загрузка...
Loading...
Check Google Page Rank

Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

 

Лекція 9. ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ

 

9.5 Вплив рубок догляду на сортиментну структуру деревостанів

 

Застосовуючи рубки догляду протягом тривалого часу життя лісового насадження, лісовод ставить за мету виростити лісостан, який у найбільшій мірі відповідав би даним лісорослинним умовам і забезпечив максимальну продуктивність деревини не взагалі, а найбільшу продуктивність провідного сортименту. Саме на отримання максимальної кількості деревини провідного сортименту і ведеться господарство. У більшості випадків орієнтиром у веденні господарства є пиловник, а для його отримання потрібно вирощування дерев з більшим діаметром, які дають деревину крупномірних сортиментів.

Дослідження багатьох авторів, наприклад І. Д. Юркевича та К. Б. Лосицького в умовах Білорусії, П. П. Ізюмського в лісах України, показали, що рубки догляду суттєво впливають на збільшення частки ділової деревини, а також частки більш грубих сортиментів. Так, для умов Білорусі ділова деревина, яка отримана при рубках догляду, складала від 72 до 92%, а в Україні — 79-94% (для насаджень ЗО років і старших). Але головна мета рубок догляду полягає в тому, щоб збільшити частку провідних сортиментів при головній рубці. Про це свідчать дані, отри­мані на стаціонарних об'єктах Дзвінківського лісництва Боярської ЛДС, де проводилися прохідні рубки і наслідки яких вивчалися протягом 25 років (В.Є.Свириденко, Л. С. Киричок, В. В. Бабенко, 1999).

Прохідна рубка була проведена на 41 році життя лісостану. За 25 років спостережень встановлено, що на контрольній секції за цей час запас стовбурної деревини зріс майже на 29%, але відпад перевищив приріст запасу удвічі. І хоча площа живлення одного дерева значно зросла, це не викликало потрібної активізації приросту. Можливо при відсутності догляду відбуваються певні незворотні негативні зміни у розвитку кореневих систем, що і призвело до загального зниження продуктивності. Помірна прохідна рубка (18%) також помітно не впли­нула на приріст запасу — всього на 10% більше, ніж на контролі. Найбільший приріст стовбурового запасу був відмічений на ділянці зі ступенем зрідження 29,4%: він був на 44% більшим, ніж на контролі. Крім того, на цій ділянці дерева були більших розмірів, а, значить, і сортиментна структура при головній рубці буде набагато кращою. Досить порівняти середні діаметри деревостану — при сильному ступені зрідження у 65 років він становить 27,6 см, тоді як при помірних ступенях — 16-17 см. Середній діаметр на контролі майже зрівнявся з діаметром при сильному ступені зрідження, але це сталося за рахунок масового всихання дерев. Дослідженнями також встановлено, що в умовах свіжого субору для штучно створених сосняків у віці прохідної рубки повнота 0,9 є межею, за якою починається природний відпад. Зниження повноти рубкою догляду до рівня 0,74 не припиняє процесу природного відпаду. Тобто, при проведенні прохідних рубок у високопродуктивних сосняках потрібно повноту знижувати до 0,7 як мінімум.

Питання впливу рубок догляду на загальну деревну продуктивність, не дивлячись на довготривале вивчення, до цього часу залишається дискусійним. Наші дані збігаються з даними О. М. Кожевникова, отрима­ними у сосняках Білорусі. Вони свідчать, що рубки догляду у сосняках підвищують загальну біологічну продуктивність у межах 5%, а при певних режимах вирощування й удвічі більше. Подальше вивчення цього питання потребує довготривалих досліджень на численних стаціонар­них об'єктах у різних лісорослинних зонах.

Незалежно від того, підвищують рубки догляду загальну продук­тивність деревостанів чи ні, вони позитивно впливають на якість дере­вини, якість деревостанів, поліпшуючи їх сортиментну структуру.

При проведенні будь-якого виду рубок догляду потрібно пам'ятати про підтримання зімкнутості крон, яка забезпечує індекс листяної поверхні на рівні 4 з можливим його зниженням для світловибагливих та збільшенням — для тіньовитривалих аборигенних деревних порід. Це і буде забезпечувати оптимальний хід фотосинтезу та інших фізіоло­гічних процесів. Орієнтиром на дотримання вказаної величини індексу може бути частка стовбура дерев, яку займає крона. Таким чином і буде забезпечуватися можлива для даних умов продуктивність утворення органічних речовин.






загрузка...





загрузка...