загрузка...
Loading...

Посібник з філософії

§2. Специфіка філософського знання

..."філософія" означає заняття мудрістю і що під мудрістю розуміється не тільки поміркованість у справах, але також і абсолютне знання всього того, що може пізнати людина; це ж знання, яке спрямовує саме життя, служить збереженню здоров'я, а також відкриттям у всіх науках... Філософія (оскільки вона поширюється на все, доступне людському пізнанню) одна тільки відрізняє нас від дикунів і варварів...

Р. Декорт

Зачатки філософського знання (передфілософія) з'являються в бронзових цивілізаціях Стародавнього Сходу, де вперше виникають держави, міста, писемність. У клинописних текстах, які дійшли до нас, на глиняних таблицях і папірусі, містяться міркування про сенс життя, неминучість смерті, брак справедливості і т. ін. Але це лише окремі фрагменти в текстах, які ще не були філософськими трактатами. Усі знання того часу були зосереджені у жерців свого роду вчених, філософів і священнослужителів.

Філософія як основа раціонального світогляду, що ґрунтується не на вірі, а на міркуванні і переконанні, виникає практично одночасно в Стародавньому Китаї, Індії та Греції регіонах, ніяк на той час не пов'язаних один з одним. Така одночасність уявляється надто загадковою, причини її не зрозумілі.

Філософія (від гр. "філіо"люблю; "софіа"мудрість) виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання за допомогою міркування з метою орієнтації людини в світі. Філософія виникає одночасно з іншими науками. Математика або медицина в первісних формах утворюються, безперечно, раніше від філософії. Однак усі знання цього періоду ще можна було охопити одній людині (мудрецю, софісту, філософу), і тому складається враження, що всі науки пішли від філософії.

У подальшому відбувається розподіл знань, і філософи спеціалізуються на пошуках граничних основ буття і пізнання, вирішенні смисложиттєвих питань. Головну специфіку при цьому становить метод вільного міркування за допомогою понять та логіки (дискурс), що забезпечує переконливість. Метод філософії умоглядний (абстрактний, спекулятивний). Філософи не займаються систематичними спостереженнями та експериментами, не мають власних джерел накопичування первинної інформації.

На відміну від окремих наук, що вивчають деякі області дійсності, предметом філософії є найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур. Таким чином, філософія це раціональна самосвідомість людства, наслідки його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини в світі.

Отож, філософія лише певною мірою схожа на науку, оскільки використовує логіку, однак відрізняється від останньої предметом, методом і навіть метою. Якщо наука прагне до відображення дійсності такої, "як вона є сама по собі" (як ми тепер знаємо, це можливо з істотними обмеженнями, а то й неможливо), то будь-яка філософія це завжди оригінальний світогляд філософа. Ця риса зближує її з мистецтвом. Одним з найважливіших завдань філософії завжди було дослідження процесу пізнання (включаючи наукове й філософське): "Як людина

пізнає світ?", "Що є знання й істина?", "В чому специфіка наукового знання?", "Що таке науковий факт, наукова теорія?"

У філософії традиційно розрізняють декілька основних розділів, що виконують певні функції, головними з яких є такі:

онтологічна — дослідження буття (всього того, що існує);

розділ «Онтологія» (від гр. "онтос" — суще, існуюче; "лоґос" — вчення);

гносеологічна — дослідження пізнання;

розділ «Гносеологія» (від гр. "гнозіс" — знання; "лоґос");

аксіологічна — дослідження цінностей;

розділ «Аксіологія» (від гр. "аксіа" — цінність; "лоґос");

антропологічна — вивчення загальних проблем людини; відповідає

розділу «Антропологія» (від гр. "антропос" — людина; "лоґос");

соціальна — вивчення суспільства й історії людства;

відповідає розділу «Соціальна філософія».

