Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Бджільництво - словник-довідник

ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ — використовується тоді, коли неможлива зимівля бджіл на волі. Найбільш прийнятними для зимівлі бджіл є підземні зимівники, які оптимально відповідають біологічним потребам бджіл. Менш підходящими для цього є підвали, льохи, занедбані житлові будинки, сараї тощо.

Добре проходить зимівля в траншеях і ровах: бджоли почувають себе краще, ніж у спеціально організованих зимівниках.

При зимівлі бджолосімей у ровах і траншеях до них неможливий доступ до самої весни.

Улаштовувати рови можна тільки на піднесених місцях, щоб їх не залило навесні. Краще, щоб місце, на якому викопують рови й траншеї, було на південному схилі, із сухим і пухким ґрунтом.

На глибину 80-90 см виривають рови такої ширини, щоб можна було не дуже тісно поставити два ряди вуликів на відстані 15- 20 см від стінок траншеї й 15-20 см між ними. Довжину дна роблять до 7-10 м. Усього в такі рови поміщається по 20-30 сімей, по 10-15 вуликів у ряді.

На дно рову кладуть три дошки, на них установлюють вулики з невеликим нахилом, приблизно на 1 см до передньої стінки. Верхній і нижній льотки залежно від сили сім'ї відкривають майже наполовину. Зазвичай вентиляційні труби не встановлюють, але якщо їх роблять, то перетином 20 х 20 см, і влаштовують захист від світла.

У встановлених у траншеї вуликів кришки повинні знаходитися на 10-15 см нижче від поверхні землі. Зверху кладуть шар соломи завтовшки 50 см і засипають землею.

Траншеї відкривають після того, як розтане сніг. Розкривають рів із вечора напередодні обльоту бджіл.

Розкопуючи рів, над вуликами залишають невеликий шар землі (завтовшки 5 см), щоб бджоли не вилітали з ями. Вони збуджуються при першому ж доступі повітря, але якщо працювати, не трясучи вуликів, бджоли залишаються на місцях. Увечері можна забрати іншу землю й солому. До ранку наступного дня вулики виймають із траншеї й ставлять на літні місця. Надалі ведуть спостереження за обльотом.

Більш вдосконалене влаштування траншей: їх риють завглибшки 1 м, завширшки вгорі 1,1м, унизу — 0,8 м. Довжина траншеї залежить від кількості вуликів — на кожний по 0,7 м. Якщо вулики в траншеї треба встановити у два ряди, ширину її подвоюють. Ставити в одну траншею більше 25 вуликів не рекомендується. У разі потреби краще зробити кілька траншей.

Вириту траншею добре просушують, спалюючи на її дні солому або сухі гілки. Дно траншеї засипають шаром піску або золи завтовшки 3-5 см, а зверху кладуть дві колоди для встановлення вуликів або вбивають кілочки заввишки 10-15 см. Вулики встановлюють так, щоб вони знаходилися посередині траншеї приблизно на однаковій відстані від обох стінок і не доторкалися одна до одної.

Установивши вулики, зверху траншеї накладають колоди, на них дошки, потім шар соломи завтовшки 25-30 см і все засипають сухою землею у вигляді горбка заввишки до 50 см. Основа його повинна бути досить широкою — щоб прикривати дошки й колоди.

Насипану землю вирівнюють й утрамбовують так, щоб вийшли скати для стікання води, навколо траншеї риють канаву завширшки 40 і завглибшки 25 см. Через кожні 8 м по довжині траншеї влаштовують вентиляційні труби з поперечним перерізом 10 х 10 см так, щоб основа їх знаходилася нижче перекриття, але не стикалося з вуликами, а верхні кінці трохи піднімалися над насипом. Щоб у труби не потрапляли дощова вода й сніг, над кожною встановлюють захисний ковпак. Вентиляційні труби відкриті всю зиму, і тільки під час морозів, коли температура падає нижче ніж 15 °С, їх тимчасово прикривають зверху.

При установці вуликів у траншею широко відкривають нижні й верхні льотки й виймають бічні утеплення. На рамки поверх полотнинки кладуть солом'яний мат або тонку подушку завтовшки 2-3 см. У земляних траншеях температура тримається в межах 3-5 °С, тому зайве утеплення може завдати тільки шкоди.

Іноді практикується зимівля бджолосімей у підвалах. Вона протікає непогано, якщо не допускати у приміщенні підвищення температури й вологості. Завчасно, протягом усього літа, підвал треба провітрювати, потім просушити, відрегулювати вентиляцію, провести дезінфекцію, побілити, посипати підлогу чистим річковим піском, упорядкувати стелажі.

Обладнані підвали відрізняються від типових підземних зимівників тим, що в них часто відбуваються коливання температури повітря. У підвалах не можна зберігати фрукти й овочі, а також продукти, що пахнуть різко або погано (бензин, гас тощо).

Кількість зимуючих бджолосімей повинна відповідати площі приміщення: на 1 бджолосім'ю має припадати 1 м3 обсягу приміщення. Вулики розміщають у такий самий спосіб, як і в типових зимівниках.

Інші, пристосовані для зимівлі бджіл приміщення, готують заздалегідь — провітрюють, висушують, дезінфікують, обладнають вентиляційною системою та стелажами. Заносять і розташовують вулики в таких приміщеннях так само, як і в зимівниках. Зимівля бджіл у пристосованих приміщеннях вимагає від бджоляра постійного контролю за бджолиними сім'ями, які часто проявляють занепокоєння.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.