загрузка...
Loading...
Check Google Page Rank

ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

РОЗДІЛ 2. РЕЛІГІЯ ЯК СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ

 

2.3. Класифікація релігій

 Вичерпної інформації про кількість релігій у світі (близько 5 тис.), як і оптимальної їх класифікації, не існує. В першу чергу це пов’язано з тим, що в релігієзнавстві відсутня чітка система критеріїв поділу релігій на певні групи та типи. Історія релігієзнавства знає багато різних типологічних схем періодизації історії релігії. Здебільшого при поділі релігій на групи та класи застосовують етнічні ознаки, час виникнення, рівень організації, державний статус. Така модель класифікації рунтується на найзагальніших принципах.

За рівнем розвитку релігії поділяють на такі види:

а) ранні форми - релігії первіснообщинного ладу (анімізм, фетишизм, тотемізм, магія, культ предків, шаманізм);

б) політеїстичні - етнічні (за винятком іудаїзму та сикхізму);

в) монотеїстичні - християнство та іслам (світові релігії), іудаїзм та сикхізм (національні релігії);

г) синкретичні - ті, що утворилися внаслідок зрощування або злиття різних етнічних і світових релігій: афро-християнські релігії (церква херувимів і серафимів) та ісламо-християнські секти (алавіти, ісмаїліти), суфо-китайські секти (цзен-буддизм), іудео-християнські релігії (мормони);

д) нові релігійні течії та рухи (НРТ): церква уніфікації Муна, свідомості Крішни (Харе Крішна), церква сайєнтології, неоязичництво тощо.

Основні критерії, які використовуються для класифікації релігій, такі:

1.    Статистичні (за кількістю віруючих).

2.    Час виникнення:

релігії, які мають багатолітню історію (буддизм, християнство, іслам);

релігії, які виникли впродовж новітньої історії (новітні релігійні течії).

3. Рівень організації: жорстко централізовані (католицизм, Свідки Єгови); нежорстко централізовані (іслам); самовпорядковані (індуїзм, даосизм, синтоїзм); децентралізовані.

4.    Державний статус:

державні релігії (іслам у ряді арабських країн, іудаїзм в Ізраїлі, англіканство у Великобританії);

релігії більшості населення, статус яких не закріплений відповідними державними документами (конфуціанство і даосизм у Китаї, індуїзм в Індії);

релігії національних меншин (іудаїзм за межами Ізраїлю, сикхізм, джайнізм, зороастризм).

5.    Правовий статус:

релігії, які підтримує держава (індуїзм, синтоїзм, християнство, іслам);

релігії, які держава не тільки не підтримує, але й переслідує (Свідки Єгови, Армія спасіння, сатанізм);

релігії, ставлення держави до яких нейтральне (джайнізм в Індії, даосизм у Китаї).

6. Форми поширення:

континуальні (буддизм, християнство, іслам); дискретні чи локальні (іудаїзм, багаїзм, синтоїзм, зороастризм); місцеві (культи народів Півночі, Океанії, Африки, Латинської Америки), назариняни, осташі, покутники.

7. Етносоціальні критерії:

автохтонні (окремих народів) релігії, що стали частиною етнічної самостійності, етнічної культури (іудаїзм, сикхізм, синтоїзм, конфуціанство); уніфіковані релігії, які не мають зв’язку з певними етносами і носять надетнічний характер (буддизм, іслам, християнство, неорелігії);

В історії релігієзнавства було чимало спроб у процесі класифікації охопити єдиною схемою всі існуючі релігії, однак це ні до чого не привело. Оптимальної моделі немає і сьогодні.

Нижче ми наводимо класифікацію, яка є узагальненою і найбільш поширеною в сучасному релігієзнавстві (А.М.Колодний, В.І.Лубський, С.А.Токарєв). Згідно з нею, всі історичні типи релігії поділяються на чотири групи.

1. Ранньоісторичні форми релігії (первісні, родоплемінні: магія, фетишизм, анімізм, тотемізм, культ предків, шаманізм).

2. Етнічні релігії:

а) народні (релігії Давнього Єгипту, народів Дворіччя, Давньої Індії (ведизм, брахманізм), релігії античного світу, Малої Азії та Східного Середземномор’я), давньоєвропейські, доколумбової Америки, релігії Австралії та Океанії;

б) національні (індуїзм, конфуціанство, даосизм, джайнізм, сикхізм);

в) етнодержавні (іудаїзм, синтоїзм).

3. Світові релігії: буддизм, християнство, іслам.

4. Нові релігійні течії та рухи (НРТ):

-  неохристиянство та течії християнського коріння (Церква Повного Євангелія, Богородична церква, Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони), Новоапостольська церква, Церква Христа, Церква нового Єрусалиму, харизматичні церкви);

-  релігії орієнталістського спрямування або східні релігійні течії (Товариство свідомості Крішни, Товариство трансцендентальної медитації (ТМ), послідовники Саї Баби, центри Шрі Чінмоя, Дзен-буддизм, Нітірен, Вселенська чиста релігія (сахаджа йога), Всесвітня віра Багаї, АУМ Сінрікьо;

-  синтетичні неорелігії (Церква об’єднання, Велике Біле Братство);

-  езотеричні об’єднання (теософія, братство Грааля, асоціація Жива етика (Агні-йога));

-  неоязичництво (друїдизм, ведизм, арійський рух, тенгріанство, Рідна віра, РУНвіра, Собор рідної віри, Ладовірство, Великий вогонь);

-  саєнтологічні (наукологічні) рухи - Діанетика, Наука розуму, Християнська наука;

-  демоністичні культи (сатанізм).

Ключові поняття: релігія, богослов’я, теологія, догматика, віровчення, релігійність, релігійне відродження, елементи релігійної системи (релігійні уявлення, релігійні настрої, релігійні дії, релігійні інституції), релігійний комплекс, релігійна свідомість, релігійний культ, релігійна картина світу, релігійна наука життя, релігійні норми, надприродне, Бог, духовність, буття, дух, світорозуміння, фантазія, харизма, ідеологія, толерантність, ціннісно-життєві орієнтації.






загрузка...





загрузка...