загрузка...

Географія
Уроки з географії
Всі предмети
ЗНО 2014
Конспекти уроків
Опорні конспекти
Підручники PDF
Підручники онлайн
Бібліотека PDF
Словники
Довідник школяра
Майстер-клас для школяра
Роботи відвідувачів
Зворотній зв'язок


Check Google Page Rank

ГЕОГРАФІЯ
БІОСФЕРА

ТВАРИНИ ГОЛОВНИХ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТІВ

Нижче розглядаються взаємовідносини тварин між собою і з росли­нами, а також участь тварин в утворенні грунтів у декількох поширених на Землі природних комплексах (біогеоценозах): у тропічних лісах, ши­роколистих лісах середніх широт, у саванах, степах, пустелях і в річках.

У вологих тропічних лісах — гілеях майже повсюдно існує кілька ти­сяч видів тварин, особливо багато безхребетних. Але тільки деякі твари­ни гілей зустрічаються часто і мають дійсно велике значення в природ­них процесах. Найважливіша група тропічних комах — терміти. Вони безперервно руйнують і розсіюють в грунті залишки деревини і старе листя дерев і ліан, готуючи, таким чином, рослинні речовини до мінера­лізації бактеріями і грибами.

Друга найважливіша група тропічних комах — бджоли, які мешка­ють в дуплах, скелях і на гілках дерев. Дикі тропічні бджоли нерідко більш яскраво забарвлені, крупніші або, навпаки, дрібніші від домашніх. Оскільки серед густої рослинності гілей в насиченому вологою повітрі перехресне запилення рослин за допомогою вітру майже неможливе, бджоли бувають головними запильниками переважної більшості тропіч­них лісових рослин. У запиленні рослин беруть участь також деякі мете­лики, мухи і дрібні птахи — колібрі в тропіках Західної півкулі і нектар­ниці в Східній півкулі.

Третя необхідна група тварин гілей, знов-таки з класу комах, — це мурашки. Десятки їх видів і багато мільйонів особин протягом року об­шарюють дерева, ліани і поверхню грунту, нападаючи переважно на ко­мах: без цього захисту рослини гілей, їхнє листя і квітки дуже швидко б загинули.

У широколистих листопадних лісах, наприклад у Європі і на Дале­кому Сході, тварини також різноманітні — сотні їх видів є в кожному лісі. На відміну від гілей тут немає термітів, і масу опадаючого восени листя дерев і чагарників знищують дощові черв'яки, а також стоноги, молюски і личинки різних жуків, комарів і мух. Усі ці безхребетні тварини живляться менш інтенсивно, ніж терміти, а в холодну пору року взагалі завмирають. Якби все листя опадало на землю, ці безхре­бетні не встигали би його переробляти. Але в листопадних лісах за­звичай велику роль відіграють різні комахи-листоїди, особливо мете­лики і жуки. Вони не тільки шкідники лісу: поїдаючи значну частину ще зеленого листя на деревах і чагарниках, комахи-листоїди добре удобрюють Грунт і допомагають безхребетним у переробці опадаючого на землю листя. А надмірне розмноження комах-листоїдів постійно стримують мурашки, а також комахоїдні птахи, хижі комахи, комахи-паразити і численні павуки. Комахи запилюють головним чином квітучі лісові трави. Більшість же видів дерев і чагарників у листопа­дних лісах середніх широт запилює вітер. На травах, особливо на зон­тичних, живляться нектаром і пилком дорослі паразитичні комахи — наїзники і мухи-тахіни. їхні личинки знищують комах-листоїдів, що впливає на благополуччя дерев і чагарників.

У саванах Африки рослинний покрив складається з високих багато­річних трав'янистих злаків, серед яких зустрічаються рідкі дерева і роз­кидані гаї чагарників. Один з основних компонентів тваринного насе­лення саван — численні стада диких тварин: антилоп, зебр, буйволів та інших великих ссавців. Вони, а також саранові у великій кількості по­їдають трави. Інший найважливіший компонент тваринного світу са­ван — це терміти, що живляться сухим гноєм копитних і слонів та розто­птаними залишками висохлих трав. Як і у вологих тропічних гілеях, тер­міти тут розпушують Грунт, удобрюють його і тим допомагають життю рослин. Крім того, в саванах багато великих хижаків, що стримують розмноження копитних. Дерева і чагарники саван дуже важливі для тва рин. Запилюють квітучі дерева і чагарники переважно метелики, деякі бджоли і нектарниці.

У степах помірного і субтропічного клімату трави поїдають гризуни і комахи, особливо саранові і гусениці метеликів. Раніше багато трав по­їдали дикі копитні — антилопи і коні, а тепер — стада домашніх тварин. Внаслідок спільної діяльності гризунів, безхребетних тварин і мікроорга­нізмів у степах утворився товстий шар родючого чорнозему. Цьому спри­яє достатня кількість тепла в літню пору і слабке вимивання різних речо­вин з грунту рідкими дощами. А надмірне знищення трав рослиноїдними тваринами успішно стримують хижаки — вовки і лисиці, комахоїдні і хижі птахи, мурашки, павуки, а також паразитичні комахи. У степах, як і саванах, тварини поїдають переважно ще зелену рослинність, а гній копитних і сухі трави, що залишилися, переробляють безхребетні. Але в степах замість великих копитних переважають гризуни, «роботу» термі­тів виконують жуки-гнояки, жуки-чорниші і личинки різних комах, а в більш вологих місцях — дощові черв'яки. У запиленні квітучих рослин в степах беруть участь як вітер, так і комахи.

