Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Бджільництво - словник-довідник

МАТКА — є високоспеціалізованим «апаратом» для відкладання яєць, близько 1500 шт. щодня. У М. відсутній довгий хоботок, що служить для збирання нектару, пилковий кошик для перенесення пилку в гніздо, а також залози, що секретують віск і корм для личинок.

За розмірами тіла і його масою М. перевершує інших членів сім'ї. Довжина тіла, залежно від пори року й породи М., коливається від 20 до 25 мм, а маса — від 160 до 300 мг. Прикметна риса М. — довге й відвисле черевце, через що крила здаються меншими, ніж у робочої бджоли. У М. верхня частина черевця залишається відкритою, а в робочої бджоли вона повністю закрита крильми.

Тривалість життя М. без бджіл складає 2-3 дні, в оточенні близько двадцяти бджіл — 3 тижні, у сім'ї — до 5 років і більше. Звідси випливає, що без робочих бджіл М. гине, вони її годують і зігрівають. Найвища плідність М. припадає на перші 2 роки життя. Чим більша чистопорідна М., тим вища її плідність. У стандартній сім'ї буває одна плодова М. Якщо ж у сім'ї їх дві, то вони ставляться одна до одної вороже, закінчується суперництво боєм, у результаті якого залишається найрухливіша М. Винятком у співжитті двох М. є самозміна: коли стару М. змінює молода. Або ж, наприклад, у південних порід нерідко зустрічається проживання двох М. в одній сім'ї протягом деякого часу. Але й у цьому випадку до весни з двох залишається одна.

М. все життя знаходиться у вулику, а вилітає тільки для запліднення або в період роїння, коли вона може скинути зайву масу й нарівні з іншими бджолами вирушити на пошуки нового житла.

Спарювання М. — подія, у якій бере участь вся сім'я. Неплодова М. після виходу з маточника руйнує інші маточники, наявні у вулику, якщо їй не перешкоджають робочі бджоли. Якщо у вулику виводиться ще одна неплодова М., то в результаті боротьби одна з них убиває іншу. На п'ятий-шостий день неплодова М. робить перший орієнтовний обліт. Коли вона дозріває для спарювання, робочі бджоли виштовхують її з вулика. Звідси висновок — прагнення неплодової М. спаровуватися — не вроджена властивість, а результат агресивного спонукання до цієї дії з боку робочих бджіл.

Із сьомого дня свого життя при сприятливій погоді М. спаровується з трутнями. Ідеальні погодні умови — температура повітря вище ніж 20 °С тепла при швидкості вітру не більше 15 км/год. Шлюбні польоти відбуваються з 12-ї год дня до 17-ї вечора, пік їх припадає на період з 14-їдо 16-ї год дня. При рвучкому вітрі, швидкість якого досягає 27-37 км/год, спарювання не спостерігається. Після спарювання з М. трутні гинуть. Якщо ж протягом місяця М. не спаровується, то вона залишиться неплодовою й відкладатиме лише не запліднені яйця.

На 2-4-й день після спарювання М. відкладає яйця на дно підготовлених бджолами чистих чарунок. Вона всуває голову в кожну чарунку, ніби перевіряючи, чи підготовлена вона, потім підгинає тіло, швидко всуває в чарунку черевце, і через 9-12 секунд яйце відкладене.

Метаболічне навантаження на М. надзвичайно високе: у період яйцекладки вона може відкладати до 2-3 тис. яєць на добу, загальна маса яких перевищує вагу матки вдвічі-втричі. Така висока продуктивність забезпечується добрим годуванням М.: бджоли-годувальниці годують М. молочком, вироблюваним залозами молодих робочих бджіл.

Першу кладку М. починає ще наприкінці зими з 20-30 шт. Перші весняні обльоти бджіл, які приносять свіжий пилок і нектар, стимулюють М. різко збільшити кладку яєць, яка до середини літа досягає свого максимуму. У період головного й сильного медозбору продуктивність М. знижується, тому що бджоли заповнюють нектаром всі вільні чарунки, обмежуючи її роботу. Осіння діяльність М. залежить від наявності підтримувального узятку. З настанням холодів бджоли менше годують М., що скорочує її продуктивність.

Після вироблення верхньощелепними залозами М. феромону (маткової речовини) бджоли знають про присутність М. у гнізді. Як тільки ця речовина перестає надходити бджолам, вони стають неспокійними й починають закладати маточники на личинках робочих бджіл. Справа в тому, що М. і робоча бджола вирощуються з однакового заплідненого яйця, і в перші три дні личинки одержують однаковий корм молочко. Але потім личинка робочої бджоли одержує суміш меду з пергою (кашку), а личинка М. молочко. Тому бджоли вільно можуть виростити М. з личинку робочої бджоли. Таке вирощування М. називається норицевим.

У випадку відбудування бджолами мисочок для відкладання в них яєць молодої М. за життя старої говорять про «тиху» зміну М.

У період роїння бджоли з мисочок роблять маточники, що їх називаються ройовими. Яйця заставляються збоку, унизу й у середині стільників. Якість їх неоднакова — найкращі М. виходять із маточників у верхній частині рамки, де стабільніша температура, вологість і рясне харчування. У нижній частині рамок менше бджіл-годувальниць, тому тут харчування личинок гірше й М. народжуються менших розмірів. Такі М. гірше виживають у період зимівлі, менш продуктивні й недовговічні.

Стара М. відкладає дедалі більше незапліднених яєць, з яких виводяться трутні. Тому тримати М. більше ніж 2 роки є недоцільним. Від плідності М. залежить, наскільки сильною та продуктивною буде сім'я.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.