загрузка...
Loading...

Сад і город (енциклопедія)

ЗАХИСТ ДЕРЕВ ВІД МОРОЗУ

За винятком тих регіонів, де зимова температура не опускається нижче 0...-1 °С, садові дерева завжди мають схильність до ушкодження морозами. Дуже важливо правильно вибирати сорти дерев залежно від кліматичних умов. Загартовані дерева зимостійких сортів яблуні в період глибокого спокою витримують зниження температури до -40 °С, зимостійкі сорти груші, сливи та вишні — до -35 °С. Набагато небезпечнішим для дерев є коливання температури в другій половині зими або на початку осені, коли дерева ушкоджуються або гинуть при температурі -16... -25 °С. Тому вибирати потрібно сорти відповідно до кліматичних умов: якщо бажаний сорт не відзначається високою зимостійкістю, його вирощують, прищеплюючи в крону більш зимостійкого сорту. При висаджуванні саду слід ураховувати, що дерева, які ростуть на південних і південно-західних схилах, менше піддані впливу низьких температур, ніж ті, що ростуть на північних і північно-східних схилах. Крім того, потрібно подбати про садіння садозахисних насаджень. Дерева краще переносять зимові холоди, якщо вчасно входять у період спокою. У молодих рослин часто затягується осінній ріст, плодоносні дерева виснажуються врожаєм і гірше переносять холод.

Поливання дерев, внесення добрив мають бути органі30вані так, щоб найактивніший вегетативний ріст рослин припадав на першу половину літа, а в другій половині літа ріст закінчувався. Тоді восени, до початку морозів, тканини дерева встигнуть визріти й загартуватися.

Для цього слід регулярно зволожувати ґрунт, стежити, щоб він не пересихав, інакше навіть слабкі морози можуть викликати підмерзання коріння. Але надлишкова вологість також призводить до зниження зимостійкості, тому, якщо сад розташований на ділянці з високим заляганням ґрунтових вод або на перезволоженому ґрунті, саджанці висаджують на горбки, грядки, а пристовбурні круги на зиму мульчують.

Своєчасне та правильне внесення добрив також сприяє підвищенню зимостійкості дерев. Азотні добрива потрібно вносити навесні, оскільки наприкінці літа — початку осені вони знижують зимостійкість. Фосфорно-калійні добрива вносять напровесні й у другій половині літа. Органічні добрива, особливо гній і гноївку, вносять обережно, адже їхній надлишок знижує моро30витривалість дерев.

Коріння є менш стійким до низьких температур, ніж надземна частина дерева. Воно підмерзає при температурі -15...-16 °С. Тому пристовбурні круги підсапують землею та снігом, мульчують.

Підтримка нормальної вологості ґрунту є гарантією високої зимостійкості рослин. У сніжні зими снігозатримання також сприяє збереженню штамбів і кореневої системи. Шар снігу завтовшки 25-30 см уберігає кореневу систему від підмерзання, навіть якщо температура взимку знижується до -30...-40 °С. Для снігозатримання встановлюють спеціальні щити, розкидають у саду гілки.

Крім ушкодження моро30м, дерева взимку страждають від опіків. Це відбувається зазвичай у другій половині зими, коли спостерігається велика різниця між денними й нічними температурами. Удень кора дерев на боці, зверненому до сонця, сильно нагрівається, а вночі різко охолоджується. У результаті з'являються сонячні опіки у вигляді мертвих плям на стовбурі та основі скелетних суків. Якщо ушкоджується тільки кора, вона починає відставати, оголює деревину. У важких випадках відмирають камбій і 30внішні стовбури деревини. На ушкоджених ділянках часто розвивається чорний рак.

При різких коливаннях денної та нічної температур на деревах можуть з'явитися так звані моро30боїни. Це глибокі поздовжні тріщини, які у важких випадках доходять до центру дерева. Вони з'являються на стовбурах, на скелетному гіллі. При гарному догляді за деревами моро30боїни заростають, залишаючи невеликі рубці.

Якщо в сильні морози підмерзають кора та деревина, то дерево може відновитися. Якщо ж ушкоджується камбій, дерево, залежно від ступеня ушкодження, може загинути.

Якщо зима приходить рано, сніг випадає, а ґрунт ще не замерз, у молодих дерев може відбуватися кільцеве випрівання кори біля кореневої шийки. Це відбувається також під час неправильного підгортання дерев у теплу вологу осінь, занадто високого мульчування стовбурів у притул до штамба.

Найменш стійкими до впливу низьких температур є ростові та плодові бруньки, причому плодові бруньки ушкоджуються швидше.

Для захисту штамба й основ скелетного гілля від опіків дерева білять, обв'язують на зиму очеретом, хвойними гілками, папером. Для побілки беруть 2 кг свіжогашеного вапна та 500 г мідного купоросу на відро води, а щоб побілка не змивалася, додають трохи столярного клею. Побілку проводять пізно восени, у теплу погоду, аби розчин добре висох.

