загрузка...
Loading...
Check Google Page Rank

Посібник з філософії

РОЗДІЛ II. ОСНОВНІ НАПРЯМИ І ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Тема 8. Онтологія, філософські категорії

Філософія прагне дати вихідний опис всезагальних властивостей в їх взаємному зв'язку... філософ підходить до пізнання з точки зору вивчення його загальної структури, з точки зору співвідношення категорій як сходинок пізнання.

В. Сагатовський

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ. Поняття. Категорії. Окремо-наукові категорії. Загальнонаукові категорії, філософські категорії. Річ. Властивість. Кількість. Якість. Відношення. Зв'язок. Взаємодія. Визначеність і невизначеність. Закон. Стан. Одиничне. Особливе. Загальне. Причина. Наслідок. Умови. Привід. Детермінізм. Індетермінізм. Кондиціоналізм. Необхідне. Випадкове. Ймовірне. Дійсність. Можливість. Формальна можливість. Ймовірна можливість. Реальна можливість. Неможливість. Зміст. Форма. Явище. Сутність. Видимість. Система. Елемент. Структура. Функція.

Грецьке слово "категоріа" перекладається як висловлювання, судження. У наш мін категорія розуміють як основне поняття.

Поняття — структурна одиниця мислення, виражена словом або словосполученням, що відображає головні (сутнісні) ознаки речі.

З основних понять виводяться неосновні.

Будь-яка наука має свої основні поняття — окремо-наукові категорії. Такими у фізиці є довжина (метр), маса (кілограм), час (секунда), величина електричного струму (ампер); в біології — життя, в медицині — норма і патологія.

Крім окремо-наукових категорій, існують й такі, що застосовуються в багатьох науках, — загальнонаукові: симетрія, інформація, ймовірність.

Основні поняття філософії мають назву філософських категорій. Філософські категорії носять більш загальний характер і повинні відповідати наступним вимогам.

По-перше, вони повинні бути всезагальними, тобто позначати те, що є у кожного явища, по-друге, універсальними, тобто такими, що їх можна застосувати до кожного явища, в усіх сферах, галузях буття, які вивчаються будь-якою окремою наукою.

Звідси випливає, що філософські категорії (будемо надалі називати їх просто категоріями) є обов'язковим етапом у пізнанні будь-якого об'єкта (точніше, не самі категорії, а те, що вони позначають). Іншими словами, вивчаючи будь-яке явище, ми не можемо оминути філософські категорії, не використовувати їх.

І по-третє, відображаючи різні сторони буття, в якому все взаємопов'язане і немає абсолютно ізольованих явищ, категорії також взаємопов'язані.

Але питання про систему категорій не є простим і має давню історію.

Ще Платон виділив п'ять основних категорій: суще, рух, спокій, тотожність і відмінність. Арістотель виділяє десять категорій як відображення та узагальнення дійсності: сутність, кількість, якість, відношення, місце, час, положення, стан, дія, страждання.

Кант розглядає категорії як апріорні форми глузду, а Гегель — як етапи розвитку абсолютного духу. Спираючись на таке розуміння, Гегель створює свою всеохоплюючу і логічно струнку систему категорій.

У сучасній філософії існує чимало систем категорій, в основу яких покладені різні принципи. Кожна з них відображає відповідну область невичерпного буття та людської діяльності і слугує відповідній меті.

Ряд категорій ми вже розглянули (буття, матерія, рух, розвиток, річ, властивість, відношення). З них річ, властивість, відношення заслуговують конкретнішого розгляду саме як категорії, інші ж не універсальні філософські категорії, такі як істина, практика, розглянуті у відповідних розділах.

Найприйнятніші у наш час категорії зазначені нижче (порядок, визначено логікою процесу пізнання, до якої повинна наближатись логіка навчання):

одиничне і загальне;

причина і наслідок;

необхідність і випадковість;

дійсне і можливе;

зміст і форма;

сутність і явище;

система, елемент, структура, функція.

Спочатку необхідно визначити найзагальніші логіко-філософські категорії (річ, властивість, відношення) та деякі пов'язані з ними (незалежність, зв'язок, взаємодія), без чого неможливий подальший розгляд.






загрузка...





загрузка...