Лісівництво

РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

 

Лекція 4. ЗАСТОСУВАННЯ РУБОК У НАСАДЖЕННЯХ СТИГЛОГО ВІКУ

 

4.5 Особливості та відмінні риси поступових рубок

 

При поступових рубках деревостан вирубують повністю, але не одразу, не за короткий строк, а за 2, 3, 4 і більше прийомів протягом 5-40 років. В процесі рубки повинно появитися і сформуватись молоде покоління лісу.

Поступові рубки виникли в Німеччині в кінці XVIII ст. як противага суцільним рубкам. Обґрунтував поступові рубки Г. Л. Гартіг, який склав 10 "генеральних" правил. Оскільки Гартіг був прихильником дуже обережного втручання рубкою в лісостан, то такі рубки називали "темними", тобто такими, що мало порушують деревний полог.

Пізніше німецький лісовод Г. Котта запропонував більш активні рубки, які стали називати "світлими". Німецький лісовод Пфейль замінив правила Гартіга і Котти на свої, які зводились до принципу рубки "все в залежності від обставин", тобто розв'язувались руки лісовода.

Поступові рубки добре себе показали в гірських букових лісах. Призначення дерев до рубки може бути різним. В одних випадках — більш-менш рівномірним на площі лісосіки, в інших — групами більшої чи меншої величини. Звідси і назва рубок: рівномірні та нерівномірні, при вирубці більших за розміром груп-улоговинні, бо замість "вікна" в полозі утворювалася "улоговина".

Рубки також поділяють на короткотермінові — якщо рубка ведеться впродовж не більше 20 років, і довготермінові — якщо більше 20 років.

Для поступових рубок встановлюються наступні організаційно-технічні показники:

1.   Число прийомів рубки.

2.   Частка запасу, яка вибирається за кожен з прийомів.

3.   Проміжки часу між прийомами - періоди очікування.

4.   Загальний строк рубки або період поновлення.

5.   Характер рубки дерев по площі - рівномірний чи нерівномірний.

Класичні рівномірно-поступові рубки, запропоновані в кінці XVIII ст. Г. Л. Гартігом, передбачали 4 прийоми: підготовчий, засівний, освіт­лювальний та очисний.

В сучасний період в перший прийом рубки здійснюється техноло­гічне облаштування площі лісосіки для кращого застосування механіз­мів і машин. На практиці частіше застосовують спрощені поступові рубки.

Спрощені рівномірно-поступові рубки. Спрощені 2-3-прийомні поступові рубки хоч і зародилися в Німеччині, але широкого застосування набули в Росії. їх пропагували Д. М. Кравчинський, Н. К. Генко. В Україні активним дослідником цих рубок був проф. Є. В. Алексєєв. Є. В. Алексєєв застосував двохприйомні поступові рубки в лісах Волині — з початку XX ст. і до 1917 р. Після першого прийому забезпечувалося поновлення сосни, але при остаточному прийомі рубки іноді його знищували до 90%.

В сосняках Вище-Дубечанського лісництва поступові рубки проводив проф. Д. І. Товстоліс.

Детальні узагальнення поступових рубок зробив Є. В. Алексєєв у своїй роботі "Семеннолесосечные рубки" (1927). Він вважав, що рівномірно-поступові рубки можуть давати позитивні результати в усіх типах сосняків Полісся, крім сухих та свіжих борів, а іноді і суборів. Він притримувався триприйомних, а іноді і двохприйомних рубок, рубку рекомендував вести при наявності снігового покриву. Є. В. Алексєєв вважав обов'язковим заходи сприяння поновленню сосни. Але в рівнинних лісах України поступові рубки так і не набули широких виробничих масштабів.

Групово-вибіркові рубки. Групово-вибіркові рубки суттєво відрізняються від рівномірно-поступових. По-перше, при цих рубках характер вирубки дерев на площі лісосіки нерівномірний, дерева вирубують групами. По-друге, строк рубки розтягується до 40-50 років. За такий довгий термін поновлення лісу іде протягом кількох насіннєвих років, а молоде покоління на місці материнського лісу буде різновіковим чи умовно-різновіковим.

Групово-вибіркові рубки зародилися в гірських лісах Баварії в середині XIX століття. Появу рубок викликала строкатість ґрунтових умов в цих лісах: глибокі ґрунти чергуються з мілкими, недорозвине­ними. Тому і характер деревостану на невеликих площах лісу може різко відрізнятись, ліс часто — строкатий. В таких умовах у насадженні спостерігається і різний ступінь стиглості: поряд з групами перестійних дерев можуть бути групи пристигаючих і т. п. Саме такі обставини дозволили Карпу Гайєру запропонувати певну систему проведення рубки, а Губер у 80-ті роки впровадив рубки в практику ведення господарства. Пізніше групово-вибіркові рубки розповсюдилися у Швейцарії, Франції, Англії, а їх варіанти — в Росії.

