загрузка...
Loading...
Check Google Page Rank

Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

 

Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ

 

8.3 Евтрофізація ґрунтів у суборах введенням листяних порід та її значення

 

У лісах Українського Полісся береза повисла входить до складу корінних насаджень у свіжих та вологих борах, суборах, складних суборах. В останньому типі зростає осика, дуб, липа та інші листяні породи. У суборах дуб - типовий представник II ярусу. В окремих випадках він може зростати і в більш зволожених типах лісорослинних умов. При штучному поновленні суцільних вирубок в умовах свіжих борів та суборів уже протягом останніх 60 років лісоводи одночасно з садінням сосни, як головної породи для даних умов, висаджують і березу. При цьому вважається, що вона сприяє підвищенню родючості (евтрофізації) лісорослинних умов. У 50-60-ті рр. XX ст. при створенні лісових культур сосни з березою переважала схема із 7 рядів сосни і З рядів берези. Вже у віці 7-8 років, а іноді і раніше, молодняк потребував освітлень, які проводилися вручну і були завжди збитковими. З віком такі насадження потребували прочисток, а потім проріджувань, в результаті яких березу намагалися вирубати повністю, бо вона негативно впливала на ріст сосни. В результаті цього насадження становилося розчленованим на площі ділянки. Згодом березу, при створенні лісових культур сосни, стали вводити одним рядом. Потрібні були ті ж освітлення, вони також були збитковими, але із бюджету виділялися певні кошти і їх проводили. У більш дорослому віці сосняків, при проведенні прохідних рубок, також вирубувалася береза, бо вона вже досягла стиглості. Який вплив на ріст сосни мала береза — серйозних досліджень в Україні не проводилося.

У той же час науковцями з Прибалтики, у першу чергу професором К.К.Бушем, проведені масштабні дослідження впливу берези та осики на ріст і продуктивність хвойних лісів даного регіону. Основні висновки цих робіт ми наведемо дещо пізніше.

Багато дослідників вважають, що листяні породи, особливо ши­роколистяні, суттєво поліпшують ґрунт під хвойними лісами: підстилка розкладається швидше, знижується кислотність корененаселеного шару ґрунту і т.п., здійснюється евтрофізація ґрунту, покращуються ґрунтові процеси, що в цілому оцінюється позитивно. Але все це — не самоціль. Потрібно дати відповідь на питання: яким деревним породам приноситься користь?

Для екосистем хвойних лісів характерна участь грибів у розкладанні лісової підстилки і процесах живлення. Для їх нормального існування потрібне кисле середовище у корененаселеному шарі ґрунту. Для визначення впливу кислотності ґрунту на продуктивність сосняків проф К.К.Бушем (1984) були використані дані 41 пробної площі з винятково кислими ґрунтами на рівні рН 2,6-3,5 та 105 пробних площ з кислотністю ґрунтів рН 2,6-6,0. Математичний обробіток даних двох вибірок показав, що відмінності у рості насаджень першої і другої вибірки — несуттєві, а вони являють собою загальну сукупність. Тому автор робить висновок, що сильно кисла реакція ґрунту сама по собі не є перешкодою для вирощування високопродуктивних сосняків.

У ялинниках спостерігається така ж картина, але з наближенням реакцій ґрунтового розчину до нейтральної їх продуктивність знижується.

В умовах свіжого субору при лісопоновленні на суцільних вирубках часто практикується введення в культури сосни дуба звичайного. У передвоєнні і післявоєнні роки схема розміщення посадкових місць була такою: 7 рядів сосни, 3 ряди дуба. Прикладом такого насадження може бути штучно створений сосняк у кв.39 Дзвінківського лісництва Боярської ЛДС на площі близько 19 га. У 25 — 30-річному віці тут залишилися лише окремі екземпляри дуба. Тобто, 30% площі не було зайнято висадженими рослинами, що не могло у майбутньому не вплинути негативно на продуктивність деревостану.

В умовах свіжого і вологого субору дуб займає свою екологічну нішу, утворюючи у корінних насадженнях другий ярус. Родючість ґрунту у даних умовах не дозволяє дубу вийти у перший ярус. Одночасне введення в культуру сосни і дуба не забезпечує необхідну для дуба освітленість, а оскільки він відстає у рості від сосни, то остання його глушить і дуб випадає з насадження. Подальше удосконалення схем розміщення посадкових місць застосуванням так званих "буферних" рядів, у які висаджували липу або кущі (бузину червону, ліщину тощо), не вплинуло у суборах на ріст дуба, але дещо збільшило його збе­реженість. Така схема може бути доцільною у складних суборах, де дуб росте успішніше, ніж у суборах. У цих умовах можливе створення сосново-дубових насаджень, причому, чим багатші ґрунтові умови, тим більшою може бути частка дуба. Однак, дуб і у даних лісорослинних умовах не виходить до першого ярусу нарівні із сосною. До того ж, з господарської точки зору сумісне вирощування сосни і дуба для отримання необхідних сортиментів недоцільне, оскільки вік головної рубки для сосни настає у 80 років, тоді як для дуба він набагато вищий. Застосовувати ж рубки окремо сосни і дуба з технологічної точки зору складно. Вирубавши сосну, матимемо дубняк з повнотою 0,3-0,4, що недоцільно.






загрузка...





загрузка...