Українська мова
Підручники з української мови
Уроки з української мови
Всі предмети
ЗНО 2014
Конспекти уроків
Опорні конспекти
Підручники PDF
Підручники онлайн
Бібліотека PDF
Словники
Довідник школяра
Майстер-клас для школяра
Роботи відвідувачів
Зворотній зв'язок
Check Google Page Rank
Loading...

Стилістика української мови

Загальна характеристика стилів мови і мовлення

 

У сучасному мовознавстві лексемою «стиль» прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного за однотипних умов спілкування і з однаковою метою. Цей самий термін уживається і як найменування багатьох вужчих мовних і мовленнєвих явищ, понять, зокрема різних галузей науки, мистецтва, сфер громадської діяльності, побуту тощо. Інакше кажучи, словом «стиль» у лінгвістиці прийнято називати один з найбільших за обсягом різновидів мови. Кожен із них формується певною сукупністю особливих мовних ознак — лексико — семантичних, фразеологічних і граматичних. Отже, стиль — це одна з підсистем мови, яка відрізняється від інших її

підсистем лексично, фразеологізмами, структурою речень, мовних зворотів тощо. Найчастіше виокремлюють розмовно-побутовий, офіційно-діловий, науковий, художній, публіцистичний, конфесійний і епістолярний стилі мови й мовлення. Термін «стиль» використовується і в багатьох інших значеннях: романтичний стиль, стиль письменника, стиль інтелігента, людина старого стилю, стиль керівництва, власний стиль письма, канцелярський стиль, архаїчний, високопарний, діалогічний, народнопоетичний тощо. Словом «стиль» послуговуються також як назвою літочислення: новий стиль (Григоріанський), старий стиль (Юліанський).

Становлячи явища винятково суттєві, мовні стилі широко розглядаються в лінгвістиці. їх коментують і формулюють неоднозначно, наприклад, стиль мови — це:

— об'єднана певною функціональною спрямованістю система мовних елементів, способів їх відбору, вживання, взаємного поєднання і співвідношення, функціональний різновид літературної мови (Ю. Бельчиков);

— різновид, видозміна літературної мови; манера мовного вираження у різних сферах, умовах, формах (усній і писемній) спілкування; мистецтво слова (С. Єрмоленко);

— один із диференційованих різновидів мови, мовна підсистема із своєрідним словником, фразеологічними сполученнями, зворотами і конструкціями, які відрізняються від інших різновидів в основному експресивно-оцінними властивостями елементів, які його [стиль] складають і звичайно пов'язані з певними сферами вживання мови (О. Ахманова);

— спосіб вибору мовних засобів для вираження своїх думок і впорядкування їх в одне ціле (І. Томан).

Ще в давніх Греції та Римі оратори свідомо пристосовували мову, її стиль до різних ситуацій, аудиторій, слухачів. Вони вже тоді розрізняли три види стилю — звичайний, середній (елегантний) і піднесений.

Отже, стиль мови є сукупністю однотипних за певною ознакою мовних одиниць (морфемних, морфологічних, особливо синтаксичних, лексичних і фразеологічних), які характеризують переважно окремий різновид мовлення і позначені своєрідною емоційністю, поєднані із загальномовними одиницями — явищами, які однаково чи майже однаково властиві всім стилям.



Конспекти уроків російською мовою
загрузка...
загрузка...
загрузка...
Загрузка...
Google