

Користуючись даними про зміну запасу по сосні та березі окремо, на основі таблиць ходу росту для цих порід, обчислюється запас кожної породи окремо. При цьому враховується, що вирубували березу, а сосну майже не зачіпали. На підставі обчислених величин запасів сосни та берези встановлюється їх співвідношення та склад деревостану. Найчастіше при такій рубці він буде 7СЗБ, що у віці проріджування може задовольнити господарство.

Друге проріджування повинно ще зменшити частку берези та збільшити частку сосни. Як і в попередніх заходах, розраховується термін проведення другого проріджування на основі зміни запасу з урахуванням реального складу та повноти деревостану після першого проріджування. Бажано друге проріджування провести в 30-35 років залежно від конкретних лісорослинних умов. Потрібно пам'ятати, що друге проріджування не повинно мати ступінь зрідження, вищий за середній (до 25%).

Аналогічно розробляється схема рубок для лісостепових умов, якщо молодняк має незадовільний склад порід. Найчастіше такі молодняки утворюються в умовах грабових дібров, де повинні вирощуватися складні за формою лісостани з дубом і ясенем у першому та грабом — у другому ярусі. В цих умовах рубки догляду бажано розпочинати не пізніше 15-річного віку, вирубуючи переважно дерева граба, які сильно переростають дуб, доводячи вибірку за сумою ППП до 35% і більше.

Інтенсивною прочисткою можна знизити частку граба на 2 одиниці (з 6 до 4), збільшивши долю дуба і ясена на таку ж величину. Після розрахунку терміну поновлення запасу та збільшення суми ППП при­близно до рівня повноти 0,8 призначається інтенсивне проріджування (25-30%) у віці 25-30 років.

При другому проріджуванні потрібно розпочати формування другого ярусу із граба, видаливши небажані дерева усіх порід. Цей і подальший догляд потрібно вести при середньому ступені зрідження.






загрузка...





загрузка...