загрузка...
Loading...

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

Лекція 10

СУЧАСНІ НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ, АБО РЕЛІГІЇ «НОВОГО СТОЛІТТЯ»

 

10.2 Типологія нетрадиційних релігій

Умовно релігії «Нового століття» можна підрозділити на такі типи.

 

Неохристиянські

 

Це нетрадиційні вчення євангельського типу (тобто побудовані на Євангелії) — своєрідна тінь християнства. Це культи, що проголосили себе новітніми варіантами християнства, що пропонують унікальну «богоодкровенну» істину та єдиний шлях до порятунку людства. Серед них такі відомі організації як «Церква Єднання», «Церква Уніфікації», «Діти Бога (Родина любові)», «Церква Тіла Христова», «Церква Армагеддону» тощо.

Цим вченням притаманний синкретизм християнської ідеології з елементами східних релігій, акцент на есхатології й месіанстві, надання главі статусу «посланника Бога», котрий несе нове одкровення, вищі моральні засади.

Неохристиянські вчення переглядають релігійну догматику. Ісус подається більш прозаїчним, його образ позбавлений канонічних рис. Якщо традиційним християнським церквам притаманний раціоналізм, то нові культи впливають на емоційну природу людини, апелюють до містичного.

 

Неоорієнталістеькі

 

Це східні культи, що ведуть свій родовід зі Сходу (головним чином індуїстські й буддійські). Найбільш значні з них: «Міжнародне суспільство свідомості Харе Крішна», «Трансцендентальна медитація», вчення Шрі Чінмоя, «Місія Божественного світла», «Тихоокеанський дзен-буддійський центр» тощо).

Східні культи в запропонованій типології посідають особливе місце. Сучасний орієнталізм не просто «одне з релігійних захоплень», його вплив ширше, оскільки елементи східних релігій проникають в інші богошукацькі течії. Навіть християнські громади в своєму прагненні нетрадиційно витлумачити Біблію нерідко користаються екзотичними уявленнями східного походження. «Новий орієнталізм» пов'язаний із розширенням впливу на Заході індуїстських і буддійських впливів. Модернізуючи різні варіанти східних поглядів, ці культи проголошують навчання про наявність у людині божественного єства й пропонують ритуальний культ пробудження в індивідуумі його вищого стану — злиття з божественною природою через медитацію. Тут особливості віри відходять на задній план, на передньому залишається авторитет гуру, його особистий досвід.

 

Сайєнтологічний напрям (наукологія)

 

Це об'єднання, що переймається переважно «духовними» вправами, психотерапевтичними сеансами й процедурами, під які звичайно підводяться релігійні спекуляції.

«Церква сайєнтології» проповідує можливість здобуття «ясної» свідомості. «Ясність» досягається за допомогою процедури, що нагадує суміш психотерапії й сповіді в дусі католицької церкви. Релігійні уявлення ґрунтуються на деяких інтерпретаціях даних сучасної науки. Формально мстою сайєнтологів вважається пропаганда й освіта в області теології й релігійної філософії на додаток до сайєнтології. «Церква» поширює віру в переселення душ і обіцяє фізичне безсмертя.

До цього ж типу «релігій» можна віднести т. зв. «космічні» релігії, наприклад, «Суспільство Аетаріус», що пропагують зв'язок Землі з космічними силами, «космічним розумом», обожнюють неземні цивілізації.

 

«Нова магія» й спіритизм

 

Ці секти можна охарактеризувати як релігійні, оскільки вони тяжіють до віросповідальної містики й магії, окультних наук. Джерела окультизму — в таємних науках халдеїв, єгиптян, індусів та ін. стародавніх народів.

Поряд із традиційними набувають усе більшого авторитету нові магічні вчення й інститути, що поєднують практику західних і східних, стародавніх і сучасних традицій, а також спонтанну творчість нових чаклунів і ворожбитів. До цієї течії можна віднести, наприклад, вчення К. Кастанеди, що має своїми витоками унікальні магічні традиції індіанців тольтеків. Сфера інтересів магів — «людей знання» чи «воїнів аб-солютної волі» — знаходиться не в прийомах, що справляють вплив на людей, а в досягненні Волі, що дає можливість після фізичної смерті розчинитися в нескінченності, зберігаючи при цьому свідомість.

До цього напряму варто додати безліч дрібних груп, що проповідують астральні й окультні уявлення, спіритизм, парапсихологію, древні ритуальні методи зцілення, релігійні трактування досвіду клінічної смерті тощо.

 

Неоязичницькі культи

 

Являють собою організації, що ставлять собі на мсті розробку всіх аспектів індоєвропейської сакральної Традиції й роботу в напрямі Традиційного відродження держави (України, Росії) й Україно-(Російсько)-Слов'янської Споконвічної Віри. Як правило, ці громади не відносять себе до політичних чи релігійних об'єднань. Вони займаються дослідженнями і вивченням у всіх областях Традиційної культури й Традицій-ного Знання, а також у суміжних областях, що мають теоретичне й пряме практичне значення. Прикладом їхньої діяльності може бути проведення фестивалів національних бойових мистецтв, здійснення обрядових дійств, зокрема обрядів жертвоприношень язичницьким богам, ритуальне проведення язичницьких свят тощо. До цього типу культів можна віднести: Суспільство українських язичників, Давньослов'янське релігійне суспільство, Арійську язичеську громаду «Родолюб'я», Об'єднання Слов'янських Громад «Велесове Коло», Слов'янську язичницьку громаду «Коляда В'ятичів» і т. д.

 

«Сатанинські угруповання»

 

Сатанізм прийшов із древнього Іраку, його заповіді викладені в «Синій книзі». Сатаністи культивують зло й насильство, проповідують спілкування з містичними джерелами зла — демонами, сатаною й ін. У 1959 р. Левей випустив «Біблію Сатани», що набула широкого поширення. До сатаністів нового часу можна віднести «Церкву сатани», що проголосила себе свідомим носієм зла й антиподом християнства. Прихильники руху «відкидають слабких», «лібералів» і «виродків». «Князь пітьми» репрезентується як самозвеличене людське «я», варіант «супермена». Ритуали сатанинських культів створюються як антипод християнських обрядів. У 70х роках був створений «Луциперів Інтернаціонал», що ставить на меті об'єднання сект шанувальників дияволів, аби створити орден лицарів, вищу еліту хоронителів таємниць. Чималим впливом серед дияволопоклонників користається Міжнародна Асоціація Луциперистів «Кельто-Східного Обряду» і т. д. На території України за даними 1998 р. існувало чотири організації сатанинської спрямованості.






загрузка...
загрузка...