загрузка...

Географія
Уроки з географії
Всі предмети
ЗНО 2014
Конспекти уроків
Опорні конспекти
Підручники PDF
Підручники онлайн
Бібліотека PDF
Словники
Довідник школяра
Майстер-клас для школяра
Роботи відвідувачів
Зворотній зв'язок

загрузка...

Check Google Page Rank

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ 8 КЛАС
Матеріали до уроків
Посібник для вчителя й учнів

МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ

 

На території України знайдено понад 200 видів корисних копалин, з них 96 видів мають промислове значення та видобуваються майже на 8 тис. родовищ. Корисні копалини осадового походження поширені переважно в межах тектонічних западин і плит платформних областей, а також передгірських крайових прогинів. Вони утворюються з плином часу з геологічних осадів унаслідок впливу зовнішніх процесів на поверхню літосфери. Характерною ознакою цих порід є шаруватість, що відбиває мінливі умови відкладання геологічних осадів. За походженням серед них розрізняють уламкові, хімічні й органічні гірські породи.

Назва уламкових гірських порід вказує на те, що вони складаються з уламків (осколків) мінералів і гірських порід, утворених завдяки вивітрюванню. Як відомо, цей процес приводить до руйнування твердих порід, що подрібнюються і транспортуються вітром, текучими водами, льодовиками, а потім накопичуються на дні морів, озер, річок, пониженнях суші, де згодом можуть тверднути. До уламкових порід належать валуни, галечники, пісок, конгломерати, піщаники, леси, глини, осадові брекчії. В Україні широко представлено багато різновидів уламкових порід, особливо пісок, леси, глини.

Мінерали цих порід часто накопичуються на дні водотоків — більш легкий або м’який уламковий матеріал несеться водою, залишаючи на місці тверді та важкі мінерали. У процесі консолідації (ущільнення) в осадах механічного походження можуть утворитися конкреції — стягнення кремнезему, карбонатів, оксидів Феруму тощо.

Загальною ознакою уламкових порід є взаємозв’язок їхніх уламків. Якщо уламки не зв’язані, розсипаються, то порода рихла. Якщо уламки зв’язані між собою і відокремити їх не можна, то порода зцементована.

Хімічні гірські породи утворюються в результаті випадання в осад (відкладення) речовин, розчинених у водах океанів, морів, озер і річок. Найбільш поширеними гірськими породами цього різновиду є солі та гіпси. В Україні хімічним способом утворилися поклади солей: калійної — у Передкарпатському крайовому прогині, кам’яної — на Закарпатті та в Дніпровсько-Донецькій западині.

До органічних осадових порід належать торф, буре і кам’яне вугілля, вапняк, крейда та ін. Вони утворилися з решток відмерлих організмів, у першу чергу рослин. Деякі органічні породи сформовані мушлями загиблих морських тварин (наприклад, черепашник) і продуктами життєдіяльності організмів. В Україні осадові породи органічного походження відомі в районі Українського кристалічного щита і Донецької складчастої області.

До найбільш поширених типів осадових порід належать піщаники, вапняки і глини. Їх класифікація базується на хімічному складі й розмірах часток, що їх складають. Мінерали, що найчастіше зустрічаються в цих породах,— кварц, кальцит і гіпс. Найбільш тонкозернисті різновиди осадових порід називаються глинистими, середньозернисті — піщанистими, найбільш грубозернисті різновиди — великоуламковими. Осадові породи залягають у вигляді шарів. Вони можуть накопичуватися в місцях, куди зносяться продукти вивітрювання магматичних порід. До таких розсипних родовищ можна віднести Іршанське родовище титанових руд. Випадаючи в осад з розчинів, утворилися марганцеві руди Нікопольського басейну і залізні руди Керченського родовища.

Магматичні та метаморфічні породи залягають в горах, у кристалічних щитах, де близько до поверхні залягають давні магматичні та метаморфізовані породи. Утворення магматичних порід пов’язане з магматизмом. Ці гірські породи є результатом застигання магми, що може розрізнятися за своїм складом залежно від ділянки земної кори. Крім того, остигання й отвердіння магми відбувається як на глибині, так і в результаті її виходу на поверхню.

