Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

 

Лекція 9. ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ

 

9.3 Вплив режимів вирощування соснових насаджень у свіжих суборах на сортиментну структуру деревостанів

 

Вплив різних режимів та способів рубок догляду на сортиментну структуру деревостану найбільш показово можна прослідкувати на прохідних рубках, коли дерева у насадженні дійсно можуть дати при їх зрубуванні і пиловник, і круглій ліс певних розмірів. Однак, якщо порівняти середні діаметри, об'єм середнього дерева у віці 38 років на стаціонарі у кв.27 Дзвінківського лісництва, то вони наступні. Середній діаметр при селективному догляді, що підтримував повноту 0,7 і 0,8 дорівнює 20,1 і 20,0 см відповідно, а при лінійному догляді — 21,2 см. Об'єм середнього дерева — 0,347, 0,328 і 0,380 м3 відповідно. Як бачимо, дещо кращі показники відмічені на ділянці з лінійним доглядом у віці прочистки.

Для виявлення впливу різного режиму вирощування на сортимент­ну структуру у віці прохідної рубки В. Є. Свириденком у 1970 р. була за­кладена постійна пробна площа у чистому сосняку, що зростає у кв. 106 Дзвінківського лісництва. Пробна площа має чотири секції по 0,25 га, з яких одна — контрольна, де рубка догляду не проводилася, а три — дослідні, на яких проведена прохідна рубка зі ступенем зрідження деревостану 18,2; 24,4 і 29,4%. На контрольній секції періодично виру­бувався сухостій.

Таксація деревостанів через 10 років після рубки (у віці 52 роки) показала найвищий приріст величини суми поперечних перерізів на секціях зі ступенем зрідження 29,4 і 24,4%, який становив 37,3 і 37,0% відповідно. На контрольні секції він становив 9,5%, а на секції зі зрідженням — 18,2-28,5% Однак за 10 років вирубаний запас при зрідженні 29,4% ще не відновився. На секції з помірним ступенем зрідження з'являвся сухостій. Це свідчить, що у сосняках, які ростуть за І класом бонітету, помірне зрідження при прохідній рубці недостатнє.

У наступні 15 років загальний напрямок процесів, що намітилися після прохідної рубки, зберігся, але вони стали проявлятися більш виразно, ніж у перші 10 років після рубки. Так, на контрольній секції посилився відпад, що склав за 15 років 51,7% за кількістю дерев і 32,2% за сумою площ поперечних перерізів. Відпали усі дерева, що входили до ступеня 12 і 21% дерев із ступеня 16. Абсолютна повнота на цій секції виявилася найменшою. Відпад дерев був і на дослідних секціях, але він становив при найсильнішому зрідженні усього 19,9%, а при помірному — 34-28%.

Свідоме видалення послаблених у рості дерев при прохідній рубці формує раціональну просторово-параметричну структуру деревостану, у якій зменшується природний відпад і в той же час — залишається більша кількість дерев на одиниці площі насадження. Довготривалі дослідження показали, що збільшення площі живлення при природному відпаді у віці прохідної рубки не призводять до поліпшення росту дерев, які зали­шалися на корені. Очевидно, у цих дерев відбулися незворотні зміни у будові кореневих систем, які не дозволяють активізувати приріст.

Результати таксації деревостанів на досліджених секціях показали, що найбільший приріст стовбурного запасу виявився на секції зі зрідженням 29,4%. Він становив 140 м3-а-1 або 43%. На цій секції найвищий і запас стовбурної деревини — 464 м3*га-1, що на 18% більше запасу на контрольній. При ступені зрідження 24,4% запас був 448 м3*га-1, а при зрідженні 18,2%-432 м3*га-1.

Потрібно відмітити, що за рахунок природного відпаду протягом 25 років дещо зрівнялися розміри дерев. Середні діаметри деревостанів на дослідних секціях відповідно до ступенів зрідження у 18,2; 24,4 і 29,4% були рівними 26,1; 26,3 і 27,6 см. На контролі — 26,1 см. Чим більші за розміром дерева — тим кращі сортименти отримують при їх рубці.

Проведені у кв.106 дослідні рубки показали вже у перші 10 років спостережень, що найбільший вихід грубих сортиментів, якби довелося зрубати деревостан у 50 років, отримали б на секції з найвищим ступенем зрідження — 42,6% від обсягу ділової деревини. Але такий ступінь зрідження (29,4%) не забезпечив відновлення вирубаного запасу протягом 10 років, тому для сосняків, що ростуть за І бонітетом, такий високий ступень зрідження краще не застосовувати.

Загальний висновок із наведених даних 25-річних досліджень зводиться до застосування такої прохідної рубки у сосняках І бонітету, при якій повнота буде знижуватися до 0,7, що і дасть активізацію радіального приросту.






загрузка...





загрузка...