Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Рослинництво

ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА

11.6. ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ

У процесі проростання насіння зародок, використовуючи запасні поживні речовини насінини, перетворюється на проросток, який здатний самостійно живитися. Для проростання насіння необхідна вода, відповідні температури і доступ кисню повітря. У процесі проростання насіння М. М. Кулєшов виділяє фазу становлення проростка, тобто ріст його стеблової частини, що забезпечує появу сходів на поверхні ґрунту. За І. Т. Строною, процес розвитку проростка поділяється на п'ять фаз. Під час фази вбирання води сухе насіння поглинає воду до настання критичної вологості. У цій фазі насіння може вбирати вологу з повітря при відносній вологості його, більшій за 75%. Ця фаза тривала, якщо волога надходить у насіння з повітря, або нетривала, якщо насіння занурене у воду.

З настанням фази бубнявіння у насінні посилюються процеси гідролізу, дихання, запасні поживні речовини мобілізуються і надходять до точки росту. Одночасно завершується фаза поділу клітин первинного корінця.

Фаза росту первинних корінців починається з поділу клітин первинного корінця, корінці ростуть і створюються умови для росту проростка.

У фазі розвитку проростка з'являється проросток, триває ріст корінців, інтенсивно росте проросток. У злакових утворюється колеоптиль.

У фазі становлення проростка триває засвоєння ним з насіння поживних і фізіологічно активних речовин. Колеоптиль видовжується, що сприяє появі сходів. Зародок росте і засвоює запасні поживні речовини насіння, а також поживні речовини і вологу з ґрунту.

Проростання насіння значною мірою залежить від тепла і вологи. З підвищенням температури швидкість бубнявіння насіння збільшується. За даними В. В. Гриценка, за температури 5 °С насіння пшениці протягом З год увібрало води 9,2, а за температури 45 °С — 19% маси повітряно-сухого насіння.

Швидкість бубнявіння насіння пшениці залежить від ступеня доступності води. За даними 3. М. Калошина, за 24 год насіння пшениці, бубнявіючи безпосередньо у воді, увібрало її 40,7%, у зволоженому піску — 30,3, а на вологому фільтрувальному папері — 26,5% маси повітряно-сухого насіння.

Загальна кількість води, яку насіння вбирає під час проростання, залежить насамперед від його хімічного складу. Насіння зернобобових з високим вмістом білка поглинає води значно більше, ніж насіння злакових, яке містить багато вуглеводів (насіння злакових для проростання поглинає води близько 50, а бобових — понад 100% маси). Кисень повітря використовується під час проростання для дихання насіння й окиснення запасних поживних речовин.

Насіння польових культур різниться за потребою щодо наявності тепла (табл.). Якість насіння здебільшого залежить від умов вирощування насінних посівів. Процес утворення насіння (після запліднення зав'язі) акад. М. М. Кулєшов поділяє на три етапи, або фази: формування, наливання і достигання. За І. Т. Строною, у цьому процесі виділяють шість періодів розвитку насіння пшениці.

Період утворення насіння триває від запліднення до утворення точки росту (7—9 діб).

Формування — період від закінчення утворення до встановлення остаточної довжини зерна. Колір зерна зелений, у ньому багато води і незначний вміст сухої речовини. Маса 1000 зерен — 8—12 г. Тривалість періоду 5—8 діб.

Період наливання триває від початку відкладання крохмалю в ендоспермі і до його припинення. Вологість зерна при цьому знижується, в ньому нагромаджується суха речовина. Тривалість періоду — 20—25 діб.

Достигання починається з припинення надходження пластичних речовин в ендосперм. Вологість зерна знижується до 12—18%.

ТАБЛИЦЯ . ПОТРЕБА ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР У ТЕПЛІ ПІД ЧАС ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ

(за даними В. В. Гриценка, 3. М. Калошина)

Культура

Мінімальна температура, °С

проростання насіння

появи сходів

Рижій, коноплі, гірчиця

0—1

2—3

Жито, пшениця, ячмінь, овес, вика,

 

 

сочевиця, горох, чина

1—2

4—5

Льон, гречка, люпин, боби, нут,

 

 

буряки, сафлор

3—4

5—6

Соняшник, перила, картопля

5—6

7—8

Кукурудза, просо, могар,

 

 

суданська трава, соя

8—10

10—11

Квасоля, рицина, сорго

10—12.

12—13

Бавовник, рис, арахіс, кунжут

12—14

14—15

 

Під час післязбирального достигання в насінні відбуваються складні біохімічні процеси: закінчується синтез білкових сполук і жирів, укрупнюються молекули вуглеводів. На початку періоду схожість насіння низька, а наприкінці — максимальна. Тривалість періоду — від кількох діб до кількох місяців.

Цілковита стиглість насіння настає після повної його схожості.

Стигле насіння не завжди можна відразу використати як насінний матеріал (через низьку схожість і слабку енергію проростання). Такий стан життєздатного насіння, за якого воно не проростає за звичайних умов або проростає повільно, називають періодом спокою. У польових культур період спокою збігається з періодом післязбирального достигання. Тривалість післязбирального достигання насіння різних культур неоднакова. У насіння пшениці, ячменю період післязбирального достигання довший, ніж у насіння жита. Якщо насіння достигає за умов сухої і теплої погоди, період післязбирального достигання його скорочується, а холодна і дощова погода його подовжує. У господарствах для прискорення фізіологічного достигання насіння застосовують повітряно-теплове обігрівання активним вентилюванням у сушарках, а також сонячне.

Останнім часом у науково-дослідних установах (Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, Львівський державний аграрний університет та ін.) проводили досліди з допосівного лазерного (гелій-неонового) опромінення насіння озимої і ярої пшениці, гречки тощо. Доведено, що триразове лазерне опромінення насіння активізує його фізіологічні процеси, збільшує енергію проростання і схожість. При цьому врожайність зерна підвищується на 2—4 ц/га.

Насіння бобових трав, особливо конюшини, буркуну, різних видів люпину і дрібнонасінної вики, в умовах сухої і жаркої погоди перебуває в спокої (так звана твердонасінність). У насінній оболонці формується целюлозний шар, багатий на клітковину і насичений лігніном, що сприяє її затвердінню. Це затримує доступ води і повітря до ростка. При пророщуванні в лабораторних умовах певна кількість насіння не проростає, хоч воно й не втратило схожості. Частина такого насіння проросте пізніше у нормальних польових умовах після сівби. Щоб прискорити проростання такого насіння, на практиці застосовують скарифікацію — пошкодження шкірки зернин тертям об шорстку поверхню на спеціальних машинах.

Насіння, що не пройшло післязбирального достигання, має знижену схожість. Якість такого насіння визначається його життєздатністю — вмістом живих насінин у досліджуваному зразку. Життєздатність насіння встановлюють забарвленням його органічними барвниками — тетразолом, індигокарміном, кислим фуксином та ін. При цьому мертві зародки забарвлюються, а живі — не забарвлюються. Так, 0,5%-й розчин тетразолу забарвлює живі зародки, а 0,1%-й розчин індигокарміну та 0,1%-й розчин кислого фуксину забарвлюють мертві зародки.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.