загрузка...
Loading...

Посібник з філософії

РОЗДІЛ І

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Тема 2. Антична філософія

§ 3 Елліністична філософія

В період елліністичних держав (після розпаду імперії Олександра Македонського) найбільший інтерес викликає філософія Епікура (епікуреїзм), стоїків, Скептиків та кініків.

Епікур ( — 341-270 рр.) розвиває єдину в стародавності концепцію людини, в якій утверджується цінність людської особистості й пропонується усунення всього, що заважає щастю. Щастя це мудрість, уміння задовольнятися малим і досягати спокою духу, бути вільним від тілесних та духовних страждань, не боятися смерті, богів та загробної розплати. Тому епікурейська община уявлялася людині того часу безвідносно до того, яке становище в суспільстві вона займала (членами епікурейської общини могли бути раби і жінки) своєрідним шпиталем", де виліковуються недуги. За місцем її розташування школа Епікура отримала назву «Сад Епікура».

Мета життя людини, вважає Епікур, щастя. Для того, щоб бути щасливою, людина повинна позбутися страждань, болю, бути здоровою і фізично, і психічно. Крім того, повинна мати вдоволення від задоволення своїх потреб. Всі людські потреби він поділяє на такі:

природні та необхідні;

природні та ненеобхідні;

неприродні та ненеобхідні.

Розумна людина прагне тільки до задоволення перших потреб та вміє цінувати те, що має. А кожна людина має найцінніше і найпотрібніше: життя, сон, повітря, воду, друзів.

Епікур розвиває вчення Левкіппа та Демокріта про атоми. Він вважає, що атоми здатні спонтанно змінювати напрямок свого руху, завдяки чому знаходиться місце не тільки необхідності (як у Демокріта), а й випадковості. Це призводить до визнання свободи, волі людини, можливості вибору нею одного з декількох варіантів поведінки, звідки, в свою чергу, виникає й відповідальність за вчинки.

Епікур:

- Свобода — це плід обмеження бажань.

- Уміння добре жити і добре померти — одне й те ж.

- Не юнака треба вважати щасливим, а старця, що прожив життя добре.

- У смутні часи потрібно жити непомітно.

- Не можна жити приємно, не живучи розумно, морально та справедливо, і навпаки, не можна жити розумно, морально та справедливо, не живучи приємно.

- Початок і коріння будь-якої насолоди — насолода черева.

Засновник стоїцизму — Зенон з Китіона ( — 336-264 рр.) — і його послідовники головним розділом філософії вважали етику, що навчає жити відповідно до природи, діяти розумно, визволитися від пристрастей й стати господарем своєї долі. Мета життя людини — жити у відповідності з природою, витримувати удари долі й ніколи не втрачати обличчя. Заняття зі своїми учнями Зенон проводив у "писаній стої" (місце, де знаходились колони з візерунками), тому його послідовники називалися стоїками. Філософія, згідно з положеннями стоїцизму, складається з трьох частин: логіки, фізики, етики. їхнє співвідношення нагадує яйце, в якому логіка — шкаралупа, фізика — білок, етика — жовток.

Зенон Китіонський:

- Час — це відстань руху.

- Свобода — це стан мудрого.

- Друг — наше друге я.

- Жити потрібно в згоді з природою.

- Коли Зенон, будучи купцем, почув про загибель свого корабля, він сказав: "Яке щастя — доля штовхає мене у філософію! "

Загальновідомий основоположник і представник скептицизму Піррон ( — 365-275 рр.) стверджував, що речі неможливо пізнати. І ми навіть не можемо знати, чи є вони, чи немає. Тому потрібно взагалі утримуватись від стверджень. Одного разу Піррона запитали, живий він, чи ні, на що той відповів: "Не знаю". Окрім цих трьох напрямів, відомий ще кінізм, засновником якого був Антисфен (— 445-360 рр.), а славетним його представником був Діоген (— 414-323 рр.). Кініки вважали, що головне у філософії — не теорія, а саме життя філософа. В житті найціннішим вважали свободу. Вони не вважали за потрібне дотримуватися норм моралі, визнавали усіх людей рівними і, щоб бути вільними, не мали аніякого майна. Назва школи кініків походила, очевидно, від назви гімназія «Зіркий пес» («Киносарг»), поблизу якого вони збиралися.

