загрузка...
Loading...

Посібник з філософії

РОЗДІЛ II. ОСНОВНІ НАПРЯМИ І ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Тема 8. Онтологія, філософські категорії

§7. Сутність і явище

Поняття сутності виникає під час намагання виділити головне у змісті.

В історії філософії Платон вважав, що сутність — це ідеї. Кант відривав явище (зовнішню сторону, феномен) від сутності (ноумену). Деякі сучасні філософи, зокрема Б. Рассел, вважають сутність непотрібним, зайвим поняттям. З цим навряд чи можна погодитися. З'ясування значення такого поняття, як сутність — головного, стійкого у внутрішньому змісті об'єкта, його підвалин, від чого залежить усе інше, — продовжує залишатися метою багатьох наук.

Важливою властивістю сутності є те, що вона схована, не дана безпосередньо органам відчуттів і виявлення її вимагає зусиль як від людства в його історії, так і від окремої людини в її розвитку. Кожен пам'ятає, як нелегко усвідомлювати кулеподібність Землі, а також той факт, що, попри очевидний рух сонця по небосхилу, насправді, Земля рухається навколо Сонця.

На певному рівні розвитку практики, технології та науки ми виявляємо один головний елемент системи, одну сутність, але при вищому рівні розвитку науки виявляємо глибшу сутність. Можливе також і виявлення різних сутностей з різних точок зору. Так, Гіппократ розглядав захворювання як порушення природної рівноваги і вважав головним для лікаря "не зашкодити", не втручатись грубо в тонкі процеси організму, а лише сприяти мобілізації природних сил організму на боротьбу з відхиленням.

Парацельс (XV ст.) розглядає захворювання як розлад хімічного механізму організму, який слід лікувати інтенсивними втручаннями в його функціонування за допомогою хімічних препаратів ліків.

Зараз ми розуміємо, що у випадку з хронічними захворюваннями рацію мав Гіппократ, а у випадку з інфекційними Парацельс. Щодалі впливовішою теорією сучасної медицини стає неогіппократизм, який робить ставку на захисні сили самого організму і має на меті попередити зловживання фармакотерапевтичними засобами, що призводить до нових захворювань, ускладнень і лікарської залежності.

Сутність і явище нерозривно пов'язані. Явище залежить від сутності, має по відношенню до неї вторинний, залежний характер. Воно безпосередньо дано у відчуттях і залежить не тільки від сутності, але й від зовнішніх, навколишніх умов, і тому явище завжди багатше, різноманітніше і ніколи повністю не відповідає сутності. Однак явище значною мірою відповідає сутності. Якщо ж такої відповідності не існує, то говорять про видимість, або оманливість.

Явище, або вияв захворювання в медицині називають симптомом, симптомокомплексом (синдромом).






загрузка...
загрузка...