Українська мова
Підручники з української мови
Уроки з української мови
Всі предмети
ЗНО 2014
Конспекти уроків
Опорні конспекти
Підручники PDF
Підручники онлайн
Бібліотека PDF
Словники
Довідник школяра
Майстер-клас для школяра
Роботи відвідувачів
Зворотній зв'язок
Check Google Page Rank
Loading...

Граматика української мови

ІМЕННИК

ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО — ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА

Збірні іменники

 

У структурі змісту збірних іменників простежується сема сукупної неозначеної множинності, яка сприймається як єдине неподільне ціле, напр.: студентство, молодь, інтелігенція, полк, оркестр, зілля, комашня, мошва тощо. Назвам збірності, утвореним кількома лексико — семантичними групами слів, властива функція неозначеного числа. Такі іменники не становлять повною мірою семантичної єдності, оскільки частина з них за ознакою регулярної перервності (дискретності) ряду є мовними знаками, які передають сему нерозчленованої сукупної множинності, іншу час тину становлять назви із семою розчленованої сукупно? множинності, пор.: студентство і полк — полки.

До групи назв нерозчленованої сукупної множинності належать іменники, утворені суфіксальним способом. Саме суфікс вносить поняття неозначеної кількості в структуру змісту слова, корелюючи з прислівником багато, напр.: сливник — багато дерев слив, кукурудзиння — багато стебел кукурудзи. Збірними є іменники, які називають осіб, тварин, птахів, рослинність або конкретні предмети, тобто все те, що може бути складником однорідної сукупності. Суфікс -ств-, наприклад, формує назви, які позначають певні колективи осіб як єдине збірне поняття, напр.: людство, селянство, юнацтво, козацтво, парубоцтво, птаство. Аналогічну роль відіграють суфікси -от-, -в-, але, як правило, формують лексеми з відтінком просторіччя, навіть зневаги, напр.: парубота, жінота, дрібнота, звірота, братва, панва, мурашва, мишва, але піхота, кіннота. Емоційна насиченість виразна в іменниках солдатня, офіцерня, собачня, комарня. Позитивна суб'єктивна оцінка характерна для збірних іменників братія, дітвора, малеча, стареча.

Об'єкти рослинного світу, живої та неживої природи відтворюють деривати коріння, бадилля, колосся, гілля, насіння, вороння, верб'я, пір'я, пруття, галуззя, каміння, паліччя і т. д.

Сему збірності виражають іменники, утворені за допомогою суфікса -ник (-няк) у назвах дерев, кущів тощо, напр.: березняк, вишник, осичник, осичняк, терник, сушняк.

Іменники на -ин- позначають сукупність об'єктів, що належать до реалій одного типу, напр.: огородина, садовина, озимина, ярина. Суфікс -ин(і)- формує значення сукупності у назвах картоплиння, бурячиння, квасолиння, горохвиння, вгудиння, лушпиння тощо.

Сему збірності у складі похідних основ формують суфікси іншомовного походження. Збірними є назви, які позначають сукупність творів літератури, мистецтва, присвячених видатній особі, або зібрання творів, написаних цією особою, напр.: шевченкіана, франкіана, шекспіріана. Значення збірності виражають лексеми олімпіада, універсіада, називаючи спортивні змагання широкого масштабу.

Функція сукупності, збірності простежується в іменниках ігротека, дискотека, фонотека, фільмотека, картотека тощо. Іншомовний суфікс -аж утворює лексеми типу літраж, тоннаж, де сема сукупності відбита в номінаціях виміру і ваги. Функція неозначеного числа відтворена назвами генералітет, інструментарій, мускулатура, ритміка, символіка, комбінаторика та ін.

Збірні іменники не реалізують ідею рахунку, оскільки у них предмет як складовий компонент однорідної сукупності не вичленовується з ряду подібних. Числові параметри названих ними понять є неозначеними, і кількісне уявлення про предмет чи явище у них створюється за допомогою слів мало, багато, великий, малий, напр.: «Або то мало того зела на городі?» (Леся Українка); «Гей, миле браття! Чи у нас Ясної зброї мало» (Леся Українка); «...з лівого боку [двора] чорніли грядки та невеличкий молодий вишник» (Панас Мирний); «Був би у тій місцині невеликий березняк чи вільшаник — замело б уже, закидало падолистом нашу ... доріжку» (І. Муратов).

Частина збірних іменників, для якої неприйнятний рахунок, не може поєднуватися з неозначено-кількісними іменниками, хоча окремі найменування можливі, напр.: частина селянства, одна третина студентства. Поняття нерозчленованої кількісної ознаки формується на невідповідності грамеми однини реальній множинності об'єктів, у такого типу збірних іменниках відсутні бінарні протиставлення числової парадигми.

При узгодженні назви нерозчленованої множинності вимагають форм однини, напр.: «Жив я в часи мого студентства ... на краю міста» (Г. Хоткевич); «В труді я пізнавав усе без ремства: і першу втому висмаглених рук, і проголодь веселого студентства» (Д. Луценко); «За Ботанічним садом швидко почав зводитись район, який заселяли професори, співробітники університету, наймало кімнати студентство» (Ю. Мартич); «По плоских покрівлях сиділа купками жінота» (М. Коцюбинський); «У бабинці ... скупчилась білоголова жінота» (М. Старицький).