Діоген:

- Коли Гегєсій попросив Діогена записати його думки, Діоген сказав: "Дурень ти, Гегесію, надаєш перевагу намальованим оливкам, а не справжнім".

- Діоген говорив про себе: "Я громадянин світу".

- Коли Платон визначив людину як "двоногу істоту без пір'я", Діоген приніс йому обскубаного півня й сказав: "Ось людина Платона!"

- Коли Діоген грівся на сонці, його відвідав Олександр Македонський і сказав: "Проси у мене все, що хочеш". Діоген відповів: "Відійди, не затуляй мені сонце". Олександр Македонський відповів: "Якщо б я не був Олександром, я хотів би бути Діогеном".

- Філософія й медицина зробили людину найрозумнішою з тварин, гадання й астрологія найбожевільнішою, марновірства й деспотизм найнещаснішою.

Пізніше, в часи Стародавнього Риму, не було створено оригінальної філософії, а тільки продовжені головні лінії давньогрецької філософії, особливо стоїцизму, піфагореїзму й платонізму (філософія Платона).

Найвідоміші представники римського стоїцизму (пізньої стої) — Сенека (— 5-65 рр.), колишній раб Епіктет (50-140 рр.), імператор Марк Аврелій (121-180 рр.) продовжували філософію ранніх стоїків.

Сенека:

- Головне для людини свобода духу, тобто підпорядкування розумній необхідності.

- У людини можна відібрати тільки життя, але не смерть.

- Жалюгідне життя гірше, ніж швидка смерть.

Епіктет:

- Всі ми в'язні свого тіла.

- Володій пристрастями, інакше пристрасті оволодіють тобою.

- Щастя це звільнення від бажань.

- Людина це слабка душа, обтяжена трупом.

- Чого не слід робити, того не роби навіть у думках.

- Усі справи слід ділити на такі, що залежать від тебе (слід докласти всіх зусиль, щоб їх зробити), та на такі, що не залежать від тебе (їх слід ігнорувати).

- Те, що заважає людині і бентежить її, це не речі, а її думки та фантазії про речі.

Марк Аврелій:

- Люби людину, наслідуй Бога і завжди пам'ятай закон.

- Дивись всередину себе.

- Що б не трапилося з тобою, воно приречене тобі від віку.

- Люди існують один для одного.

В день народження Марка Аврелія курка знесла яйце з червоними крапками, що було розтлумачено як щаслива прикмета. Звідси пішов звичай римлян посилати у подарунок фарбовані яйця.

Найвідомішим представником Неоплатонізму, останнім грецьким філософом був Плотін (204-270 рр.). Він вважав, що світ ідей містить три головні елементи:

першопочаток (Бог, добро) присутній скрізь;

світовий дух споглядання першопочатком себе;

душу творця всього живого та неживого.

Кожна людина споглядає світовий дух у своїй душі.

Грецька філософія починала з пізнання світу й прийшла до пізнання своєї душі. Це її кінець та початок філософії християнської, філософії Середньовіччя.

Контрольні питання:

1. Основні причини розквіту культури в Стародавній Греції.

2. Античний космоцентризм.

3. В чому бачить Сократ сутність філософії?

4. Чим є речі нашого світу за Платоном?

5. Який вклад Аристотеля в науку й філософію?

6. В чому сенс життя за Епікуром?

7. У чому сутність стоїцизму?

8. Що таке скептицизм?

9. Основні положення кінізму.






загрузка...
загрузка...