У пустелях діяльність тварин дуже інтенсивна, але розріджений рос­линний покрив, мала кількість зелених частин рослин при великій кіль­кості сильно розвиненого коріння визначають тут деякі особливості біо­логічного кругообігу. Споживачів зелених частин рослин у пустелях від­носно небагато — це піщанки, нечисленні антилопи і саранові. Вони поїдають в основному ефемерові злаки, причому не тільки зелені, але і ті, що швидко засихають в кінці весни і на початку літа. Набагато більше тварин, що живляться підземними частинами рослин — корінням і цибу­линами, це — тушканчики, личинки різних жуків і гусениці метеликів, цвіркуни, що смокчуть коріння, рослиноїдні клопи та інші комахи. Су­хими залишками рослин живляться численні і різноманітні жуки-чорниші, а також терміти. На комах у пустелях нападають переважно ящірки, жуки, хижі клопи, павуки, фаланги і скорпіони, а також паразитичні комахи. Деяку кількість комах, особливо саранових, метеликів і жуків, знищують комахоїдні птахи і мурашки, а на гризунів і ящірок нападають хижі птахи і ссавці, великі ящірки — варани і змії. Комахи у пустелях запилюють безліч чагарників і квітучих на початку літа трав. Загалом, тваринний світ пустель, на відміну від рослинного покриву, багатий і різноманітний, його роль у біологічному кругообігу речовин дуже вели­ка. Так само як в гілеях і саванах, тут у грунті нагромаджується мало поживних речовин — необхідні живим організмам речовини майже без­перервно переходять від одних організмів до інших. Цим пустелі істотно відрізняються від степів. Тварини, що пристосувалися до життя на від­критих просторах пустелі, можуть швидко бігати і тривалий час залиша­тися без води. Наприклад, здавна одомашнений верблюд, який за свою витривалість і надійність названий «кораблем пустелі». Багато тварин мають жовте або сіро-буре «пустинне» забарвлення. Велика кількість і ішрин влітку веде нічний спосіб життя, деякі впадають у сплячку. Чис­ленними і повсюдними є гризуни (тушканчики, піщанки, ховрахи), ящі­рки, змії. З копитних часто зустрічаються джейран, антилопи, в тому числі газелі; з хижих — вовк, лисиця-фенек, гієни, шакали, койот, каракал. Численні комахи і павукоподібні (фаланги, скорпіони).

Дуже своєрідним є тваринний світ у річках. У них не встановлюється стійкий внутрішній біологічний кругообіг речовин і енергії. Річкові рослини і тварини існують у значній мірі за рахунок постійного надходжен­ня мінеральних і органічних речовин з водою, а продукти їх життєдіяль­ності безперервно і у великій кількості зносяться далі за течією, годуючи інші рослинно-тваринні комплекси тієї ж річкової системи, озер або ді­лянки морів поблизу гирл. Тому в річках особливо багато личинок комах і черв'яків, що живляться мулом, а також тварин-фільтраторів — дрібних рачків, двійчастих молюсків, личинок комарів, прісноводних губок-бодяг і мікроскопічних інфузорій, які захоплюють з товщі води завислі в ній органічні залишки і одноклітинні водорості і бактерії. Багато річкових тварин, передусім пуголовки, деякі види риб і черевоногі молюски, жи­вляться водоростями і вищими водними рослинами. Найбільш різнома­нітні в річках хижі тварини: риби, жаби, тритони, личинки бабок і жуків-плавунців, так само як дорослі жуки-плавунці, водні клопи, павуки, кліщі, личинки деяких комарів та інших комах, п'явки і гідри. Чим біль­ше поживних речовин несе річка і чим тепліша в ній вода і спокійніша течія, тим багатший її тваринний світ. Річка постійно взаємодіє з прибе­режними ділянками. Велику роль в обміні речовин річок з їх узбережжям відіграють тварини. Так, багато птахів, що гніздяться на річкових обри­вах, на лугах або в чагарниках дерев і чагарників, живляться рибою, жабами і водними безхребетними. З іншого боку, личинки багатьох ко­мах — бабок, одноденок, веснянок, комарів, мошок, сліпнів і мух, а також пуголовки жаб розвиваються у багатих їжею річкових водойми­щах, тоді як дорослі тварини вилітають або виходять на сушу, нерідко віддаляючись на декілька кілометрів від річки. Тому благополуччя життя у річках багато в чому залежить від збереження природи на їхніх берегах і способів господарського використання заплав людиною.



загрузка...
загрузка...
Google