НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ МІСЦЕВОСТІ — кількість нектару, виділювана рослинністю, що росте в радіусі корисного літання бджіл (2-3 км). Н. м. визначають за допомогою таких даних:

—   експлікація земельних угідь;

—   кількісний склад нектароносів в угіддях;

—   площа посівних нектароносів і плодово-ягідних насаджень;

—   таксаційний опис нектароносних дерев і чагарників.

Кількість дикорослих нектароносів визначають за окремо взятими пробними площадками, де обчислюють ший вид нектароноса й визначають його процентне співвідношення з іншими видами медоносних рослин.

Маючи дані про кількісний і якісний склад рослин якої-небудь місцевості, визначивши площу й помноживши Н. м. на 1 га, одержують дані про загальний нектарозапас місцевості.