загрузка...
Loading...

Лісівництво

РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ

 

Лекція 2. ЛІС І СОНЯЧНА РАДІАЦІЯ

 

2.2 Ліс і світло

 

Світло, як форма сонячної енергії, використовується зеленими рослинами, у тому числі і деревними, для перетворення променистої енергії в енергію хімічних зв'язків органічних речовин у результаті фотосинтезу. Щорічно завдяки фотосинтезу на земній кулі утво­рюється близько 150 млрд. т органічних речовин. При цьому засвоюється близько 300 млрд. т вуглекислого газу та виділяється 200 млрд. т вільного кисню. Зімкнуті ліси помірної зони за вегетаційний період здатні поглинати 20-25 т*га-1 С02 і виділяти 15-18 т*га-1 кисню. При цьому в них утворюється 14-18 т*га-1 органічних речовин.

Зелене листя і хвоя використовують для фотосинтезу не всі промені сонячного спектру, а лише ті, що належать до фотосинтетично-активної радіації (ФАР) з довжиною хвилі у межах 0,38-0,71 мкм. Інші промені спектру мають своєрідне значення: ультрафіолетові з довжи­ною хвилі 0,29-0,38 мкм — гальмують ростові процеси, а ближня інфра­червона радіація з довжиною хвилі 0,71-4,00 мкм — переважно створює тепловий ефект через поглинання її водою клітин.

К. А. Тімірязєв у свій час встановив, що вирішальну роль у процесі фотосинтезу відіграють теплові промені — червоні, оранжеві (жовто­гарячі), жовті і в незначній мірі — зелені. Фіолетові, сині та голубі приймають участь у процесах росту. Сонячне світло впливає на транспірацію і ряд інших фізіологічних процесів у рослинах. На процеси фотосинтезу витрачається в середньому 28% ФАР.

Професор Л.О. Іванов вважав світло головним важелем, який використовує лісовод при лісовирощуванні для зміни екологічної обстановки у насадженні.

Характер освітлення крон у лісі залежить як від надходження радіації — прямої чи розсіяної (дифузної), так і від породного складу, віку та будови самого насадження. Якщо у середніх широтах освіт­леність на відкритому місці становить у ясний день 150-200 тис. лк, то під пологом діброви вона дорівнює 1 — 2 тис. лк, у сосняку — вдвічі більше. Верхні частини крон дерев при ясній погоді освітлюються прямим промінням, а нижні — розсіяним, яке становить 1/3-1/8 частину сумарної радіації. У похмуру погоду великої різниці в освітленні верхніх і нижніх частин крони немає.

Від освітленості залежить процес листоутворення і гілкування крони, формування габітусу, який притаманний тій чи іншій деревній породі. Внаслідок взаємного притінення дерев у лісовому насадженні формується тіньове листя (хвоя), від частки якого залежить продук­тивність фотосинтезу, відмирає частина гілок, іде процес очищення стовбурів від сучків. При вирощуванні лісових насаджень усі ці процеси спрямовуються за допомогою регулювання освітлення. Це досягається своєчасним, продуманим проведенням рубок догляду. При цьому можна добитися підвищення продуктивності фотосинтезу, регулюючи індекс листяної поверхні, тобто відношення площі поверхні листя (хвої) до площі, зайнятої лісостаном. Для наших умов індекс не повинен бути більшим за 4, бо це не призведе до підвищення продуктивності фотосинтезу.

Оскільки світло впливає на рясність плодоношення, то при формуванні лісонасіннєвих ділянок і плантацій потрібно розріджувати їх до такого стану, щоб дерева переважно освітлювалися прямими променями. Це позитивно впливає на рясність плодоношення та якість насіння.

Ліс, як оптична система, впливає на якість освітлення під його пологом. Світло під пологом лісу збіднене на фотосинтетично-активну радіацію (ФАР) порівняно зі світлом відкритого місця. Якщо на відкритому місці ФАР складають 50% радіації, то під пологом сосняка 30, а молодого дубняка — 10. Кількісні та якісні зміни в освітленні під пологом лісу впливають на характер підпологової рослинності, стан природного поновлення тощо.

З лісівництва відомо, що різні деревні породи по-різному від­носяться до світла. Одні з них світловибагливі, інші тіньовитривалі. Це потрібно враховувати при веденні господарства у насадженнях, створених першими та другими породами. Крім того, ведення госпо­дарства у насадженнях із різних деревних порід потребує врахування притаманного їм фотоперіодизму. Особливо це стосується деревних порід — екзотів.






загрузка...
загрузка...