Лісівництво

РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

 

Лекція 3. ЛІСОВІ ТА ЛІСОПАРКОВІ ЛАНДШАФТИ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

 

3.1 Поняття про ландшафт лісовий та лісопарковий ландшафт

 

Г. Ф. Морозов розумів ліс як явище географічне, а М. О. Ткаченко — автор першого капітального підручника "Общее лесоводство" — як "елемент географічного ландшафту". Ландшафт — від нім. Landschaft — назва будь-якого природного територіального комплексу. Ландшафт — зовнішній облік якої-небудь території, він об'єднує місцевість з одна­ковим зовнішнім виглядом. Вживається як класифікаційна одиниця при фізико-географічному районуванні. Ландшафтознавство як наука сформувалося на початку XX ст. В Українській енциклопедії лісівництва (1999) дається наступне тлумачення ландшафту географічного. Це — повний природний комплекс, що відповідає територіально певному фізико-географічному району. Він займає певну частину території, яка є однорідною за геологічною будовою, однотипним рельєфом, гідрокліматичними умовами, однаковими ґрунтами і біоценотичними факторами, відзначається оригінальною морфологічною структурою. Йому притаманні характерні особливості обміну речовин, інші природні процеси. Географічний ландшафт є об'єктом господарювання, а це потребує диференційованого підходу, щоб забезпечити охорону його компонентів та морфологічних одиниць.

Розрізняють ландшафти культурні, тобто змінені людиною з метою задоволення певних своїх потреб. До цієї групи ландшафтів відносяться і ті, що створюються для потреб рекреації: лісопарки, парки тощо. На відміну від культурних ландшафтів природні ландшафти — не пере­творені діяльністю людини, а формувалися в залежності від клімату, ґрунтово-гідрологічних умов місцевості. Вони здатні саморозвиватися, мають характерний біокругообіг речовин і вологи тощо. В Україні виділено 132 види природних ландшафтів. Крім того, розрізняють ще поняття "пейзаж".

Пейзаж — від французького paysage — місцевість — реальний вигляд якої-небудь місцевості.

У лісах рекреаційного призначення, приміських лісах потрібно перш за все вбачати певну сукупність елементарних лісових ландшафтів, тобто лісових насаджень, які займають більший чи менший простір і мають певний зовнішній вигляд. Господарство в рекреаційних лісах так і ведеться, щоб максимально використати естетичні, гігієнічні та захисні властивості лісу. У тому випадку, коли вирощування деревини відступає на друге місце, а на перше місце виходить використання естетичних та гігієнічних властивостей лісу, таке господарство (госпо­дарювання) називається лісопарковим. Лісові ландшафти при лісопар­ковому господарстві є основним об'єктом для проведення різних заходів, спрямованих на їх поліпшення з точки зору структурної форми.

Поліпшений лісовий ландшафт, якому надана певна структурна форма, має назву лісопаркового ландшафту. Якщо лісові ландшафти діагностуються за біологічними та екологічними ознаками, то лісопаркові — за ландшафтно-архітектурними.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити