загрузка...
Loading...

Посібник з філософії

РОЗДІЛ І

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Тема 3. Філософія Середніх віків та Відродження

§3. Філософія Відродження

Відродження зруйнувало закостенілу схоластичну систему... відродило вивчення Платона... затвердило звичай бачити у розумовій діяльності не міркування у монастирській самітності, метою якого є збереження раз і назавжди визначеної ортодоксії, а чарівну суспільну пригоду.

Б. Рассел

Відродження -— перехідний період (XV-XVI ст.) між Середніми віками та Новим часом. Філософія у цей час звільняється від впливу релігії, прагне відродити античну мудрість, проте ідейно та термінологічно ще залишається під впливом релігії та схоластики. Так, нові переконання набувають форми пантеїзму (розчинення Бога у природі), але не призводять до відмови від віри.

Попередником всієї культури Відродження і, відповідно, Нового часу був Дайте Алігієрі (1265-1321 рр.), який в творі «Божественна комедія» заклав основи нового гуманістичного світогляду. Дайте розглядає людину як єдність божественного та природного начал, звідки витікає необхідність не тільки готуватися до загробного життя, а й прагнути до земної досконалості. Цей напрям продовжує Франческо Петрарка (1304-1374 рр.) відомий поет і критик середньовічної схоластики, який шукає гармонію людини та природи, проповідує радощі земного життя.

Ідеї гуманізму знаходять поширення пізніше у Мирандоли (1463-1494 рр.), який написав 900 тез, спрямованих проти Ватикану та католицизму. Таким чином. гуманізм, увага до проблем людини, любов до неї стають головною особливе :тю філософії цього періоду. Місце Бога займає людина. Якщо антична філософія космоцентрична, середньовічна теоцентрична, то філософія Відродження антропоцентрична.

Іншою особливістю стає відхід від схоластичних проблем і виникнення філософії природи, усвідомлення необхідності досвідного знання (спостережень та експериментів) та математичного підходу. Вперше, ще у XIII ст., думку про це висловив Роджер Бекон, англійський монах, філософ та вчений, а в XV ст. Микола Кузанський (1401-1464 рр.) продовжує лінію необхідності експериментів та застосування математики у вивченні природи.

Ці ідеї знаходять своє втілення у геліоцентричній системі світу М. Коперника та в уявленнях про нескінченність Всесвіту Джордано Бруно, якого було спалено на вогнищі у 1600 р. за вироком інквізиції, а виправдано тільки у 1996 р.

Якщо середньовічна філософія невіддільна від теології, а філософія Нового часу знаходить свою опору в науці, то для філософії Відродження характерний тісний зв'язок з мистецтвом. Багато видатних мислителів цього періоду водночас були й діячами мистецтва, поетами, скульпторами тощо (окрім Данте і Петрарки, до цієї когорти слід віднести ще й Леонардо да Вінчі (1452-1519 рр.).

Микола Кузанський:

Здоровий та вільний розум, що прагне ненаситно, в силу вродженого йому шукання збагнути істину, пізнає її, міцно охоплюючи любовними обіймами.

- Розум настільки ж близький до істини, як багатокутник до кола.

Леонардо да Вінчі:

- Порожні та повні помилкових поглядів ті науки, що не породжені досвідом... Істинні науки ті, які досвід змусив пройти крізь відчуття і поклав мовчання на язики сперечальників.

- Жодної вірогідності немає в науках там, де неможливо додати жодної з математичних наук.

- Медицина є відновленням згоди стихій, які втратили взаємну рівновагу...

Джордано Бруно:

- Всі речі знаходяться у Всесвіті і Всесвіт в усіх речах; ми в ньому, а він в нас.

- Всесвіт цілком є центром. Центр Всесвіту повсюди і у всьому.

- Всесвіт єдиний, нескінченний, непорушний.

- В найсильнішій отруті краще цілюще зілля.

У цілому філософська та наукова думка, вся культура Відродження підготували умови для відокремлення філософії від релігії, для виникнення науки, що спирається не на авторитети церкви та священного писання, а на теоретично й емпірично обґрунтовані знання науки, яка не сприймає нічого на віру, а все перевіряє. Така наука виникає в Новий час і потім стає основою всієї сучасної технології, джерелом могутності людства та джерелом глобальних проблем сучасності, які загрожують існуванню людства.

Контрольні питання:

1. Який історичний період займає Середньовіччя?

2. Особливості ісламської філософії.

3. Етапи та специфіка європейської середньовічної філософії.

4. Розуміння буття і часу у філософії А. Августина.

5. Докази буття Бога у Фоми Аквінського.

6. У чому полягає специфіка філософії Відродження?






загрузка...
загрузка...