загрузка...
Loading...

Українська мова
Частини мови

Займенник

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх.
Займенники поділяються на такі розряди за значенням:
• особові (я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони);
• зворотний (себе).
• питальні (хто? що? який? чий? котрий? скільки?);
• відносні (питальні без питання) (хто, що, який та ін.);
• неозначені (дехто, дещо, що-небудь, якийсь, будь-який та ін.);
• заперечні (ніхто, нічий, ніскільки та ін.);
• присвійні (мій, твій, наш, ваш, їхній, свій);
• вказівні (цей, той, такий, стільки);
• означальні (всякий, весь, кожний, інший, сам, самий).
Творення заперечних займенників

ніхто, ніщо та ін.
Творення неозначених займенників

Особливості змінювання займенників
• Особові займенники змінюються за числами і особами, а займенник 3 особи однини — за родами.
• Зворотний займенник не має називного відмінка, роду і числа.
• Питальні та відносні займенники змінюються за відмінками, а котрий, який, чий — за родами та числами.
• Присвійні, вказівні та означальні займенники відмінюються за родами, числами та відмінками (лише вказівний займенник стільки відмінюється тільки за відмінками).
Морфологічний розбір займенника
1. Початкова форма (називний відм. однини).
2. Розряд за значенням:
• особовий;
• зворотний;
• присвійний;
• вказівний;
• означальний;
• заперечний;
• неозначений;
• відносний;
• питальний.
3. Морфологічні ознаки:
• рід;
• число;
• відмінок.
4. Синтаксична роль.
Нащо мені сиротою на сім світі жити? (Т. Шевч.)
Мені — початкова форма я (хто?),
особовий, роду не має, однина, давальний відмінок;
у реченні виконує роль додатка.





загрузка...
загрузка...