Посібник з філософії

РОЗДІЛ II. ОСНОВНІ НАПРЯМИ І ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Тема 6. Філософія XX століття

§ 1 Класична та некласична філософія

З давніх часів, а особливо у Новий час, у центрі філософських міркувань знаходилась проблема розуму (ratio). Найбільш вираженою ця тенденція стає у німецькій класичній філософії, яка виділяє два рівня мислення:

глузд, що базується на досвіді, міркуваннях й розрахунках;

розум — мислення абстрактне, що піднялось вище досвіду.

Інтелект — єдність Глузду і розуму. Розум уявляється не тільки індивідуальним, але й позаіндивідуальним, що існує у культурі людства у вигляді понять, ідей, теорій, норм та цінностей.

Ще у XVIII ст. виникає культ розуму — віра у можливість справедливого, розумного влаштування життя на основі ідеалів Свободи, Рівності, Братерства. Шлях досягнення цих ідеалів — освіта народу, розвиток науки (цей напрям думки й отримує назву Просвіти). Філософію раціоналізму розвивали французькі, англійські, німецькі й російські просвітителі та матеріалісти.

Раціоналізм припускає наступне:

раціональність (закономірність, причинність) буття;

раціональність (закономірність, прогрес) ходу історії;

людина розглядається як раціональна істота (homo sapiens), звідки випливає впевненість у можливості необмеженого пізнання світу, передусім, за допомогою науки;

отже, філософія зобов'язана займатися проблемами пізнання.

У XX ст. низка філософських напрямів продовжує лінію класичного раціоналізму, і тому їх називають неокласичними (неокантіанство, неогегельянство, діалектичний матеріалізм, натуралізм і науковий матеріалізм).

Але найвпливовішою стає у XX ст. некласична філософія, яка виступає проти класичного раціоналізму, продовжує лінію ірраціоналізму А. Шопенгауера, С. К'єркегора, Ф. Ніцше.

Великий вплив на формування некласичної філософії справив засновник феноменології Едмунд Гуссерль (1859-1938 pp.), який виступив проти натуралізму та психологізму з метою перетворення філософії у точну науку, для чого слід виділити основні категорії, очищені від нашарувань культури шляхом "феноменологічної редукції" — виявлення чистих феноменів і усунення елементів їх довільного тлумачення. На перший план при цьому висувається смисловий зв'язок свідомості та світу, спрямування свідомості (інтенціональність), через яку аналізуються усі відношення людини та світу. Потрібно не бути заглибленим у світ, а усвідомлювати його як заздалегідь даний та співвіднесений з нашою суб'єктивністю. Простіше кажучи, первинна реальність — це "життєвий світ", а не протилежність матерії і свідомості, згідно з класичною дихотомією. Сама ж свідомість розглядається як поле смислів, і цим відкривається можливість для тлумачення того, що було далі розвинуте у герменевтиці.

Наука не повинна прагнути усунути суб'єктивне сприйняття зі своїх процедур, бо воно є основою утворення абстракцій та кінцевим пунктом верифікації теорії. Гуссерль вбачає в об'єктивізмі причину кризи всієї європейської культури.

Чітко сформулював антикласичні позиції іспанський філософ Хосе Ортега-І-Гасет (1883-1955 pp.), за яким, у масовому суспільстві культура дрібна й знеособлена, буття людини незбагненне розумом. Та й узагалі, ніякого "чистого розуму" немає. Місце його повинен зайняти "життєвий розум". Кризу раціональності Ортега вважає кризою культури, а головну ваду класичної філософії він бачить у розумінні людини не як живої істоти, а тільки як мислячої.

Ця антикласична тенденція тіш ходить своє вираження та розвиток у різноманітних філософських течіях XX ст., які, так чи інакше, тяжіють до трьох основних полюсів або напрямів:

релігійний (продовження традиційних, а також спроби створення неортодоксальних філософських вчень на основі деяких традиційних релігійних цінностей);

антропоцентричний (напрям або "філософія життя",

вихідним для якого є існування — екзистенція — людини);

різноманітні течії, що орієнтуються у своїх методах на сучасне наукове пізнання — сцієнтизм.

Четвертим буде найновіший напрям, який дещо виділяється з-поміж інших, — постмодернізм.

На противагу класичній філософії, для некласичних напрямів характерні наступні риси:

У бутті психічне і фізичне нерозривно пов'язані, але виходити потрібно із психічного. Буття хаотичне і не визначене. Світ нестаціонарний, нескінченно складний, процеси, що протікають у ньому, багатоваріантні. Це індетермінізм у розумінні буття.

Історія людства також видається індетермінованою й безглуздою, у соціальних процесах першість надається особистості. Вирішальним фактором розвитку історії стає внутрішнє духовне життя особистості.

Людина є живою істотою, і життя її, передусім, є психічним, розум при цьому відіграє несуттєву роль.

Тому пізнання повинно бути спрямоване всередину себе, а наукове пізнання вивчає тільки зовнішнє, "несправжнє" життя і у кращому випадку, не дає нічого істотного, а в гіршому — заводить людство у безвихідь та кризу.

Шлях філософії — від буття людини до буття взагалі, і головними філософськими питаннями стають смисложиттєві питання і, передусім, проблема смерті. Темпи розвитку матеріальної культури зростали протягом усієї історії людства, і у XX ст. вони досягли максимуму. Але прогрес відбувався, на жаль, в основному в економічній, технологічній та соціальній сферах. Духовний же розвиток набагато відставав. Саме це визначило трагічну ситуацію кінця другого тисячоліття: з одного боку величезні досягнення в області енергетики, переробки інформації, нових промислових технологій, з іншого — світові війни, збільшення розриву в рівні життя багатих та бідних країн, екологічна катастрофа, виникнення загальної деградації людства, що виявляється у зростанні бездуховності, злочинності, наркоманії, алкоголізму, числа самогубств.

Людству, його існуванню зараз загрожує серйозна небезпека: виснаження природних ресурсів та озонового шару атмосфери, глобальне потепління, руйнування біосфери та ін.

У цій ситуації всі людські ресурси повинні бути спрямовані на подолання кризи. А кризові явища охопили не тільки буття людини, а також її дух, культуру. Отже, найважливіше завдання філософії у наш час — осмислити ситуацію та допомогти людству знайти вихід із цього становища.






загрузка...





загрузка...