РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

Лекція 5

БУДДИЗМ — СВІТОВА РЕЛІГІЯ

5.3 Буддизм у сучасному світі

Говорячи про буддизм у сучасному світі, слід зазначити, що тенденції світового розвитку останніх десятиріч справили значний вплив на ідеологію буддизму. Крім того, наявна в світовій культурі тенденція до активного співіснування, взаємовпливів та інших інтеркультурних контактів змінила за останні десятиріччя «статус» буддизму, перетворивши його з феномену азійської культури в явище значною мірою наднаціональне. Наприклад, один із перших європейців, що звернув увагу на буддизм, німецький філософ Артур Шопенгауер, запозичив у буддизмі ідею нірвани, котру розумів як абсолютну безтурботність (без легковажного змісту слова). Починаючи з кінця XIX століття поширюється масова зацікавленість буддизмом серед західної інтелігенції. Неабияку роль у цьому процесі зіграли наша співвітчизниця О. Блаватська та англієць Олькотт, які заснували «Теософське товариство», відоме як «західна необуддійська містична секта».

Доктрина буддизму становить основу вчення Агні-Йоги, яка останнім часом знайшла чимало прихильників у Європі. Тут слід відзначити роль видатного російського художника М. К. Реріха та його дружини О. М. Реріх, котрі в широко відомому в наш час творі «Жива етика» (інша назва «Агні-Йога») спромоглися поєднати релігійно-філософські надбання Сходу, передусім буддизму, з європейською раціональною традицією мислення, переорієнтувавши ЇЇ на проблеми етичного характеру. Реріхи розглядають людське буття як неподільну єдність минулого, теперішнього й майбутнього в процесі духовної еволюції людини. На їх думку, основою людського буття є психічна енергія; але оволодіти нею можливо лише шляхом морального перетворення природи. Духовне вдосконалення людини найбільш ефективне не в монастирських стінах, а у вирі життя, співпраці з Космічною ієрархією (за поетичною термінологією Реріхів).

Маркантною є доля дзен-буддизму. Дзен (тобто «медитація») — найвпливовіша буддійська школа в Японії, що увібрала елементи багатьох буддійських напрямків; вона приділяє велику увагу проблемам психотренінгу, для чого використовується практика дзен та коан. Головний принцип дзенського вчення викладено в афоризмові:»Усе в одному й одне в усьому». Дзен не визнає крайнього аскетизму, бо вважає, що людські бажання треба не пригнічувати й знищувати, а спрямовувати до сфер духовних.

Дзен-буддизм в певній мірі співзвучний даосизму. їх об'єднує одне розуміння релігійного життя, звільнення як процес внутрішнього злиття людини зі світом, аж до відмови від внутрішнього «я». Головним принципом цього процесу виступає не діяння, в якому реалізується справжня природа людини.

На протязі усієї своєї історії дзен мав великий вплив на різноманітні сфери японського життя: етику, естетику, мистецтво, побут тощо. Простота, природність, гармонія стали не лише естетичними принципами мистецтва Японії, але й способом життя японців.

У XX столітті, насамперед завдяки зусиллям Д. Судзуки, дзен стає надбанням європейської культури. Відлуння дзен можна простежити в творчості Г. Гессе, Дж. Селінджера, живопису А. Матісса, в роботах психологів Карла Юнга та Еріха Фрома та інших. У 60-ті роки XX століття «дзенівський бум» охопив багато американських університетів, вплинув на рух бітників (форма протесту переважно молодих американських інтелектуалів проти облудних норм і цінностей суспільства).

У самій Японії зараз окрім храмового буддизму існують новітні релігії, що являють собою різні течії буддизму. Одна з них, «Сока гаккая», відмовившись від традиційного для буддизму свідомого уникнення суспільної діяльності, перейшла до активних політичних дій. На цьому ґрунті створено «Партію справедливості». Таким чином, діапазон політичної активності японського буддизму в XX столітті досить широкий: від оголошення у 1938 році Будди патроном японської армії до активних антимілітаристських та демократичних рухів.

У сучасному буддизмі існують впливові міжнародні організації, серед яких найбільш відома — «Всесвітнє товариство буддистів», регіональні центри якої знаходяться в Англії, США та інших країнах. Релігійна статистика свідчить про те, що на початку XXI століття кожна 18 людина планети — буддист. В наш час буддійські організації відіграють важливу соціальну роль, підтверджуючи ту істину, що буддійське відношення до світу, людини, до всього живого прийнятне для усіх епох і культур.






загрузка...





загрузка...