Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Бджільництво - словник-довідник

ПАРАТИФ (сальмонельоз, заразний пронос) — інфекційна хвороба бджіл, що розвивається найчастіше наприкінці зими й навесні при несприятливих умовах утримання бджолиних сімей. Мікроб патогенний для бджіл й ос. Схильні до хвороби робочі бджоли й південні породи бджіл, завезені в північні райони.

Збудник хвороби — бактерія. Вона недостатньо стійка до термічних і хімічних впливів. Кип'ятіння у воді вбиває мікроб протягом 1-2 хв, нагрівання до 60 °С — протягом ЗО хв, пари розчину формаліну вбивають протягом 6 год.

Шляхи розповсюдження хвороби. Бактерії потрапляють в організм бджіл із медом і водою. Навесні, після виставки бджіл, при перестановці стільників хвороба передається від хворих сімей здоровим. Користування спільною поїлкою, наявність недалеко від пасіки скотарні й вигрібних ям також викликає поширення хвороби.

П. розвивається при згодовуванні бджолам падевого меду, утриманні їх у сирому зимівнику, наявності у вулику незапечатаного меду.

Перебіг хвороби. Хвороба протікає зазвичай наприкінці зими й навесні. Можливим є її виникнення також у літній період, після похолодань і дощової погоди. Хворі бджоли вже в лютому можуть почати тривожитися, залишають свої вулики й гинуть.

Розвитку хвороби сприяють сирі зимівники, дощова весна, недоброякісний рідкий мед у вуликах.

Симптоми хвороби. Характерно виражених зовнішніх ознак хвороба не має. Спостерігається скутість у рухах робочих бджіл, слабкість, параліч крил, пронос. Але такі ознаки зустрічаються також при розвитку інших хвороб.

У хворих бджіл роздимається черевце, вони повзають біля льотка або на дні вулика, слабшають і втрачають здатність літати, у них з'являється пронос, іноді настає параліч ніжок. При гострій формі перебігу захворювання щодня спостерігається значний відхід бджіл.

До березня такі сім'ї сильно слабшають, з їхніх вуликів іде гнильний запах. При весняному обльоті звертають увагу на калові маси бджіл. Якщо вони рідкі, клейкі, смердючі й темно-бурого кольору, усередині вулика екскрементами забруднені всі стільники, при достатній кількості кормового запасу обліт недружній, це означає, що бджоли хворі на П. При розкритті у хворих бджіл роздутий кишечник має брудно-білий або ясно-сірий колір.

Діагноз хвороби. Для встановлення діагнозу необхідне лабораторне дослідження.

Профілактика. На зиму бджолам дають доброякісний запечатаний мед. У зимівниках має бути добре регульована вентиляція. При загибелі бджіл їм згодовують цукровий сироп або доброякісний мед з додаванням на 1 л сиропу (меду) одного з антибіотиків: 0,2 г синтоміцину або левоміцетину, 200 тис. ОД стрептоміцину або 100 тис. ОД біоміцину.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.