Якщо все-таки дерева постраждали, потрібно вжити відновлювальних заходів. При опіках ушкоджені місця навесні зачищають до здорових тканин, замазують садовим варом. У кісточкових важко встановити, на яку глибину ушкоджене дерево, тому навесні рани замазують глиною, змішаною з коров'яком, а зачищають їх наступного року.

Щоб довідатися, наскільки ушкоджені плодові бруньки, зрізують кілька гілок із плодовими бруньками та пророщують їх у теплому приміщенні. Можна також для контролю взяти кілька бруньок, розрізати їх уздовж, перевіряючи кольори тканин. Якщо в центральній частині бруньки тканини стали коричневими, це означає, що вони ушкоджені. Коричневий колір тканин є ознакою ушкодження й біля кореневої деревини. Якщо коріння підмерзло, слід створити умови для його відновлення. Для цього дерево регулярно поливають, ґрунт розпушують, стежать за тим, щоб листя не ушкоджувалося шкідниками та хворобами.

При ушкодженні гілок проводять обрізання. Якщо кора та камбій гілля не постраждали, проводять звичайне обрізання. Якщо ж підмерзли верхівки гілок, їх обрізають до здорової тканини.

При більш серйозних ушкодженнях скелетне гілля обрізають у 30ні слабкого ушкодження, а гілки, які сильно постраждали, видаляють.

У плодоносних дерев при сильному підмерзанні основних гілок обрізання проводять, коли почнуть з'являтися пагони. Гілля укорочують до того місця, де починається активний ріст пагонів. Якщо пагони ростуть слабко, обрізання проводять улітку наступного року.

Якщо дерева сильно ушкоджені, намагаються зберегти всі здорові гілки. Місця зрізів замазують садовим варом або олійною фарбою на натуральній оліфі. В ушкоджених дерев рани після обрізання гояться гірше. Улітку слід особливо ретельно доглядати за такими деревами. Якщо знайдуться засохлі гілки, їх видаляють, не перевантажуючи ушкоджені дерева плодами.

Сильно ушкоджені дерева до 6-літнього віку краще викорчувати. До доросліших дерев застосовують вищезазначені способи обрізання й загоєння ран. Якщо смуга ушкодження по всій висоті штамба становить більше половини обхвату, дерева потрібно викорчовувати незалежно від віку.

Якщо загинула крона, а нижня частина штамба вище місця щеплення здорова, дерево зрізують на нень вище здорової частини. Після відростання пагонів вибирають один або два найдужчі та з них формують нову крону.

Буває так, що надземна частина гине, а коренева система зберігається. Таке дерево можна зберегти, зрізавши на пень, а потім, вибравши найкращий пагін підщепи, зробити щеплення та виростити нове дерево.

Якщо підмерзла коренева система, на початку весни до розпускання бруньок скелетне гілля вкорочують на дво-трирічну деревину. Якщо кора та камбій коріння сильно ушкоджені, дерева доводиться викорчовувати.

Навіть такі дерева, що добре перезимували, наражаються на небезпеку ранніх заморозків. Найбільш чутливими до зниження температури є маточки й тичинки як у закритих пуп'янках, так і в розкритих квітках. У закритих пуп'янках вони гинуть при температурі від -1 до -5 °С, залежно від породи й сорту, у розкритих квітках небезпечним є зниження температури до -2 °С. Тому, якщо очікуються заморозки в період цвітіння, уживають заходів, спрямованих на затримку цвітіння. Для цього напровесні дерева рясно поливають. Проводять обприскування всієї крони розчином вапна. Це затримує цвітіння на 2-3 дні. Можна вжити наступних заходів пізно восени: крону обприскати суспензією крейди, за 10-12 днів до листопаду здійснити позакореневе підживлення плодових рослин 5% -ним розчином сечовини. Дерева яблуні, груші, абрикоса, персика для затримки цвітіння перед початком закладення бруньок обприскують розчином КАНУ в концентрації 0,025-0,05 %.

Для запобігання ушкодженню квіткових бруньок, бутонів і квіток можна спробувати підняти температуру повітря в кроні дерев вище за критичну. Для цього вздовж межі ділянки розкладають димові купи. Відстань між ними повинна бути 20-30 м, відстань від крони дерева до димової купи не менше 2 м. Купи закладають із таким розрахунком, щоб вони розташовувалися перпендикулярно до напряму вітру.

Спочатку в землю забивають товстий кіл заввишки 1 м, а перпендикулярно до нього на землю кладуть жердину завдовжки до 2 м. Зверху складають хмиз та інші сухі матеріали, потім вологі матеріали — солому, бур'яни і т. д., а потім усе це засипають шаром землі завтовшки 2-3 см. Висота димової купи має становити близько півметра, діаметр майже метр. Потім центральний кіл забирають, в отвір заклацають пальне й підпалюють. Підвищення температури повітря при використанні димових куп досягає 1,5 °С. Для більшого ефекту обкурювання має проводитися одночасно по всьому саду.

Позитивний результат у період весняних заморозків дає рясне поливання дерев дощуванням.

При сильних заморозках, коли інші заходи не дають результату, використовують нафтові, га30ві, вугільні пальники, які встановлюють у саду. Вони здатні підвищити температуру повітря на 2-3 °С.






загрузка...
загрузка...