загрузка...
Loading...

Посібник з філософії

РОЗДІЛ І

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Тема 4. філософія ХVІІ-ХІХ віків

§4 Діалектичний матеріалізм

Засновники діалектичного матеріалізму Карл Маркс (1818-1883 рр.) та Фрідріх Енгельс (1820-1895 рр.) синтезували діалектику Гегеля та матеріалізм Фейєрбаха. На цій основі вони виробили детерміністську концепцію суспільного розвитку як зміни суспільно-економічних формацій (історичних ступенів суспільного розвитку, в основі яких лежить певний спосіб виробництва). Робітничий клас розглядається як виняткова спільнота, покликана перетворити світ, усуспільнити всі засоби виробництва, узявши владу в свої руки, змінити суспільно-економічну формацію (здійснити соціальну революцію), знищити суспільство, у якому меншість експлуатує більшість, і побудувати справедливе суспільство, в якому будуть задовольнятися потреби кожної людини.

У XX ст. ця теорія стала основою грандіозного соціального експерименту в СРСР та інших країнах. Теорія діалектичного матеріалізму (марксизму-ленінізму) була догматизована і вульгаризована, а політична практика стала нелюдяною, розглядаючи людей лише як матеріал для функціонування та мілітаристської експансії тоталітарної держави.

Корінною помилкою марксизму-ленінізму стало зведення сутності людини до сукупності її соціальних відносин, ігнорування її духовності, недооцінка її біологічної природи, протиставлення робітничого класу селянству та інтелігенції як покликаного керувати ними, а також надання надмірної ролі насильству у суспільному розвитку.

Ці теоретичні помилки та злочинна політична практика обійшлися народам СРСР, Китаю і країн народної демократії у десятки мільйонів людських життів.

Ще більш згубним виявилося догматичне наслідування теорії без врахування величезних змін, які відбулися у XX ст. В умовах науково-технічної революції і розповсюдження високих технологій більшу частину населення розвинутих країн становлять далеко не бідні люди, а середній клас, який складається з висококваліфікованих робітників, здебільшого, розумової праці, бізнесменів, менеджерів, робітників сфери обслуговування тощо.

З іншого боку, не були враховані недвозначні вказівки самого Маркса про те, що соціалістичні перетворення можливі тільки у високорозвинених країнах, до яких ніяк не належала Росія. І в результаті прогресивні соціальні перетворення відбулися в країнах, де до влади прийшли помірні марксисти, соціалісти, соціал-демократи (у Франції, Німеччині, Швеції), де досягнуто високого рівня життя і соціальної справедливості.

Водночас, у роботах Маркса, Енгельса та їхніх послідовників були істотні досягнення у дослідженні економіки, соціальних проблем, проблем особистості. Багато позитивного напрацьовано наступними філософами-марксистами у конкретних галузях філософії (історії філософії, теорії пізнання, логіки та методології наукового пізнання, дослідженні філософських категорій і філософських проблем природознавства).

Однак значна частина робіт свідомо чи мимоволі була витримана в дусі офіціозної схоластики, надзвичайно ідеологізована, кон'юнктурна, а інколи й антинаукова (наприклад, стосовно генетики та кібернетики).

Карл Гіршель Маркс:

- У науці немає широкої стовпової дороги, і тільки той може досягнути її сяючих вершин, хто, не боячись втоми, дереться по її кам'янистих стежках.

- Не тільки результат дослідження, а й шлях до нього повинен бути істинним.

- Вся історія є ніщо інше, як створення людини людською працею. © ...мета, для якої потрібні неправильні засоби, не є правильною метою...

Фрідріх Фрідріх Енгельс:

- Якщо у суспільства з'являється технічна потреба, то вона рухає науку вперед більше, ніж десяток університетів.

- ...особа характеризується не тільки тим, що вона робить, але й тим, як вона це робить...

- Свобода волі означає... ніщо інше, як спроможність приймати рішення зі знанням справи.

- ..людину принижує не атеїзм, а марновірство та ідолопоклонство.

- Ми, певно, "зведемо" коли-небудь експериментальним шляхом мислення до молекулярних і хімічних рухів у мозку, але чи вичерпується цим сутність мислення?

Маркс та Енгельс:

- Якщо характер людини створюється обставинами, то треба зробити обставини людяними.

Володимир Ілліч Ленін:

- Пізнання є вічне, нескінченне наближення до об'єкта.

- Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики — такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об'єктивної реальності.

Контрольні питання:

1. Як розуміє Кант простір і час, причинність?

2. Суть категоричного імператива Канта.

3. Як розуміє природу Шеллінг?

4. Які закони сформулював Гегель?

5. Як розуміється суспільний розвиток у діалектичному матеріалізмі?






загрузка...
загрузка...