загрузка...

Біологія. Комплексний довідник - підготовка до ЗНО та ДПА

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

 

ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА

 

Будова і функції м'язів

 

В організмі людини є три види м’язової тканини; скелетна, серцева і стінок внутрішніх органів. Основу скелетних м’язів становить посмугована м’язова тканина. М’язове тіло складається з м’язових волокон, зібраних у пучки. Волокна зв’язані між собою сполучною тканиною, яка має вигляд тонкої сітки. Весь м’яз зовні теж покритий щільною сполучнотканинною оболонкою — фасцією. Кожний м’яз має нескорочувану частину — сухожилок. Сухожилок складається зі щільної сполучної тканини, волокна якої проникають у м’язове тіло, а з іншого боку прикріплені до кісток. Кожний м’яз пронизаний кровоносними судинами і нервами. Серцевий м’яз складається з посмугованих м’язових волокон, які на певних ділянках зливаються одне з одним. Стінки внутрішніх органів — судин, кишечнику, сечового міхура тощо — утворені з непосмугованих м’язових волокон.

 

 

Рис. 18. Типи м’язових волокон:

1 — посмуговані;

2 — гладенькі;

3 — серцеві.

 

Форма і величина м’язів залежать від функцій, які вони виконують в організмі. Розрізняють довгі, широкі, короткі й колові м’язи. Довгі м’язи розташовані на кінцівках, а короткі там, де рухи незначні, наприклад між хребцями. Широкі м’язи розташовані на тулубі, а колові — навколо отворів, деякі з них називають сфінктерами.

 

 

Рис. 19. Будова м’яза:

1 — м’яз; 2 — пучки; 3 — перимізій; 4 — капіляр; 5 — м’язові волокна;

6 — міофібрила; 7 — смуга; 8 — саркомер; 9 — тонкий міофіламент;

10 — тропоміозин; 11 — актин; 12 — товстий міофіламент;

13 — хвіст молекули міозину; 14 — голова молекули міозину.

 

М’язи голови поділяються на мімічні і жувальні. Мімічні являють собою тонкі м’язові пучки, які одним кінцем прикріплені до черепа, а іншим вплетені в шкіру. Деякі з них зв’язані зі шкірою двома кінцями. їх скорочення приводить до зміщення шкіри. Найбільші з них — лобний, колові м’язи ока й рота. До жувальних належать чотири пари м’язів, які прикріплені одним кінцем до кісток нижньої щелепи. Забезпечують підйом і опускання нижньої щелепи, її рухи вперед і в сторони.

М’язи шиї здійснюють нахили і повороти голови. Найбільший з них — груднино-ключично-соскоподібний. Він двома ніжками починається від груднини та ключиці і прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки.

М’язи тулуба поділяються на м’язи грудей, спини та живота. М’язи грудей поділяються на м’язи, які належать до плечового пояса і верхніх кінцівок (великий і малий грудний м’язи, підключичний та інші) і власне м’язи грудей (зовнішні та внутрішні міжреберні м’язи). М’язи спини поділяються на поверхневі (широкий, трапецієподібний) і глибокі (ромбоподібний, верхній задній і нижній задній зубчасті). М’яз-розгинач хребта розпрямляє спину і підтримує тіло у вертикальному положенні. М’язи живота утворюють передню і бокові стінки черевної порожнини. Прямі м’язи живота згинають тулуб уперед, а косі — сприяють нахилам хребтового стовпа в боки.

М’язи верхніх кінцівок складаються з м’язів плечового пояса і м’язів верхньої кінцівки. На бічній поверхні плеча розміщений дельтоподібний м’яз. До м’язів плеча належать також двоголовий (згинає руку) і триголовий (розгинає руку). М’язи передпліччя згинають і розгинають передпліччя, кисть і пальці, а також повертають передпліччя навколо осі. М’язи кисті розводять і зводять пальці, згинають і розгинають фаланги пальців.

Скелет нижніх кінцівок масивніший, ніж верхніх; їхні м’язи сильніші, але разом з тим у них більш обмежена різноманітність рухів.

М’язи пояса нижніх кінцівок випрямляють зігнутий уперед тулуб, відводять, розгинають і повертають стегно. На стегні спереду розташований найдовший у людини кравецький м’яз. Чотириголовий м’яз стегна розгинає колінний суглоб. На задній поверхні стегна міститься двоголовий м’яз, який згинає стегна. На задній поверхні гомілки розташований литковий м’яз, який згинає стопу.






загрузка...