загрузка...
Loading...

Лісівництво

РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ

 

Лекція 2. ЛІС І СОНЯЧНА РАДІАЦІЯ

 

2.3 Ліс і тепло

 

Промениста енергія Сонця надходить на поверхню Землі у вигляді не тільки світлових, але і теплових променів, які поєднуються між собою. Тобто, світло і теплові промені діють сукупно. Однак значний вплив земного випромінювання і циркуляції повітря на рівень та розподіл тепла викликає необхідність розгляду сонячного тепла і температури повітря окремо від сонячної радіації та світла.

Середньорічна температура повітря будь-якої місцевості є функцією сонячної радіації, яка надходить на поверхню Землі, з урахуванням вторинних переносів тепла, що виникають у результаті випромінювання поверхнею та циркуляції повітря. Вдень температура повітря підвищується, а вночі - знижується, причому на температуру повітря впливає кількість тепла, яку вдень поглинули наземні об'єкти і атмосфера. Впливає і випромінювання тепла в атмосферу. Теплові умови певної ділянки залежать також від широти і висоти над рівнем моря, віддаленості від океану, сезону року, а в гірській місцевості - від крутості та експозицій схилу. Атмосфера Землі у нічні часи не тільки поглинає теплові промені, але і відбиває їх, зменшуючи втрати тепла земною поверхнею. У цілому ж тепловий режим місцевості залежить від річного та добового ходу сумарної радіації. На практиці теплові показники місцевості оцінюють через температуру повітря і ґрунту.

У лісі, коли дерева повністю покриті листям, екстремальні темпе­ратури повітря, як правило, нижчі, ніж за межами лісу. Зменшення припливу радіації до лісу (під полог) спричиняє деяке зниження се­редньорічної температури повітря. Зімкнутий лісовий полог затримує до 95% світла і більшу частину радіаційного тепла (близько 80%), яке надходить на поверхню. Саме цим, у першу чергу, і пояснюється утворення особливого лісового фітоклімату ("лісової обстановки"), який різко відрізняється від клімату сусідньої відкритої місцевості.

Полог лісу відокремлює повітряний простір, який знаходиться нижче від нього, чим порушує турбулентну циркуляцію повітря між лісом і шаром атмосфери, що знаходиться над ним. Це і створює у лісі особливий повітряний і тепловий режим.

Затримання теплових променів пологом (кронами) перешкоджає нагріванню поверхні ґрунту та приземного повітря, тому лісовий ґрунт улітку має нижчу температуру, ніж ґрунт відкритого місця, до глибини 1,0-1,5 м. Взимку лісовий ґрунт, навпаки, тепліший за польовий не тільки під хвойними насадженнями, але і під листяними, головним чином, через лісову підстилку. У середньому лісовий ґрунт холодніший за польовий на 1,0-1,5°С, але взимку — тепліший на 0,5-1,0°С.

Чим континентальніший клімат місцевості, тим більш суттєво впливає ліс на температурні умови під його пологом. Цей вплив послаблюється при зрідженні деревостану. При повноті 0,6 і нижче у світлолюбних порід та 0,4 і нижче у тіньовитривалих температурний режим під пологом наближається до умов відкритого місця. Те ж саме спостерігається на полянах і вирубках. Поляни і суцільні вирубки, які оточені щільною стіною лісу, відрізняються застоєм повітря та більш контрастним ходом температур порівняно не тільки з лісостаном, але і з відкритим простором. У цих місцях виникають температурні крайності, що шкодить процесу поновлення лісу через заморозки. Поновлюються породи, які не бояться заморозків (береза).

Для більшості деревних порід помірної зони процеси життєдіяльності розпочинаються після зимового спокою при переході серед­ньодобової температури через 0°С. Сокорух та ріст коріння починаються мри температурі дещо вищій за 0°С. Зовнішні ознаки життєдіяльності (розкриття бруньок) спостерігаються при переході температури повітря через +10°С. Оптимум фотосинтезу знаходиться у межах 20-30°С і припиняється при +40°С. Це — середні показники. Для більш тепло­любних рослин початок вегетації потребує тривалого прогрівання.

Для широти м. Києва П. С. Погребняк наводить наступну послідов­ність початку вегетації у деревних порід: шелюга та інші верби, модрина, береза, черемха, осика, липа, вільха чорна, каштан кінський, клен гостролистий, явір, дуб ранній, граб, ясен, дуб пізній, катальпа, гледичія, акація біла, айлант, софора японська.

Яким же чином лісовод може регулювати дію теплового фактора на ліс? Перш за все потрібно чим швидше поновлювати вирубки. Це створює лісову обстановку, яка практично виключає шкідливу дію заморозків. При цьому потрібно враховувати, що у місцях, де накопи­чуються холодні маси повітря і можливе пошкодження заморозками молодих рослин, поновлення головних порід доцільно здійснювати під захистом тих, які не пошкоджуються заморозками, наприклад берези. По-друге, на відкритих місцях — полянах, вирубках, оточених дорослими високоповнотними лісостанами та ще й зі щільним узліссям, реко­мендується не створювати лісові розсадники і шкілки місцевого значення (у масштабі лісництва). У таких місцях сіянці і молоді рослини у шкілках можуть не тільки пошкоджуватись заморозками, але і гостро відчувати негативну дію осоння влітку. По-третє, при вирощуванні лісових наса­джень із деревних порід, які мають понижену стійкість до вкрай низьких температур, при вираженому рельєфі їх доцільно висаджувати на схилах північної та західної експозицій. На таких схилах стовбури дерев після сильного охолодження прогріваються повільніше, що дозволяє уникати морозобійних тріщин.

Практично вироблені й інші заходи — напрям головних рубок суцільнолісосічним способом, ширина лісосік тощо, які, враховуючи ті чи інші місцеві умови, зменшують негативні явища на вирубках, чим сприяють швидкому їх поновленню, створенню лісової обстановки.






загрузка...
загрузка...