У збірних іменниках лексема ні за семантикою, ні за формою повністю не співвідноситься з найменуваннями істот, що мають кореляційні числові пари, навпаки, тут простежується асиметрія мовних . кореляцій, напр.: учительство і учитель — учителі, гвардія і гвардієць — гвардійці, інтелігенція і інтелігент — інтелігенти, студентство і студент — студенти, генералітет і генерал — генерали, рідня і родич — родичі, професура і професор — професори, пролетаріат і пролетарій — пролетарії.

Серед сукупних понять, названих збірними іменниками, виділяється група найменувань, які, передаючи поняття збірності, разом з тим допускають сполучення із словами, які позначають рахунок і мають співвідносні форми однини і множини, тобто виражають сему розчленованої сукупної множинності, напр.: загін — загони, рота — роти, армія — армії, колектив — колективи, клас — класи, нація — нації, народ — народи, плем'я — племена.

Словоформи збірних іменників з грамемою множини відтворюють семантично однозначні величини, подібно до назв конкретних предметів ці іменники мають двочленну парадигму числа з еквіполентними відношеннями всередині протиставлених структур. Однак якщо проста множинність фіксує декілька предметів, не зосереджуючи акценти на їх об'єднаності, то сема сукупності, виражена Іменниками з грамемою однини, стосовна не одного екземпляра, а об'єднання багатьох осіб або предметів. Тому в іменниках з функцією розчленованої сукупної множинності відсутні змістові аналогії щодо співвідносних найменувань одиниць перервного ряду з корелятивними числовими парами, пор.: людина — люди і оркестр — оркестри; учень — учні і клас — класи.

Здатність збірних понять відтворюватися в однорідних сукупних величинах зближує їх з назвами конкретної предметності і створює умови для сполучення з означено - і неозначено-кількісними числівниками, напр.: «Стара маленька церковця могла вмістити дуже мало народу» (Г. Хоткевич); «Він [Єремія] бачив, що в нього у Лубнах мала сила, що в нього мало війська» (І. Нечуй-Левицький); «...Обидві армії стояли На тих межах, що показали; Між ними був просторий плац» (І. Котляревський); «Три бригади довелося послати на збирання овочів» (з газ.).

За граматичними показниками, зокрема формою знахідного відмінка, яка тотожна формі називного, іменники з семою розчленованої сукупної множинності належать до категорії неістот, напр.: вишикувати полки та загони; привернути народ до участі.

Функція неозначеної множинності охоплює значну кількість граматичних одиниць, іноді мова передає це значення метафоризованими поняттями, які власне не є виразниками кількісних відношень і для яких природнішим є гіперболічне число. Розширення кола назв, які відтворюють функцію неозначеного числа, зумовлене близькістю, а іноді тотожністю, семного наповнення конотативних найменувань і нейтральних назв лексико — семантичного ряду категорії числа, пор.: «Ліс поринає у море згуків...» (М. Коцюбинський) і «Ліс поринає у багато (різноманітних) згуків». Такі форми неозначеного числа перебувають на периферії категорії числа, у сфері образних переносних значень, напр.: «Над сірою купою халуп стирчав чорний димар» (П. Панч); «Зривав [бурелом] орлів припаяні оселі і кидав у прірву ручаїв і лих» (П. Уселко); «Біля підошви висоти створилася ціла гора боєприпасів» (О. Гончар); «...світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич» (М. Коцюбинський).

У мові формується специфічний ряд іменників, де значення сукупності пов'язане з образним перенесенням семантики слова, напр.: тьма, море, купа, рій, хмара, ліс, прірва, гора тощо. Семантичний ряд метафоризованих назв поповнюється, напр.: град запитань, шквал критики, океан сліз, прірва проблем та ін. Іменники такого типу здебільшого функціонують у розмовно-побутовому мовленні з емоційно-експресивним забарвленням, у літературному вжитку вони зберігають свою специфіку, знаходячи застосування у знижених, рідше нейтральних стилях, у сфері книжного художнього мовлення, напр.: «Море комишу звідусюди котилося на нього (Остапа) рудими хвилями» (М. Коцюбинський); «Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок» (М. Коцюбинський); «Мати сяк-так відбивалася від граду запитань» (М. Чабанівський); «У вікна дивились грядки капусти і ліс кукурудзи» (М. Коцюбинський); «Океан степів застиг в полудневій сліпучості» (О. Гончар); «Баранів тьма була варених, Курей, гусей, качок печених, досита щоб було всім їсть» (І. Котляревський). У тексті назви із семою неозначеного числа наближаються до групи назв із семою нерозчленованої сукупної множинності. Аналогічно до кількісних числівників метафоризовані іменники приєднують залежні граматичні форми у родовому відмінку, напр.: «Град насмішок посипався на Савчука» (О. Донченко); «...він у полі мрійно бродить, де трав і квітів океан» (В. Сосюра); «Тьма хрущів летить» (І. Кравченко); «...[Антон] намагався розібратись у цілому рої питань, проблем, димок, навіяних останнім днем студій» (Р. Іваничук).



Конспекти уроків російською мовою
загрузка...
загрузка...
загрузка...
Загрузка...
Google