Осадові й магматичні гірські породи не залишаються незмінними в земній корі. З часом вони можуть опускатися в глибокі зони, де опиняються в умовах високих температур і великого тиску. У таких зонах відбуваються якісні зміни порід (ущільнення, перекристалізація), у результаті чого утворюються гірські породи, що за зовнішнім виглядом і властивостями відрізняються від осадових і магматичних. Процес формування нових порід називається метаморфізмом, а власне породи — метаморфічними (від грецьк. metamor-phoomai — «ті, що зазнають перетворення», «такі, що перетворююся»). У результаті метаморфізму з вапняків формуються різнобарвні смугасті мармури, із глин — кристалічні сланці, а з пісків і піщаників — кварцити. Граніти в процесі метаморфізму набувають смугастості й перетворюються на гнейси та гранітогнейси. Смугастість і сланцюватість — головні ознаки метаморфічних порід.

Багато порід метаморфічного походження вирізняються різноманітною і насиченою колірною гамою, піддаються тонкій обробці, що виявляє малюнок каменю й зумовлює їхню високу декоративність.

У межах України давні магматичні й метаморфічні породи виходять на поверхню або залягають на невеликих глибинах Українського кристалічного щита. З метаморфізованими архейськими та протерозойськими породами цього масиву пов’язані великі поклади залізних руд, нікелю, титану.

 

Корисні копалини

 

Гірські породи й мінерали, хімічний склад і фізичні властивості яких дозволяють ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва (у природному вигляді або після переробки), називають корисними копалинами. Родовища корисних копалин утворюються в результаті складних і різноманітних геологічних процесів як у надрах Землі, так і на її поверхні.

Усі корисні копалини можна поділити на три великі групи: паливні (паливно-хімічні), рудні, нерудні.

До паливних корисних копалин належать вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці. Вони використовуються для одержання тепла й електроенергії.

До рудних корисних копалин належать руди чорних і тугоплавких металів (залізо, манган, хром, титан, ванадій, нікель, кобальт, молібден, тантал, ніобій, вольфрам, цирконій), кольорових і легких (алюміній, мідь, свинець, магній, олово, цинк, бісмут, ртуть, сурма, літій, берилій), благородних (золото, срібло, платина і платиноїди, паладій, осмій, родій, рутеній, іридій), а також радіоактивних, розсіяних і рідкісноземельних. З металевих корисних копалин виплавляють метали та їх сплави. Наприклад, із залізної і марганцевої руд виплавляють сталь і чавун. Руди металів складені сульфідами, сульфосолями, оксидами й самородними елементами.

До нерудних корисних копалин належить велика група мінералів і гірських порід, з яких не вилучають як головний компонент метали та які не являють собою вуглеводнів. Зазвичай до цієї групи відносять будівельні матеріали, хімічну і технічну сировина. Наприклад, калійні солі й фосфорити використовують для виробництва добрив, у будівельній промисловості широко застосовується пісок, глина, мергель. Як металургійна і теплоізоляційна сировина використовуються плавиковий шпат, кальцит, доломіт, польовий шпат і кварц; вогнетривами й теплоізоляторами служать графіт, хроміт, вермикуліт, тальк і тальковий камінь, магнезит, кварцит. До хімічної сировини, крім солей і фосфоритів, належать самородна сірка, сірчаний колчедан, флюорит, селітри, борати тощо.

Багато гірських порід використовуються як будматеріали або сировина для їх виробництва. Мармури, граніти, кварцити використовуються як камені — стінові, покрівельні, шляхові, лицювальні; вапняк, мергель, глина, гіпс є сировиною для виробництва в’язких матеріалів, скляні піски та піщаники, пегматити, глини й каоліни використовуються як скляно-керамічна сировина. Діабази, базальти, боксити, глини, кварцові піски використовуються як сировина для одержання штучних волокон і мінеральної вати.

За своїм хімічним і мінеральним складом неметалеві корисні копалини істотно відрізняються від металевих, вони переважно складаються із силікатів, фосфатів, карбонатів і сульфатів.

До нерудних корисних копалин також відносять коштовні камені.

Часто виокремлюють групу гідро- і газомінеральних копалин. До неї, зокрема, відносять мінеральні й бальнеологічні води (вуглекислі, сірководневі, радонові, сульфатні, хлоридні тощо), озерні розсоли, мінеральні бруди й мули.



загрузка...
загрузка...
Google