Бджільництво - словник-довідник

ГІРЧИЦЯ — цінна олійна культура, медоносна рослина. Г. зручна й вигідна у вирощуванні, вона скоростигла, засухостійка, маловимоглива до ґрунту й вологи. У нас культивується найчастіше два види Г. — біла й сиза, рідше — Г. чорна, тому що вона чутлива до холодів і легко обсипається.

Квітки Г. живуть тільки один день. При високій вологості й теплій погоді у квітках функціонують чотири нектарники, при сухій — тільки два, але кількість квіток, що розпускаються на рослині, значно збільшується. Нектар починає виділятися до 6 год ранку. З 9 до 11 год спостерігається найбільший вміст у ньому цукру й активна відвідуваність квіток бджолами. Нектаропродуктивність Г. залежить не тільки від агротехнічних і метеорологічних умов, але також і сортових та видових особливостей.

Г. біла — однолітня рослина із родини хрестоцвітих. Вважається одним з основних медоносів. Більш медоносною вона є на суглинках із достатнім вмістом перегною й вапна. Стебло гіллясте, пряме, досягає 80 см заввишки. Вся рослина вкрита твердими волосками. Листя черешкове, пір'ясто-розсічене. Стебло закінчується квітконосом із великими жовтими квітками. Насіння велике, кулясте, блідо-жовте. Нектарники розташовані хрестоподібно. Одна пара розташована в пазухах нижніх чашолистків. Інша пара (ширша) — у пазухах нижніх тичинок. Цвіте рослина в червні — липні протягом 20-25 днів. Квітки яскраві й ароматні, чим і приваблюють бджіл. Нектаропродуктивність Г. залежить від строків посіву й коливається від 30 до 150 кг. Бджоли також збирають із цієї культури лимонно-жовтий пилок.

Найкраще висівати гірчицю білу разом із горохом. Посів проводять у травні. Період вегетації досить тривалий — 80-85 днів. Зацвітає через 40 днів після посіву. Г. біла невимоглива до ґрунту. Посів ведеться широкорядним способом із міжряддями 45 см. Можна сіяти також суцільним рядовим способом. Глибина закладення насіння у ґрунт 3-6 см. Обов'язкове внесення мінеральних добрив — Г. збільшить нектаровиділення й урожай. Висівають її після просапних культур, зернових злаків, бобових і багаторічних трав.

Г. сиза, або сарептська, за нектаропродуктивністю поступається білій майже вдвічі. Неймовірно стійка до посухи. Стебло сіруватого кольору. Листя черешкове. Жовті квітки зібрані в грона.

Г. чорна в дикому вигляді росте на південному заході України: на пустирях, у городах і садах, на берегах водойм. Вирізняється добрими медоносними властивостями: перевершує за нектаропродуктивністю перераховані вище види Г.

Г. польова — дуже продуктивний медонос і може бути рекомендована для раннього висіву на припасічних ділянках. Насіння Г. польової дрібне, округле, від коричневого до чорного кольору. У насінні міститься до ЗО % олії. Макуху не рекомендується згодовувати худобі, тому що вона викликає гостре запалення органів травлення й значно погіршує смакові якості молока.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.