загрузка...
Loading...

Регіональна економіка

Глава VIII

 

БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА

 

3. Склад доходів бюджетів і фіскальна політика

 

Доходи бюджетів утворюються за рахунок сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових платежів, надходжень з інших джерел, встановлених законодавством України. Вони поділяються на доходи Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів.

До доходів Державного бюджету України належать:

1) в повному обсязі: податок на додану вартість; акцизний збір; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету; ввізне мито; надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності; рентна плата; плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств; консульські збори, що справляються на території України в іноземній валюті; кошти від реалізації конфіскованого за рішенням суду майна, включаючи предмети, що були безпосередніми об'єктами порушення митних правил, та предмети контрабанди, а також кошти від реалізації предметів, які зберігалися під митним контролем і за якими власник не звернувся до кінця строку їх зберігання, майна, визнаного в установленому порядку безхазяйним, майна, що за правом спадкування перейшло у власність держави, та скарбів, за винятком витрат, пов'язаних із зберіганням, транспортуванням, реалізацією, а також конфісковані валютні цінності; надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна, передачі в оренду основних фондів Збройних Сил України та інших військових формувань, а також за виконані ними роботи та надані послуги; відрахування від плати за транзит природного газу через територію України; збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття; збір до Державного інноваційного фонду; надходження до Фонду розвитку паливно-енергетичного комплексу; платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів.

2)             80 відсотків коштів, одержаних бюджетними установами і організаціями за здані дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, що містяться у брухті та відходах.

3)             80 відсотків коштів, що надходять до позабюджетного Державного фонду приватизації від приватизації державного майна.

4)            інші доходи, які зараховуються до Державного бюджету України в розмірах, визначених законодавством.

До бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя належать: місцеві податки і збори; прибутковий податок з громадян; податок на прибуток підприємств; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; податок на промисел; надходження коштів від приватизації підприємств комунальної власності (80 відсотків); інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетів у розмірах, визначених законодавством; надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині, що належить місцевим бюджетам; надходження відрахувань та збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування в частині, що належить місцевим бюджетам.

Формування бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя здійснюється відповідно до Конституції України і законів про місцеве самоврядування, податкову та бюджетну системи.

У доходи районних, міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів в порядку, на умовах і в межах, вказаних законами України, зараховуються: податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня; прибутковий податок з громадян у межах, визначених Радою народних депутатів вищого рівня; плата за землю у розмірах, встановлених Радою народних депутатів вищого рівня; податок на нерухоме майно громадян; місцеві податки і збори; частина доходів від приватизації державного майна, визначеної Радою народних депутатів вищого рівня; надходження від оренди цільових майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня; відрахування, дотації і субвенції, отримані з бюджету вищого рівня; інші надходження.

Доходи районних у місті бюджетів практично не відрізняються від доходів районних бюджетів. Доходи міських (міст районного підпорядкування), селищних і сільських бюджетів також встановлюється залежно від податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня; прибуткового податку з громадян у відсотках відрахувань; плати за землю в розмірах, передбачених законодавством; місцевих податків та зборів, а також відрахувань, дотацій і субвенцій, отриманих з бюджету вищого рівня; інших надходжень.

Структуру доходів бюджету слід визначати й за джерелами доходів, тобто державних доходів та закріплених за місцевими бюджетами інших джерел доходів. Вирішувати це питання треба через структурну перебудову доходів держави, бо тільки на основі такої перебудови можна забезпечити стабілізацію і збалансованість як торгово-платіжного балансу, так і бюджету держави.

В цьому напрямку передбачається два шляхи: цілеспрямована підтримка структурної перебудови найважливіших для функціонування економіки галузей і виробництв державними коштами, кредитами та державними гарантіями державним інвесторам; перебудова виробництва відповідно до вимог ринку за рахунок власних коштів підприємств, кредитів і позичок. Розв'язання цих проблем буде якісним лише при правильному виборі програм, без яких неможливий прорив в економіці за рахунок одержання добрих наслідків у короткі строки і без державної підтримки бюджетними коштами.

Проаналізувавши діючу систему оподаткування прибутку і доходів, можна зробити чіткий висновок, що при всіх їх позитивних і негативних сторонах для України потрібен податок, який стимулював би виробництво. Крім того, слід сказати, що прийняття постанов і законів на сьогодні не забезпечує надходження коштів до бюджету, а тому необхідно забезпечиш чітке їх виконання, в найкоротший строк. Логіка економічного розвитку така, що створення сприятливого середовища може бути зведене нанівець існуючою податковою системою держави, яка не стимулює ні власне інвестиційний процес (не створюючи умов для накопичення), ні саме виробництво. На жаль, така податкова система продовжує домінувати в Україні, і без внесення радикальних коректив інвестиційно-виробничий процес і надалі залишатиметься невизначено стагнаційним, а економіка пригніченою. Які ж головні детермінанти спроможні впорядкувати податкову систему України, надати їй погрібної гнучкості та адаптивності стосовно нового етапу нашої економічної еволюції? Найважчим тягарем для господарюючих суб'єктів усіх рівнів залишаються непомірні розміри податків, їх надмірна кількість та заплутаність і велика складність розрахунків.

Економічна наука довела, і господарська практика багатьох країн підтвердила, що сумарні податкові вилучення, за яких відбувається економічне зростання в державах, подібних до України, не повинні перевищувати 20—25 відсотків ВВП. У нас же цей показник сягнув в останні роки більш як на 40 відсотків. Головний тиск на зростання податків справляють бюджетні виграти, які разом з позабюджетними фондами дорівнюють в нашій країні майже половині ВВП, тоді як у СІЛА вони становлять 33,5 відсотка, в Японії — 35,8, в Бразилії — 29, в Мексиці — 27, у Туреччині — 25 відсотків.

Таким чином, скорочення витратної частини бюджету — ключ до оптимізації податкової системи і принципової зміни акцентів у фіскальній політиці — від пригнічення виробництва до його пожвавлення і зростання.






загрузка...
загрузка...