Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

 

Лекція 9. ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ

 

Кафедра лісівництва і мисливствознавства Національного аграр­ного університету активно працює над пошуком шляхів підвищення продуктивності лісів центрального Полісся та правобережного Лісо­степу України лісівничими методами. Потрібно наголосити, що лісів­ницькі дослідження потребують довготривалого проведення, щоб отри­мати надійні результати. Оскільки процес лісовирощування головним чином здійснюється шляхом проведення рубок догляду, то основна увага і була приділена вивченню режимів, при яких формується необ­хідна просторово-параметрична структура деревостанів у сосняках, нових способів рубок догляду за молодняками. З цією метою були закладені постійні пробні площі у штучно створених сосняках, на яких дослідження ведеться уже понад 30 років. У Лісостепу всебічно вив­чалася лісівницька роль граба та способи формування складних за будовою деревостанів, а у 80-90-ті роки у цьому регіоні вивчався вплив липи на продуктивність лісів.

 

9.1 Врахування типів росту деревних порід при лісовирощуванні

 

Ріст деревних рослин залежить від дії багатьох екологічних факторів, які регулюють здатність до росту, що зафіксовано в генетичній схемі рослин. На ріст впливає температура повітря, освітленість, забезпечення водою та елементами живлення, іншими факторами.

Найбільш чітко і наглядно оцінюється ріст у висоту, бо його досить просто виміряти. У аборигенних деревних порід проявляється чітко виражений ритм росту стовбурів у висоту з вираженою здатністю до реакції на світло, тепло та деякі інші фактори середовища. Величина приросту залежить від погодних умов.

Дендрофізіологи спрощено зводять річний приріст у висоту до двох типів — дубового та тополевого. Представники першого типу — дуб, бук, сосна, ялина, модрина - розпочинають приріст у висоту рано при сприятливих для них зовнішніх умовах. Для них характерний літній спокій, після якого приріст може поновитися. Наприклад, дуб північний може дати найбільший приріст у період розпускання листя. Тому приріст у нього залежить від умов асиміляції минулого року, внаслідок чого були утворені необхідні запаси поживних речовин.

Тополевий тип притаманний таким породам як тополі, берези, акація біла, модрина та ін. Приріст у висоту у даних порід залежить переважно від світлових і температурних періодів, умов погоди поточного року. В той же час відіграють помітну роль і відкладені резервні речовини, особливо в момент утворення асиміляційного апарата.

Тривалість росту у висоту у першого та другого типів значно відрізняється. Особливо сильний вплив на тривалість росту може мати коливання протягом року у порід тополевого типу, які обумовлюються впливом температури та опадів. Добре зволожений фунт і тепла погода продовжують вегетаційний період прямим впливом на ріст стовбура.

На ріст деревних рослин впливає водний режим фунту. У посушливі літні періоди, які продовжуються кілька тижнів, спостерігається зни­ження або припинення приросту у висоту. Особливо шкідливий вплив на ріст дерев наносять посушливі роки, що ідуть один за одним. Посуха призводить до передчасного старіння асиміляційного апарата, опа­дання листя (як, наприклад, у 1975 р. у бука в Голосіївському лісі, у 2002 р. у кінського каштана на вулицях Києва).

Надлишок води також може негативно впливати на ріст. При надмірному зволоженні ґрунту витісняються ґрунтові гази та настає нестача кисню і надмірна кількість СО2. Це призводить до зниження поглинання мінеральних речовин коренями, порушується нормальний обмін речовин, припиняється ріст.

Достатнє живлення азотом також сприяє продовженню періоду росту стовбура. І, навпаки, фактори, які призводять до передчасного старіння асиміляційного апарата (посуха, недостача мінеральних речовин, надто висока температура і т.п.), скорочують вегетаційний період. Старі за віком дерева припиняють свій ріст раніше молодих.

Кількість листя чи хвої у значній мірі визначають ріст, але останній — не є простою функцією листяної маси. У насадженнях дерева можуть затінювати одне одного. В цьому випадку утворюються тіньові листки та хвоя, які більш пристосовані до затінення і тому асимілюють економніше.

Фото- і термоперіодичність протягом року в помірних широтах викликають у деревних рослин певну ритміку гормональних процесів у камбії і утворення в період вегетації різних елементів деревини. З'являються річні кільця, які видно неозброєним оком. Ріст стовбура у товщину у наших листяних дерев починається з перших чисел травня і продовжується до кінця серпня. У хвойних порід — з середини травня і до середини вересня. Початок і кінець росту в товщину можуть у значній мірі зміщуватися під дією погоднихумов. Максимальні прирости у товщину у дерев сосни звичайної спостерігаються в червні, в ялини європейської, бука — на початку липня, а у дуба — в кінці липня. Ріст у висоту у всіх деревних порід починається раніше, ніж у товщину.

Взаємини між ростом дерев і умовами зовнішнього середовища носять комплексний характер Тільки в особливих випадках, коли сильно діє який-небудь несприятливий фактор, можлива пряма залежність між ним і ростом у товщину.

Співвідношення ранньої та пізньої деревини у річному кільці залежить від умов погоди. Так, загальна ширина річного кільця в ялини у Фінляндії визначається часткою ранньої деревини, яка залежить від температури в червні, у сосни — навпаки, ширина кільця визначається пізньою деревиною, частка якої залежить від тривалості вегетаційного періоду та липневої температури.

Повільний ріст дуба впливає на підвищення якості деревини при виробництві фанери. Швидкий ріст дуба та ясена приводить до збіль­шення пізньої деревини, поліпшення її еластичності.






загрузка...





загрузка...