Бджільництво - словник-довідник

ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ — використовується тоді, коли неможлива зимівля бджіл на волі. Найбільш прийнятними для зимівлі бджіл є підземні зимівники, які оптимально відповідають біологічним потребам бджіл. Менш підходящими для цього є підвали, льохи, занедбані житлові будинки, сараї тощо.

Добре проходить зимівля в траншеях і ровах: бджоли почувають себе краще, ніж у спеціально організованих зимівниках.

При зимівлі бджолосімей у ровах і траншеях до них неможливий доступ до самої весни.

Улаштовувати рови можна тільки на піднесених місцях, щоб їх не залило навесні. Краще, щоб місце, на якому викопують рови й траншеї, було на південному схилі, із сухим і пухким ґрунтом.

На глибину 80-90 см виривають рови такої ширини, щоб можна було не дуже тісно поставити два ряди вуликів на відстані 15- 20 см від стінок траншеї й 15-20 см між ними. Довжину дна роблять до 7-10 м. Усього в такі рови поміщається по 20-30 сімей, по 10-15 вуликів у ряді.

На дно рову кладуть три дошки, на них установлюють вулики з невеликим нахилом, приблизно на 1 см до передньої стінки. Верхній і нижній льотки залежно від сили сім'ї відкривають майже наполовину. Зазвичай вентиляційні труби не встановлюють, але якщо їх роблять, то перетином 20 х 20 см, і влаштовують захист від світла.

У встановлених у траншеї вуликів кришки повинні знаходитися на 10-15 см нижче від поверхні землі. Зверху кладуть шар соломи завтовшки 50 см і засипають землею.

Траншеї відкривають після того, як розтане сніг. Розкривають рів із вечора напередодні обльоту бджіл.

Розкопуючи рів, над вуликами залишають невеликий шар землі (завтовшки 5 см), щоб бджоли не вилітали з ями. Вони збуджуються при першому ж доступі повітря, але якщо працювати, не трясучи вуликів, бджоли залишаються на місцях. Увечері можна забрати іншу землю й солому. До ранку наступного дня вулики виймають із траншеї й ставлять на літні місця. Надалі ведуть спостереження за обльотом.

Більш вдосконалене влаштування траншей: їх риють завглибшки 1 м, завширшки вгорі 1,1м, унизу — 0,8 м. Довжина траншеї залежить від кількості вуликів — на кожний по 0,7 м. Якщо вулики в траншеї треба встановити у два ряди, ширину її подвоюють. Ставити в одну траншею більше 25 вуликів не рекомендується. У разі потреби краще зробити кілька траншей.

Вириту траншею добре просушують, спалюючи на її дні солому або сухі гілки. Дно траншеї засипають шаром піску або золи завтовшки 3-5 см, а зверху кладуть дві колоди для встановлення вуликів або вбивають кілочки заввишки 10-15 см. Вулики встановлюють так, щоб вони знаходилися посередині траншеї приблизно на однаковій відстані від обох стінок і не доторкалися одна до одної.

Установивши вулики, зверху траншеї накладають колоди, на них дошки, потім шар соломи завтовшки 25-30 см і все засипають сухою землею у вигляді горбка заввишки до 50 см. Основа його повинна бути досить широкою — щоб прикривати дошки й колоди.

Насипану землю вирівнюють й утрамбовують так, щоб вийшли скати для стікання води, навколо траншеї риють канаву завширшки 40 і завглибшки 25 см. Через кожні 8 м по довжині траншеї влаштовують вентиляційні труби з поперечним перерізом 10 х 10 см так, щоб основа їх знаходилася нижче перекриття, але не стикалося з вуликами, а верхні кінці трохи піднімалися над насипом. Щоб у труби не потрапляли дощова вода й сніг, над кожною встановлюють захисний ковпак. Вентиляційні труби відкриті всю зиму, і тільки під час морозів, коли температура падає нижче ніж 15 °С, їх тимчасово прикривають зверху.

При установці вуликів у траншею широко відкривають нижні й верхні льотки й виймають бічні утеплення. На рамки поверх полотнинки кладуть солом'яний мат або тонку подушку завтовшки 2-3 см. У земляних траншеях температура тримається в межах 3-5 °С, тому зайве утеплення може завдати тільки шкоди.

Іноді практикується зимівля бджолосімей у підвалах. Вона протікає непогано, якщо не допускати у приміщенні підвищення температури й вологості. Завчасно, протягом усього літа, підвал треба провітрювати, потім просушити, відрегулювати вентиляцію, провести дезінфекцію, побілити, посипати підлогу чистим річковим піском, упорядкувати стелажі.

Обладнані підвали відрізняються від типових підземних зимівників тим, що в них часто відбуваються коливання температури повітря. У підвалах не можна зберігати фрукти й овочі, а також продукти, що пахнуть різко або погано (бензин, гас тощо).

Кількість зимуючих бджолосімей повинна відповідати площі приміщення: на 1 бджолосім'ю має припадати 1 м3 обсягу приміщення. Вулики розміщають у такий самий спосіб, як і в типових зимівниках.

Інші, пристосовані для зимівлі бджіл приміщення, готують заздалегідь — провітрюють, висушують, дезінфікують, обладнають вентиляційною системою та стелажами. Заносять і розташовують вулики в таких приміщеннях так само, як і в зимівниках. Зимівля бджіл у пристосованих приміщеннях вимагає від бджоляра постійного контролю за бджолиними сім'ями, які часто проявляють занепокоєння.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.