Окрім вищезгаданих, вирізняють ще й інші розділи, такі як праксеологія (теорія діяльності), теорія культури та екзистенціальна філософія (дослідження проблем, що виникають в різні періоди життя у більшості людей і що вимагають філософського осмислення). Виокремлюють також філософські науки: історію філософії, етику (вивчає життя людей з точки зору розпізнавання добра і зла), естетику (вивчає всі явища з точки зору визначення прекрасного і потворного). У новітній час великого значення набуває такий розділ, як логіка і методологія наукового пізнання, що досліджує наукове пізнання, його специфіку, структуру, форми й методи.

По відношенню до науки філософія виконує дві основні функції: світоглядну (є теоретико-гносеологічною основою наукового пізнання) і методологічну (аналізує і виробляє поняття та методи науки).

Філософія займала і займає важливе місце в культурі людства — всіх матеріальних та духовних продуктів і цінностей, створених людьми, на відміну від природи, що виникає й існує без стороннього втручання. Стародавні греки виділяли три розділи культури:

пов'язаний з істиною — предмет науки;

пов'язаний з красою — предмет мистецтва;

пов'язаний з визначенням добра і зла — предмет філософії.

У своєму історичному розвитку філософія і медицина завжди були тісно пов'язані. Як вважав іще Демокріт, лікарське мистецтво зцілює хвороби тіла, а філософія визволяє душу від пристрастей. Невипадково багато видатних філософів були лікарями, і, фактично, всі видатні медики були своєрідними філософами.

Сучасні філософія та медицина мають багато спільного, зокрема наступне:

близькість до глибинних проблем буття, проблем життя та смерті;

спільне дослідження методологічних і соціальних проблем медичного пізнання;

спільне дослідження проблем, пов'язаних з виникненням нових медичних технологій і т. п.

І в наш час зберігають своє значення слова великого філософа і лікаря Демокріта про три плоди філософії:

дар добре мислити;

дар добре говорити;

дар добре діяти.

- Філософія важливіша від дихання, бо значно важливіше добре жити, чому навчає філософія, ніж просто жити, що залежить від дихання.

Кратет Фіванський

- Філософ визначає, що перша філософія є знанням істини, не якої завгодно, а тієї істини, що є джерелом будь-якої істини і що стосується першого початку буття для всіх речей...

Арістотель

- Душа, що вмістила в собі філософію, не може не заразити своїм здоров'ям і тіло.

М. Монтень

- Філософія є наукою про причини, або про "чому?".

Т. Гоббс

- Філософія є... сучасною їй епохою, осягнутою в мисленні.

М. Гегель

- Істинний філософ це лікар, але такий, що не дозволяє своїм пацієнтам здогадатися, що він їхній лікар, він при цьому обслуговує їх у відповідності до їхньої природи, тобто лікує їх, виходячи з них самих і через них самих.

А. Фейєрбах

- Будь-яка істинна філософія є духовною квінтесенцією свого часу.

К. Маркс

- Всі точні знання... стосуються науки; всі догми, оскільки вони перевищують точні знання, стосуються теології. Але між теологією та наукою є Нічия Земля, що наражається на атаки з обох боків; ця Нічия Земля і є філософією.

Б. Рассел

- ...З філософуванням людина набуває своїх витоків... Філософії не може не бути, доки живуть люди.

К. Ясперс

- ... Філософія має справу з проблемами фундаментальними: "Що таке людина?", "В чому сенс її існування? , Якого суспільства вона потребує? і т. ін. І якщо філософія є істиною, то вона є вищою формою свідомості, що є найважливішим компонентом у системі духовної культури.

Венант Коши (сучасний канадський філософ)

Контрольні питання:

1. Що таке світогляд?

2. Яка структура світогляду?

3. Що таке міф, релігія, життєвий світогляд?

4. На які питання відповідає світогляд?

5. Що вивчає філософія?

6. Де і коли виникає філософія?

7. Які функції й структура філософії?

8. Що таке культура?

9. Яке місце філософії в системі культури? Взаємовідносини філософії й медицини.







загрузка...
загрузка...