ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

РОЗДІЛ 4. РАННЬОІСТОРИЧНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ

 

4.3.Анімізм

 

Анімізм (від лат. аnimа - душа) - це віра в існування в тілі людини її двійника, душі, від якої ніби залежить саме життя особи, її психічний та фізіологічний стан.

Анімізм починався з приписування якостей двійників матеріальним об’єктам: людському тілу, тваринам, знаряддям праці. Так, люди вважали, що душа - двійник людського тіла знаходиться в певних її органах - печінці, серці, мозку. За даними дослідників, душа видавалася хоча й таємничою, проте істотою чоловічком у зіниці ока, пташкою у грудях, парою, кров’ю. Люди вірили, що від їхнього двійника-душі залежать їхні стани життя і смерті, сну і неспання, здоров’я й недуги. Вважалося, що на душу можна було впливати харчем, ласкою, заклинаннями. В більш пізній період душу стали вважати нелокалізованим безтілесним духом. Люди припускали, що після смерті душа продовжує жити і, покинувши тіло, оселяється в деревах, скелях, у річках тощо.

У наших пращурів для визначення ілюзійних двійників застосовувалось два терміни: менш могутніх називали “душами”, більш могутніх - “духами”. Тому можна вважати, що анімізм є вірою в існування душ і духів.

У багатьох народів головними двійниками були душі померлих родичів. Тому в літературі первісний анімізм інколи ще називають культом предків. Довгий час в анімізмі двійники уявлялися як окреме, невидиме і невідчутне інше тіло. В багатьох народів існувало повір’я, що в окремих ситуаціях двійника можна побачити, почути і навіть відчути: уві сні, як відображення у воді, як тіло.

Із віри у можливість “бачити” уві сні душі померлих виникло уявлення про безсмертних двійників, а відповідно - уявлення про потойбічне життя. У первісних анімістів “країна мертвих” розташовувалась не на небі, а десь на землі чи під землею. Життя душ у “країні мертвих” вважалося продовженням реального життя. У деяких народів замість уявлення про “країну мертвих” з’явилися уявлення про переселення душ у нові тіла. На більш розвинутій стадії розвитку анімізм передбачає вірування у богів і підпорядкованих їм духів, у душу і майбутнє загробне життя.

Анімістичний елемент присутній і в сучасних релігіях. Формою ускладненого анімізму є уявлення про Бога, сатану, ангелів, безсмертні душі. Самостійно анімізм живе у вірі в привидів, спіритизмі (віра у можливість спілкування з душами померлих).






загрузка...





загрузка...