Сад і город (енциклопедія)

ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ

СМОРОДИНА

Це ягідний чагарник, що належить до родини ломикаменевих. У дикорослому вигляді зустрічається на всій європейській території й у Сибіру. Українська назва чагарнику пов'язана зі словом «сморід», що означає сильний запах. Культурні сорти смородини вирощували на Русі з XI ст.

Багаторічний чагарник залежно від сорту може мати розлогу або пряму форму, виростаючи до 1-2 м. Формування кущів відбувається з прикореневих пагонів. Такі пагони розвиваються зі сплячих бруньок, які знаходяться біля основи гілля. Вони називаються нульовими, або пагонами заміщення. Перші пагони заміщення з'являються на 4-5-й рік життя рослини й далі виростають щорічно. Строк життя скелетних гілок — 6-8 років, старі гілки плодоносять погано, тому їх щорічно заміняють прикореневими пагонами. Однолітній паросток на 5-6-літніх гілках становить 10-15 см.

Коренева система смородини в основному 30середжена в шарі ґрунту на глибині до 60 см. Більшість дрібних мичкуватих корінців знаходиться на глибині до 10 см. Окремі скелетні корінці проникають углиб до 1,5 м.

Садова смородина відома чотирьох різновидів: чорна, червона, біла та 30лотава. Відрізняються вони кольором і смаком плодів, а також деякими біологічними особливостями.

У більшості сортів чорної смородини та в 30лотавої генеративні бруньки закладаються на змішаних і плодових пагонах. Деякі сорти чорної смородини плодоносять на кільчатках, розташованих на 3-4-літніх прикореневих гілках. Термін життя цих кільчаток — 2-3 роки. Червона та біла порічки плодоносять на плодушках, на яких розміщаються 2-4 генеративні бруньки.

Плодушки живуть 6-8 років.

Генеративні бруньки в чорної смородини закладаються в липні-серпні того року, що передує врожаю. Вони утворюють пагін і квіткову китицю.

У перший рік життя однолітні прикореневі пагони смородини закладають бруньки, на другий рік починають гілкуватися, тому перші 2 роки смородина слабко плодоносить. На 3-4-й рік ці пагони дають основний урожай ягід.

Квітки смородини двостатеві, зібрані в китиці. Плід належить до несправжніх багатонасінних ягід. Майже всі сорти чорної смородини, червоної та білої порічок самоплідні, а 30лотава порічка самобезплідна. Але в будь-якому випадку краще вирощувати на ділянці 2-3 сорти смородини, що квітнуть одночасно, для підвищення врожайності.

Усі різновиди смородини світлолюбні, вимогливі щодо вологості, але не переносять високого стояння ґрунтових вод. Якщо ґрунтові води на ділянці залягають ближче 1,5 м від поверхні, без осушування вирощувати смородину не можна.

Смородина вимоглива до родючості ґрунту. На одному місці чорну смородину вирощують 10-15 років, червону, білу й 30лотаву — 15-20 років.

Смородина є моро30тривкою рослиною, але погано переносить посуху. Найбільш засухостійкими є червона та біла порічки.

Перед садінням смородини ділянку ретельно готують. Спочатку її очищають від кореневищ бур'янів, потім глибоко перекопують ґрунт. Якщо родючий шар неглибокий, смородину краще висаджувати в ями завглибшки 50 см і діаметром 40-60 см. На дно ями кладуть 5-6 кг перегною або вносять мінеральні добрива з розрахунку 20-30 г сечовини, 20-30 г калійної солі та 40-60 г суперфосфату на яму. Висаджують кущі наприкінці осені або напровесні. Коренева шийка повинна знаходитися на 3-5 см нижче рівня землі. Після садіння пагони зрізують так, щоб над поверхнею ґрунту залишилося 2-3 бруньки, потім рослини добре поливають і мульчують перегноєм чи торфом.

Догляд за смородиною полягає в регулярному розпушуванні ґрунту, внесенні добрив восени та навесні. Восени краще вносити органічні добрива: 200-300 кг гною на сотку. Якщо органічних добрив немає, то додають мінеральні з розрахунку 3-5 кг суперфосфату й 1,5-2 кг калійної солі на сотку. А навесні, якщо восени не вносилися органічні добрива, перед розпушуванням ґрунту вносять 3-4 кг сечовини на сотку.

Розпушування ґрунту потрібко проводити так, щоб не ушкодити коріння. На відстані до 30 см від кущів розпушують на глибину 5 см, далі — на глибину 6-8 см. У міжряддях ґрунт розпушують на 10-12 см.

Смородину слід поливати двічі-тричі за вегетаційний період, з розрахунку 30-50 л води на 1 м2. Для поливання найкраще зробити неглибокі канавки.

Для того щоб смородина добре росла й плодоносила, її потрібно регулярно обрізати. На другий рік після садіння вибирають 3-4 найкращі прикореневі пагони, інші видаляють. Так роблять протягом ще 3-4 років. У результаті подібного обрізання в 5-6-літніх кущів формуються гілки різного віку, що дають гарний урожай. Після 5-6 років урожайність гілок знижується, тому їх обрізають, залишаючи натомість таку ж кількість прикореневих пагонів. Сухе та ушкоджене гілля видаляють незалежно від віку.

Щоб підсилити гілкування, прикореневі пагони вкорочують на чверть. Якщо старші гілки дають слабкий приріст, їх омолоджують. У червоної та білої порічок старе гілля видаляють у віці 6-7 років.

Якщо чагарники смородини добре ростуть, але з віком відбулося загущення, їх омолоджують. Восени старі гілки зрізують над поверхнею ґрунту, а з однолітніх прикореневих пагонів формують новий кущ.

У добре сформованого куща смородини має бути 10-15 сильних гілок різного віку.

Розмножують смородину здерев'янілими відсадками й зеленими живцями. Для відсадків використовують однолітні прикореневі нагони, які навесні укорочують на 1/5. Біля кущів викопують неглибокі канавки, обрізані пагони складають на дно, пришпилюють до землі й залишають, поки із бруньок не виростуть зелені пагони завдовжки 8-10 см. Потім канавки засипають. Для кращого вкорінення при засипанні використовують поживну суміш з 1 частини землі, 1 частини перегною та 1 частини низинного торфу. Пагони підсапують цією сумішшю на висоту 4-5 см, а коли пагони відростуть, підсапують ще двічі-тричі. Щоб пагони добре вкоренилися, ґрунт має бути вологим. Восени вкорінені відсадки підсапують і секатором розрізають на частини. Відбирають рослини з потужною кореневою системою й висаджують на постійне місце. При такому способі розмноження з одного здорового куща можна одержати 5-7 нових рослин.






загрузка...





загрузка...