Рубки починають з підшукування груп підросту, який найчастіше з'являється в вікнах пологу. Підбирають 5-6 груп на 1 га. Якщо таких груп не знаходять, то підшукують найбільш ширококронні дерева, які після рубки і утворюють "вікна" в полозі. У перший прийом вирубують дерева, які ростуть серед груп підросту або затінюють його. Це сприяє кращому доступу світла, підріст починає рости активніше. Рубку проводять так, щоб дерева не падали на підріст (звалюють на стіну лісу). При відсутності підросту, вирубуючи ширококронні дерева, викликають появу галявинок. Якщо їх площа лежить в межах 50-300 м2, то їх називають "групами". Якщо ж площа становить 0,05-1,00 га, то — "уло­говинами". В останньому випадку і рубки іменують "улоговинними".

Створивши "вікна" в полозі, у наступний прийом вирубують частину дерев в смугах навколо них шириною 20 м. Утворюються навколо групи підросту "кільця". Це збільшує потік світла, зберігає підріст від заморозків. Через 6-10 років, після насіннєвого року, деревостан в "кільцях" зріджується або зовсім вирубується. Одночасно навколо першого кільця проводиться зрідження деревостану в смузі такої ж ширини. З появою підросту такі кільця зріджуються і групи розширюються. У добре зволожених умовах кільця мають круглу форму, а в свіжих - їх потрібно робити в формі еліпса, з напрямом довгої осі зі сходу на захід.

Групово-вибіркові рубки краще підходять для тіньовитривалих порід.

Г. Л. Тяшкевич на основі свого досвіду та узагальнюючи досвід В. З. Гулісашвілі, М. М. Горшеніна, П. І. Молоткова, прийшла до висновку, що групово-вибіркові рубки найкраще підходять для букових лісів Карпат. Краще вести 3-4-прийомні рубки з початковим діаметром вікон в 25-30 м. А. Й. Швиденко вважає за доцільне їх застосовувати в чистих і мішаних ялицевих насадженнях.

Групово-вибіркові рубки мають такі ж організаційно-технічні показники, як і рівномірно-поступові. Крім них ще вводяться: первинна площа або діаметр вікон, ширина смуг навколо вікон.

Для світлолюбних порід вікна повинні бути більшими, ніж для тіньовитривалих. На крутих схилах — менші, ніж на покатих.

Групово-вибіркові рубки практикувалися в букових та дубових лісах України, але в дібровах вони позитивних результатів не дали. Причиною є те, що, наприклад, в Тростянецьких дібровах потрібен копіткий догляд за дубовим підростом, бо інакше природне поновлення гине.

Оцінка рівномірно-поступових рубок. Однозначної оцінки посту­повим рубкам дати не можна, бо їм властиві як позитивні, так і негативні риси. Ще в минулому лісівників Росії, України рубки зацікавили через можливість їх застосування в сосняках. Практика показала, що рівномірно-поступові рубки ефективні в більшості типів соснових лісів, але в більш багатих умовах потрібен цілий комплекс заходів по сприянню природному поновленню сосни. В рівнинних умовах поступові триприйомні рубки потрібно проводити при повнотах, які вищі за 0,8, а при нижчих повнотах — двохприйомні. Поступові рубки забезпечують отримання більшої кількості грубих сортиментів, скорочують термін понов­лення лісу, призводять до менших пошкоджень ґрунту механізмами. В цілому рівномірно-поступові рубки мають такі позитивні риси:

1. Дають можливість рівномірному засіванню площі навіть важким насінням. 2.Сприяють нормальному перебігу процесу поновлення лісу за рахунок створення кращих мікроумов. 3. Забезпечують збереження захисних функцій лісу. 4. Збільшують вихід крупних сортиментів за рахунок світлового приросту. 5. Скорочують термін вирощування стиглих насаджень.

Недоліки рубок:

1. Складність технології проведення рубок. 2. Пошкодження дерев та підросту в процесі рубки. 3. Труднощі в проведенні рубки в насадженнях вітровальних порід. 4. Ускладнення поновлення лісу в багатих типах лісорослинних умов. 5. Збільшення витрат на 20-25% в порівнянні з суцільними рубками.

Як бачимо, недоліки носять суто виробничий характер. Потрібно думати, як їх уникнути.

Поступові рубки, особливо групово-вибіркові, доцільно застосо­вувати у лісах рекреаційного призначення.

Оцінюючи нерівномірні поступові рубки, необхідно відмітити наступні позитивні їх риси.

1.   Вони краще інших способів рубки враховують строкатість лісорослинних умов на невеликих площах і особливості деревостану, дають можливість врахувати різну екологію деревних порід в мішаних лісостанах і, особливо, відповідають біології бука.

2.   Прискорюють настання стиглості деревостанів за рахунок використання попереднього та супутнього поновлення.

3.   Забезпечують збереження водорегулюючих, ґрунтозахисних функцій.

Негативні сторони:

1.   Ускладнюють використання сучасних механізмів та машин.

2.   Не завжди забезпечують високу якість деревини.

3.   На мілких, недорозвинених ґрунтах можуть викликати вітровал.

4.   При розширенні площі груп можливе задерніння поверхні ґрунту.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.