Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

 

Лекція 9. ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ

 

9.2 Оптимізація вирощування соснових насаджень у свіжих суборах центрального Полісся України

 

Свіжі субори переважають серед лісорослинних умов українського Полісся, тому головна увага при пошуках раціональних методів виро­щування основних насаджень звертається саме на цей тип лісорос­линних умов.

Починаючи з повоєнних років, лісовирощування на Поліссі пройшло ряд фаз стосовно створення лісових культур на суцільних вирубках. При відсутності механізмів, які б дозволяли механізувати підготовку фунту, садіння культур та догляд за ними, роботу виконували на кінній та воловій тязі, садіння — вручну. При низькій агротехніці створення лісових культур їх схеми передбачали густе розміщення посадкових місць (10-13 тис. на 1 га). За рахунок ретельного ручного догляду молодняки формувалися добре, і з них, завдяки своєчасним рубкам догляду, виростали високопродуктивні насадження. Все це було можливим за наявності дешевої робочої сили.

Накопичений досвід лісовирощування у повоєнні роки узагальнений у ряді публікацій, наприклад, М.М.Горшеніна (1957), Г.Т. Гревцової, Г.В.Дубініна, Б.Й.Логгінова (1968), В. Є. Свириденка, В. В. Бабенка, О. Г. Бабіча (1981), П. Г. Вакулюка, В. І. Самоплавського (1998) та ін.

Уже в 60-ті роки XX ст. у лісовому господарстві багатьох країн світу, у тому числі і в Україні, з'явився дефіцит робочих рук, люди неохоче бралися за важку роботу при низькому рівні оплати. Виникла проблема рубок догляду, яку намагалися вирішити різними шляхами: застосу­ванням нових способів догляду, механізацією виробничих операцій і т.п.

Для вивчення лісівницького впливу різних способів догляду (селективного, лінійного — різних варіантів) та режимів (вирощування при підтримці різної повноти деревостану) з кінця 60-х рр. В. Є. Свириденком були закладені постійні пробні площі, на яких і велися рубки, таксація деревостанів і вивчався біокругообіг поживних речовин, тобто проводився моніторинг результатів експерименту протягом 30-35 років. Це дозволило прийти до обґрунтованих висновків щодо оптимальних способів вирощування сосняків для свіжих суборів центрального Полісся України.

Такі дослідження проводилися у чистому сосняку, створеному по суцільно розкорчованій площі з наступним садінням сіянців сосни механізованим шляхом, механізованим доглядом у міжряддях культур до їх змикання (кв.27 Дзвінківського лісництва, Боярської ЛДС) та в сосново-дубовому насадженні, створеному за такою ж технологією (кв.13 того ж лісництва). Розміщення посадкових місць в обох випадках було 1,5x0,7 м, ряди дуба відокремлювалися від рядів сосни рядами липи. Таким чином, у кв. 13 схема культур була 7рСЗІрЛп ІрДзІрЛп.

У чистому сосняку освітлень не проводили, а у мішаному на 7 році існування липа була посаджена на пень, оскільки вона заглушувала дуб.

У 11-річному віці у чистому сосняку закладена постійна пробна площа із 6 секцій, з яких одна — контрольна, три — із селективним зрідженням деревостану до повнот 0,9; 0,8 і 0,7, дві секції — з лінійним доглядом у віці прочистки. Лінійну рубку проведено двома варіантами: перший — вирубуванням у віці 12 років кожного другого ряду дерев; другий — вирубуванням кожного четвертого ряду у 12 років і середніх рядів трирядних куліс — у 15 років.

У сосново-дубовому насадженні семирядні куліси також пройдені двома варіантами лінійної рубки, а на двох секціях селективними рубками підтримувалася повнота 0,9 і 0,8.

Вивчення лісівницького впливу лінійних рубок показало, що кращим є другий варіант, коли догляд починають з вирубування кожного четвертого ряду дерев, а через три роки — середніх рядів у трирядних кулісах. Перший варіант викликає поселення під пологом соснового молодняка злакової рослинності, що небажано. Дослідження показали, що лінійні рубки викликають такий же лісівницький ефект, як і селективна рубка з підтриманням повноти на рівні 0,8. Про це свідчили результати таксації деревостанів у 20- та 30-річному віці.

Селективні рубки у віці проріджувань показали, що слабкі зрідження (підтримка на рівні 0,9) не збавляють деревостан від появи сухостою, а найкращі результати під кінець терміну проріджувань має секція з підтриманням повноти на рівні 0,7-0,8 і секції з лінійним доглядом. Лінійні рубки не тільки справили однаковий лісівницький вплив на деревостан, але і забезпечили у віці 38 років значно більший наявний запас деревини порівняно з селективним доглядом: 480 м3*га-1 проти 468-470 м3*га-1. А головне — на секціях з лінійним доглядом більша частка товщих дерев.

Дослідження біокругообігу елементів живлення на секціях даної пробної площі показало, що завдяки кращому росту крон, формуванню просторово-параметричної структури деревостану лінійним способом забезпечується більша кількість річного опаду порівняно з селективним доглядом у режимі підтримання повноти на рівні 0,7-0,8. У той же час запаси підстилки при лінійному догляді виявилися рівними трирічній кількості опаду, що майже вдвічі менше, ніж у насадженні з селективним доглядом. Тобто, органічні рештки розкладаються швидше після формування деревостану лінійною рубкою.

Така ж картина зафіксована і при вивченні кругообігу азоту, фосфору, калію і кальцію. При цьому особливо зросла інтенсивність кругообігу азоту.

У віці 35 років у чистому сосняку почали з'являтися листяні породи — горобина, дуб, ліщина та інші, які до 40-річного віку утворили помітний ярус із листяних порід. Це свідчить про те, що у чистому сосняку утворилися відповідні екологічні умови для поселення листяних порід, які займають свою екологічну нішу, і підтверджує думку, що в умовах свіжого субору вводити в культуру листяні породи одночасно з садінням сосни недоцільно.

Як показали дослідження у кв. 56 Дзвінківського лісництва, де зростає сосново-дубове насадження, яке створене в одному році з насадженням у кв. 27, 69, дуб, що вводився одним рядом у культури, практично випав. Продуктивність деревостану менша за продуктивність чистого сосняку настільки, скільки складає частка зайнятої площі дубом від загальної площі насадження.

Отже, в умовах свіжого субору, де сосна росте за Іа-Іб бонітетами, суцільні вирубки доцільно поновлювати садінням чистих соснових культур. Листяні породи з'являться, коли для них створяться відповідні екологічні умови, а без корчування пнів — раніше.






загрузка...





загрузка...