ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

РОЗДІЛ 4. РАННЬОІСТОРИЧНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ

 

4.5. Магія

 

Магія (від грецьк. mageia - чаклування) - віра в можливість впливу на довколішний світ - на людей, тварин, явища природи тощо надприродними засобами - фетишами, духами шляхом чаклунських дійств. У своїй основі магія - це спроба керувати людьми, природними чи надприродними силами або примушувати їх виконувати волю мага. Магічні дії можуть бути різноманітними - мисливські танці, обряди, заклинання, певні маніпуляції. Приміром, деякі мисливці північноамериканських індіанських племен ще у XIX ст. перед початком полювання на бізонів виконували особливий мисливський танець, вважаючи, що це дозволить їм заманити бізонів до стійбищ і забезпечити вдале полювання.

Магія, з урахуванням мети чаклунства, поділяється на такі види: виробничу, лікувальну, застережну, військову, метеорологічну. Найпоширенішою була виробнича магія, яка, у свою чергу, мала ряд відгалужень: мисливська, рибальська, будівельна; пізніше, з розвитком суспільства, - землеробська, скотарська, гончарна, ковальська, навчальна, спортивна.

Особливими різновидами застережної магії були релігійні табу - певні заборони чи приписи (харчові заборони, вживання певних слів, дій, окремих рослин, тварин та ін.). Люди вдавалися і вдаються до різних магічних прийомів: спалювали шматок паперу, на якому було написано ім’я ворога, закопували клапоть його одягу, або робили щось із його волоссям, обрізками нігтів, проколювали голкою фігурку особи. Бажаючи помститись жінці, що втекла, чоловік креслив на грунті її схематичне зображення і починав колоти його списом, впевнений, що подібні удари отримує і сама жінка. Магія дійшла до наших днів і як елемент сучасних релігій (віра в надприродну силу обрядів), і в самостійній формі (у вигляді таких побутових пересудів, як ворожіння на картах).






загрузка...





загрузка...