загрузка...
Loading...
Check Google Page Rank

Біологія - універсальний довідник

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ

 

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ

 

КЛАС РАКОПОДІБНІ

 

Місця проживання, будова і спосіб життя.

Ракоподібні — в основному прісноводні (річковий рак, дафнії, циклопи) та морські (омари, лангусти, краби) членистоногі, які заселяють усю товщу води, від глибоководних морських западин до поверхневої плівки. Лише окремі види пристосувались до життя на суші (мокриці, тропічні краби). Більшість ракоподібних — вільноживучі тварини, трапляються й паразити (коропоїд). Відомо близько 40 тис. видів ракоподібних.

Розміри ракоподібних коливаються від 1 мм до 80 см. Тіло у них сегментоване і складається з трьох відділів: голови, грудей і черевця. Голова та груди нерухомо з’єднані між собою і утворюють головогруди. Тіло ракоподібних, як і усіх членистоногих, вкрите міцним хітиновим панциром, що виконує захисну функцію і є зовнішнім скелетом, до якого прикріплюються поперечно посмуговані м’язи.

На голові містяться пара коротких і пара довгих вусиків (органи дотику та нюху), пара складних фасеткових очей (у деяких ракоподібних наявні лише прості очі). В основі коротких вусиків розміщений орган рівноваги. Ротовий апарат утворений верхньою губою, трьома парами щелеп (парою верхніх і двома парами нижніх) та трьома парами ногощелеп. Вусики, щелепи і ногощелепи — це видозмінені КІНЦІВКИ голови (5 пар) і грудей (1-3 пари). Груди складаються з восьми сегментів. Задні п’ять пар грудних кінцівок утворюють ходильні ніжки. Перша пара ходильних ніжок несе клешні. Кінцівки грудного відділу виконують такі функції: захоплення та утримання їжі (ногощелепи), нападу та захисту (клешні), плавання та повзання, забезпечення дихання (ходильні ніжки). Черевце складається з шести сегментів та анальної пластинки. П’ять пар черевних ніжок забезпечують надходження свіжої води до зябер, притримують відкладену ікру (самки). Остання розширена пара черевних кінцівок разом з анальною пластинкою утворюють хвостовий плавець.

Живлення. Ракоподібні живляться, в основному, водними безхребетними тваринами, водоростями, бактеріями, органічними рештками. Травна система ракоподібних, як і усіх членистоногих, складається з трьох відділів: переднього, середнього і заднього. Передній відділ утворений ротовим апаратом гризучого типу, глоткою, стравоходом і шлунком, який складається з двох відділів: жувального (їжа перетирається) та цідильного (їжа профільтровується). У середній відділ кишечника відкриваються протоки травної залози — печінки. Задній відділ закінчується анальним отвором.

Органи дихання ракоподібних здебільшого представлені зябрами. Зябра — ніжні перисті вирости основ грудних ніг, завдяки яким розчинений у воді кисень проникає у кров, а вуглекислий газ виділяється у воду. Деякі види (наприклад, циклопи) дихають усією поверхнею тіла. Кровоносна система ракоподібних, як і усіх членистоногих, незамкнена, що пов’язано з наявністю змішаної порожнини тіла. Мішечкоподібне серце міститься на спинному боці тіла в грудях. З артерій кров (гемолімфа) виливається в порожнину тіла й омиває внутрішні органи. З порожнини тіла кров надходить у серце крізь отвори у його стінках. Органами виділення є пара зелених залоз, протоки яких відкриваються в основі довгих вусиків.

Нервова система складається з навкологлоткового нервового кільця, з надглотковим і підглотковим вузлами, та черевного нервового ланцюжка. Органи чуття представлені складними фасетковими очима, органами дотику та нюху (на вусиках) і рівноваги (в основі коротких вусиків).

Розмноження. Більшість ракоподібних роздільностатеві, розмножуються статевим шляхом. Для раків властива турбота про потомство. Запліднені яйця (ікру) самка відкладає на черевні ніжки. Розвиток ракоподібних прямий: з ікри вилуплюються рачки, дуже схожі на дорослих. Вони багато разів линяють, ростуть, статевої зрілості досягають на 3-4 році життя.

Інші ракоподібні. Найбільш відомою з рівноногих раків є звичайна мокриця, що зустрічається у вологому ґрунті на городах та в лісовій підстилці, у льохах і сирих підвалах. Тіло мокриць сплющене зверху вниз. На члениках грудей і черевця є по одній парі ніг. На черевних ніжках містяться глибокі вип’ячування шкіри — повітряні камери (органи повітряного дихання). Мокриці активні вночі. Живляться в основному різними рослинними рештками.

Дафнії (гіллястовусі ракоподібні) і циклопи (веслоногі ракоподібні) — звичайні мешканці прісних водойм. Дафнії немов товчуться у воді, постійно змахуючи гіллястою парою вусиків. Ноги в них розвинуті слабко й у пересуванні участі не беруть; вони створюють струмінь води, який омиває зябра. Орієнтуються дафнії за допомогою одного складного й одного простого ока. Живляться бактеріями, одноклітинними водоростями і завислими у воді органічними рештками. Восени після відкладання запліднених (зимуючих) яєць дафнії гинуть.

Циклопи, на відміну від дафній, пересуваються за допомогою першої пари вусиків і грудних ніжок. У них є тільки одне просте вічко («одноокий циклоп»). Живляться вони переважно одноклітинними тваринами. У водоймах зустрічаються в будь-яку пору року.

Значення. Ракоподібні є важливою ланкою в ланцюгах живлення. Зокрема, дрібні ракоподібні складають більшість маси планктону і є основним кормом для риб та багатьох інших видів тварин. Чимало ракоподібних є природними фільтрами води. У тілі деяких проходить розвиток червів — паразитів людини (наприклад, циклоп є проміжним хазяїном у циклі розвитку стьожака широкого). Багато ракоподібних (річковий рак, камчатський краб, креветки, омари, лангусти) є об’єктами промислу та використовуються людиною в їжу.






загрузка...





загрузка...