Бджільництво - словник-довідник

ДЕРАТИЗАЦІЯ ПАСІЧНИХ ПРИМІЩЕНЬ — ґрунтується на боротьбі зі шкідниками. Головною умовою успішної боротьби зі шкідниками є підтримка доброго санітарного стану території пасіки й будівель.

Пасіку вчасно очищають від сміття й відходів. Сотосховища і ємності для зберігання суші роблять недоступними для гризунів. Зібравши кормові відходи з території пасіки, пасічник позбавляє гризунів можливості оселитися на ній надовго й змушує їх відправитися на пошуки більш «благополучного» місця перебування. Голодні гризуни також швидше поїдають приманки.

П. п. повинні бути насамперед правильно побудовані, мати фундамент. У бджоляниках підлогу засипають шаром піску. У всіх будівлях склять вікна або оббивають їх металевою сіткою з чарунками менше 1 см2. Наявність щілин неприпустима ніде.

Як було вже сказано, для боротьби з гризунами використовують механічний, біологічний і хімічний методи боротьби. Використовуючи хімічні речовини, необхідно знати, що негативним боком цього методу є те, що в гризунів, які вижили після поїдання першої приманки, підвищується у 2,5 рази стійкість до препарату, доданого в неї. Ці гризуни уникають повторного поїдання такої приманки протягом тривалого часу, іноді до року.

Отруєні приманки необхідно розкладати на всій території, використовувати діючі отрути.

Ефективне використання бактокумарину, отриманого сублімаційним сушінням. Смертність мишей і пацюків від цього препарату складає 100 %. Зберігання в пакетиках із поліамідної плівки дозволяє використовувати його протягом року. Мінімальна смертельна доза препарату для сірого пацюка при однократному застосуванні складає 2,5-3 г. Загибель гризунів настає через тиждень, максимум — 10 днів. Роблять принади за загальноприйнятими правилами, розкладають їх протягом 2-3 днів поспіль порціями, по 50-500 г у кожну приманну точку.

Приманку можна приготувати, використовуючи старі, забраковані стільники, у яких містяться залишки меду й перги. Стільники ретельно розтирають і перемішують із певною кількістю отрути. Передозування приманки отрутами користі не принесе. Гризуни можуть або відмовитися поїдати її, або, спробувавши приманку, не одержати необхідної дози отрути, перехворіти й вижити. Готувати приманку потрібно в добре провітрюваному приміщенні, надягши респіратори й рукавички. Під час роботи необхідно берегти очі й слизові оболонки.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити