загрузка...
Loading...
Check Google Page Rank

Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

 

Лекція 5. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ДЕРЕВНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ

 

5.9 Вплив механічного складу ґрунту на ріст сосняків, ялинників, дібров

 

Механічний склад ґрунту — найбільш впливовий чинник, що визна­чає водний, повітряний режим ґрунту та режим живлення.

Дерново-підзолисті ґрунти Полісся представлені різним механічним складом, тому цікаво знати, який зв'язок існує між ростом деревостанів сосни, ялини залежно від вмісту глиняних часточок, або так званої фізичної глини.

Соснові деревостани зростають на піщаних ґрунтах, глинистих пісках, супісках, а іноді і на легких суглинках. Ґрунти часто на тій чи іншій глибині мають прошарки глини або суглинку, а в ряді випадків піщані ґрунти підсилаються мореною. Ріст сосняків на піщаних ґрунтах рідко буває кращим за III бонітет, а якщо ґрунти глинясто-піщані та ще й мають прошарки із глини, то вони забезпечують ріст за ІІ-І класами бонітету, а іноді і Іа. Якщо глинясто-піщані ґрунти підстилаються мореною на глибині 1,5-2,0 м, то можна очікувати росту сосни за Іа-Іб класами бонітету. Супіщані ґрунти, як правило, забезпечують ріст сосни за Іа-Іб класами бонітету.

Оскільки на східноєвропейській рівнині сосняки розповсюджені в кліматичних умовах дуже широкого діапазону, то тут утворилися ґрунти різного генезису - від підзолів до сірих лісових. На продуктивність соснових насаджень при підзолистому процесі впливає малий вміст поживних речовин, а в умовах сірих лісових ґрунтів значну роль відіграє нестача вологи.

Високопродуктивні сосняки лісостепової зони зростають на ґрунтах з більшим вмістом фізичної глини та з більшим накопиченням гумусу в перегнойно-акумулятивному горизонті ґрунту. В даних лісорослинних умовах у сосняках формується другий ярус із дуба звичайного.

Таким чином, особливістю соснових лісів є те, що вони поселяються на ґрунтах легкого механічного складу з малими запасами поживних речовин, невисоким вмістом обмінних основ та гумусу. Але сосна, хоча і невибаглива до багатства ґрунту, позитивно реагує на його збільшення.

Ялинники рідко поселяються на піщаних ґрунтах. Вони приурочені до ґрунтів із значним вмістом поживних речовин, особливо зольних елементів живлення, значною кількістю обмінних основ. На дерново-підзолистих ґрунтах найкращі умови для ялини створюються при наяв­ності в ґрунті 25-35% фізичної глини (Зеліков, 1971). Успішний ріст ялинників також залежить від морени. Запаси деревини в ялинниках, що зростають на ґрунтах, які підстилаються мореною, вдвічі вищі, ніж на ґрунтах, що утворились на алювіальних відкладах.

Як більш вибаглива до ґрунту, ялина може поселятися на торф'я­никах, які мають сприятливий хімічний склад. Сосна може зростати на торфах з гіршим хімічним складом.

Найбільшу продуктивність ялинники мають на підзолистих ґрунтах з добре вираженим підзолисто-перегнійними горизонтами (Іа-Іб бонітет). Ялина позитивно реагує на вміст азоту в ґрунті.

Діброви характерні для зони лісостепу. Дуб — порода, насадження якої типові на ґрунтах, що сформувалися на глиняних або суглинкових наносах, тобто на сірих лісових ґрунтах та чорноземах. Але в умовах Лісостепу гідротермічна ситуація часто не забезпечує діброви достат­ньою кількістю вологи для формування високопродуктивних насаджень. У силу цього на характер дібров впливає рельєф, що визначає поверх­невий та внутрішньо-ґрунтовий стік. Цим самим на невеликих терито­ріях створюються різні умови за ступенем зволоження (наприклад, Голосієво).

Дуб росте і в зоні мішаних лісів, займаючи підзолисті ґрунти з м'яким гумусом, при достатній кількості зольних елементів та обмінних основ у ґрунтотворній породі.

Високопродуктивні діброви в Лісостепу приурочені сірим лісовим ґрунтам (темно-сірим), що утворилися на наносах глинястого та суглинкового механічного складу із значними запасами поживних речовин, горіхуватозернистою структурою, високим вмістом обмінних кальцію та магнію в профілі ґрунту. Такі ґрунти мають добре виражений гумусово-елювіальний горизонт. Саме накопичення перегною у верхніх горизонтах та слабо виражений у них елювіальний процес і забез­печують значні запаси поживних речовин та вміст обмінних основ.

З переміщенням дібров на південь, у зону Степу, в область бай­рачних дібров, їх продуктивність визначається перш за все водним режимом. Найбільш продуктивні насадження зростають по дну балок, а на схилах балок та на виході та на плато продуктивність знижується, незважаючи на те, що властивості ґрунтів тут поліпшуються. Дуб різко знижує продуктивність на засолених ґрунтах. На бурих лісових ґрунтах продуктивність дібров залежить від глибини ґрунтів. Тут дуб часто змінюється буком.

Вплив оглеєння на ріст сосняків та ялинників. Оглеєння ґрунтів свідчить про несприятливий водно-повітряний режим ґрунту. Часто оглеєння відбувається в якомусь одному генетичному горизонті, утворюючи щільний прошарок сизого кольору. Коріння рослин цей прошарок подолати не можуть, вони в нього не проникають. Глеєвий горизонт буває різним за товщиною і по-різному впливає на ріст деревостанів, але завжди погіршує його.

Слід підкреслити, що вплив оглеєння на ріст сосняків та ялинників більш суттєвий, ніж вплив механічного складу ґрунту.

Глеєві горизонти можуть утворюватись на різній глибині залежно від рівня ґрунтових вод, ступеня поверхневого перезволоження. Утворюються або дерново-підзолисто-глеєві, або дерново-глеєві ґрунти, де зверху лежить шар суглинку у 40-80 см. Це типові для ялинників ґрунти.

Вплив рівня ґрунтових вод на ріст сосняків та ялинників. Рівень ґрунтових вод не буває постійним, він протягом року коливається. Але лісові насадження відображають певний середній рівень за багато років, тобто багаторічний. Рівень ґрунтових вод також залежить від абсолютної відмітки ділянки та її положення у рельєфі. Вплив рівня ґрунтових вод на ріст сосняків та ялинників вагоміший, ніж вплив механічного складу ґрунту та ступеня його оглеєння. Потрібно відрізняти ґрунтові води від верховодки, яка з'являється у певний період веге­таційного сезону. її вплив на лісостани помітний у меншій мірі порівняно з впливом ґрунтових вод. У цілому ж на території лісництва, в межах лісостанів сосни, ялини, ґрунтові води можуть регулювати продуктив­ність від І до III класу бонітету. Таким чином, при проектуванні лісів по­трібно враховувати не тільки типи ґрунтів, що утворилися, але й окремі їх ознаки, які суттєво впливають на ріст і продуктивність лісостанів. В умовах виробництва при лісорозведенні і поновленні лісу рідко практикують дослідження ґрунтів. Без проведення таких досліджень не завжди вдало створюються лісові насадження, і вони у перспективі часто не досягають очікуваних продуктивності та якості.






загрузка...





загрузка...