загрузка...
Loading...
Check Google Page Rank

ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

РОЗДІЛ 4. РАННЬОІСТОРИЧНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ

 

4.6.Шаманізм

 

Шаманізм (від. евенк. „шаман”, „саман” - знахар) - віра в можливість спілкування перших служителів культу, шаманів, із духами.

Особливо поширений у народів Північної Азії (бурятів, хантів, мансі, евенків, чукчів). Шаманізм характеризує широке коло анімістичних уявлень (переважно віра в злих духів), наявність служителів культу, здатних в екстатичному стані виступати в ролі посередника між людьми і духами. Шаманам приписується здатність передбачення, впізнавання, впливу на довкілля, здатність супроводжувати померлого в підземному світі. Основним із обрядів шаманізму вважається камлання, який виконує дві функції: лікування від різних хвороб і забезпечення успіху під час виробничої діяльності.

Шамани, як правило, під час камлання (спілкування з духами) використовують пісні, танці, бубон, що символізує їздову тварину - коня або оленя. На ньому вони начебто здійснюють подорож у Верхній світ, підганяючи цю уявну тварину спеціальною стукалкою, що замінює батіг. Там вони розкують душу хворого, що заблукала або була викрадена демонами. Шамани мають спеціальний ритуальний костюм, головний убір, плащ і взуття. Вони змушують злі духи залишити хворого і тим самим вилікувати його. Якути, наприклад, ще в XX ст. вважали, що вилікувати людину може тільки шаман.

Зародження шаманізму можна віднести до періоду скотарства, землеробства (6 тис. р. тому) і переходу у зв’язку з цим від матріархату до патріархату. Головна роль чоловіка в господарському житті зумовила його пріоритет і в господарському управлінні. Саме здатність утримувати людей, які нічого не виробляють, і керівна роль чоловіка в суспільстві були втілені в шаманізмі (хоча шаманами були й жінки).

Шаманізм зберігся і дотепер у народів Азії, Австралії, Африки, Америки, де є залишки первісного суспільства. Елементи шаманізму існують і в сучасних релігіях. Це і професійна каста служителів культу, і уявлення про те, що священики перебувають в особливих відносинах зі світом духів, і те, що головні представники надприродного світу - чоловічої статі. Сюди можна віднести й елементи екзальтації, властиві окремим сучасним релігіям.

Розклад родоплемінного ладу привів також до заміни ранніх, примітивних первісних культів розвинутими етнічними релігіями. Однак первісні вірування не зникли зовсім і існують у двох формах: у чистому вигляді у народів із залишками родоплемінного ладу і як окремі елементи в сучасних релігіях.






загрузка...





загрузка...