загрузка...
Loading...

ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

ПЕРЕДМОВА

Оволодіння науковими знаннями про релігію - необхідна умова зростання культури та освіченості фахівця будь-якого профілю, будь-якої спеціальності. Відсутність необхідних знань у цій сфері зумовлює не завжди правильну орієнтацію наших громадян, інколи навіть з вищою освітою, в дискусіях навколо релігійно-церковних питань. Тому вивчення релігієзнавства в українській вищій школі - важливий чинник підвищення рівня духовної культури людини. Знання історії духовних культур, зокрема релігії, відчиняє двері до правильного розуміння й осмислення величезної глибини цивілізаційного надбання людства, до свідомого і плідного його засвоєння. Правильно сформовані світоглядні орієнтації, уявлення про духовні цінності допомагають людям чіткіше визначити свою програму життя, а народам - зайняти належне місце в цивілізованому світі. В період становлення державності України, духовних засад українського народу як ніколи важливо оволодіти багатством загальнолюдських вартостей, відродити втрачені здобутки національної духовної культури, сформувати нову систему ціннісних орієнтацій та ідеалів.

Певною мірою розв’язати ці проблеми допоможе курс „Основи релігієзнавства”. Він побудований так, щоб познайомити студентів з основними компонентами духовної культури - релігією і вільнодумством, показати, яку роль вони відіграють у житті представників різних народів, культур, цивілізацій. Знання веде до розуміння, а розуміння - до терпимості у стосунках із людьми різних поглядів.

Завдання курсу - висвітлити поступальний розвиток освоєння людиною світу, становлення її як особистості. Вивчення курсу передбачає не просто знайомство з релігією та вільнодумством як певними формами духовних культур, а ставить своїм завданням сформувати уявлення про те, як співвідносяться релігія і вільнодумство, релігія та наука, релігієзнавство і теологія. При їх розгляді застосовується принцип світоглядного плюралізму - коли останні не протиставляються, а подаються як співіснуючі світоглядні культурні чинники людської цивілізації. Підручник знайомить із різними, конфесійно незалежними поглядами на релігію, без будь-яких симпатій чи антипатій розкриває сутність віровчення, особливості культу, правдиву історію тієї чи іншої релігійної течії. Враховуючи те, що історія виникнення, еволюції та роль релігії і вільнодумства в житті нашого суспільства довгий час висвітлювались лише в марксистському варіанті, підручник дає змогу ознайомитися з іншими аспектами цієї проблеми, сучасним баченням релігії як одного з проявів людської духовності.

Релігієзнавство і теологія - дві відмінні форми осягнення феномена релігії. Релігієзнавство, на відміну від теології, не визнає усталеності знань. Всі положення релігієзнавства мають бути емпірично підтвердженими, теоретично обрунтованими. Теологія залишається сферою священних книг, не виходить за межі надприродного, догматів про божество і його промисел. Релігієзнавство також розглядає священні книги, проте осмислює релігію як багатофункціональний феномен, не обмежуючись релігійними джерелами. Академічне релігієзнавство не є конфесійно зорієнтованим і досліджує різні релігії як однорідні явища. Якщо мета релігієзнавства - подати знання про релігію, то теологія покликана утверджувати і відтворювати релігію, пристосовувати її до суспільних змін. У релігієзнавстві можуть співіснувати різні погляди на ту чи іншу проблему. В теології не допускається вихід за відповідні догматичні установки.

Релігієзнавство і теологія (богослов’я) мають відмінності в структурі. Структура релігієзнавства охоплює філософію релігії, історію релігії, психологію релігії, соціологію релігії, феноменологію релігії, релігійну культурологію, етнологію релігії, географію релігії тощо. Богослов’я поділяється на основне, догматичне, моральне, пастирське, вивчає екзегетику, патристику, літургіку й ін. Отже, коло зацікавленості релігієзнавства інше і дещо ширше.

Релігієзнавство поділяється на академічне і богословське. Спільне в них те, що вони послуговуються логічними розмірковуваннями і доказами. У них може існувати велика кількість різних течій і шкіл. Однак, на відміну від академічного (світського), богословське релігієзнавство входить до богословського комплексу, розвивається певною мірою на основі закономірностей цього специфічного виду духовності. Богословське релігієзнавство не можна ототожнювати з теологією, хоча різниця між ними не є абсолютною. їх єднає, насамперед, визнання існування Бога, надприродного світу в певній конфесійній окресленості. Всі проблеми - етнологічні, гносеологічні, морально-етичні та ін. - вони розглядають із позицій релігійного світорозуміння, орієнтуються на зміцнення позицій релігії. Проте богословське релігієзнавство, як і академічне, не визнає усталеності знань, елемент віри присутній у ньому як принцип, а не інструмент пізнання. Теологія обмежується сферою священних книг. Вона не виходить за межі слова про Бога і Божого слова.

Пропонуючи сучасні підходи до розуміння причин виникнення релігії та вільнодумства, їхньої типології, структури та сучасних форм функціонування, ми сприяємо розумінню процесу виникнення феномена багато- культурності різних націй і народностей, допомагаємо збагнути відмінності між ними, специфіку культури регіонів. Знання, які будуть отримані в ході вивчення курсу релігієзнавства, також стануть фундаментом для попередження конфліктів на міжнаціональній та міжконфесійній основах.

Підручник знайомить із релігійною ситуацією в Україні, дає широке розуміння проблем виникнення міжконфесійних конфліктів і шляхів їх подолання, інституювання нових релігійних напрямків, пропонує різноманітні моделі консолідації зусиль релігійних конфесій у відродженні національно-духовних цінностей народу України.

На практичних заняттях передбачається оволодіння навичками орієнтації в світоглядних питаннях, попередження конфліктних ситуацій у зв’язку з фактами порушень свободи совісті, міжконфесійними зіткненнями. Студенти залучаються до участі у наукових конференціях, „круглих столах”, прес-конференціях з представниками конфесій, відвідують їх зібрання, ведуть словник основних понять з кожної проблеми. Для практичних занять, семінарів, практикумів у підручнику даються інформативно-методичні матеріали та додатки. Залежно від специфіки факультету, можлива певна корекція тематики курсу.

Основна мета запропонованого підручника - допомогти студентам правильно орієнтуватись у колі релігійно-церковних питань як теоретичного, так і практичного характеру і загалом підвищити рівень їхньої гуманітарної освіченості. Важливо доповнити релігієзнавчу освіту релігієзнавчим вихованням. Воно покликане формувати світоглядну і конфесійну толерантність, виробити установку на пізнання дійсної суті релігійних явищ, свідоме, а не упереджене користування своїми світоглядними переконаннями у стосунках з іншими людьми, в оцінці тих чи інших феноменів духовної культури.






загрузка...
загрузка...