Лісівництво

РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

 

Лекція 5. ДОГЛЯД ЗА ЛІСОМ

 

5.1 Загальні відомості про догляд за лісом

 

Внаслідок жорстокої боротьби за існування з сотень тисяч, навіть мільйонів, молодих рослин на кожному гектарі площі в 20-річному віці залишається 6-8 тисяч, а в 100 років — кількасот дерев. Дерева, що вижили в боротьбі за існування, створили лісостан, який за своїм породним складом, якістю деревини тощо не завжди відповідає потре­бам людей, і навіть при штучному поновленні лісу без певних заходів — не завжди можна отримати в майбутньому такий ліс, на який розра­ховували. Саме тому і виникла думка про необхідність виховання насаджень такими, які найбільше відповідали б потребам господарства.

Перші кроки по вихованню необхідних насаджень були зроблені ще в монастирських лісах часів Київської Русі. Згодом досвід накопи­чувався, окреслювалася певна система заходів, яка і стала називатись в широкому розумінні — доглядом за лісом. Врешті-решт люди зро­зуміли, що процес природного зрідження деревостанів з віком часто не влаштовує господарство і його потрібно замінити штучним зріджен­ням. В цьому вбачали великий сенс, тому що вирощували ліс необхід­ного складу, а частину деревини, яка раніше йшла у відпад, використо­вували для якихось потреб. Такий захід стали іменувати рубками догляду за лісом.

Хоча рубки догляду за лісом являються лісогосподарським захо­дом, їх необхідність випливає перш за все з біологічних закономірностей формування лісових насаджень. Для обфунтування рубок з біологічних позицій в першу чергу звертають увагу на зміну фізіологічних процесів в тканинах та органах деревних рослин, які у зв'язку з проведенням рубок позитивно впливають на їх ріст та розвиток, на якість деревини. По-друге — звертається увага на зміну мікроклімату, лісового фунту у взаємозв'язку зі зміною фізіологічних процесів. По суті справ зміна внутрілісового середовища, викликаного рубкою догляду, є первинне в механізмі впливу на ліс, а наслідки зміни - вторинне, яке витікає з першого. Вирубуючи частину дерев у насадженні, перш за все ми забезпечуємо більше проникнення світла в крони і під полог лісу. Проф. Іванов вважав світло єдиним фактором середовища, який можна змінювати безпосередньо рубками догляду.

Разом зі зміною освітлення змінюється і ряд інших умов росту дерев: тепло, вологість, деякі властивості ґрунту.

На думку німецького лісівника Бека — "світло — це важіль, яким лісовод регулює життя лісу в бажаному для господарства напрямі".

Дослідженнями проф. Л. О. Іванова встановлено, що після рубок догляду освітленість в кронах збільшується в 3-5 разів. Але це не все і не головне, бо рубки догляду продовжують світловий день на одну-дві години за рахунок ранкового та післяполудневого часу. Справа в тім, що при висоті Сонця до 30° доля фізіологічно активних променів становить 50-60%, тоді як при вищому стоянні сонця лише 37%.

Покращання рубками догляду світлового режиму викликає зміну в асиміляційному апараті дерев. По-перше, збільшується сама площа листя чи хвої (маса хвої збільшується в 1,1-1,7 рази). По-друге, змі­нюється якісний склад листя або хвої. Питома вага світлового листя, хвої збільшується, а тіньового — зменшується, що активізує асиміляцію, підвищує інтенсивність фотосинтезу, інших фізіологічних процесів, а це в кінці кінців збільшує приріст деревини.

Збільшення світлового потоку змінює і тепловий режим під пологом лісу. Рубками догляду змінюється не тільки температура поверхні ґрунту, але і температура на глибині 60 см. Підвищується температура нижніх шарів повітря, збільшується випаровування ґрунтом, активізуються мікробіологічні процеси в ґрунті, лісовій підстилці. Це активізує малий кругообіг поживних речовин. Але надмірний доступ світла, тепла може викликати і негативний вплив на ліс. Особливо це спостерігається в посушливих умовах півдня України та в дібровах, де дуб без бокового затінення дає "водяні пагони". Зрідження лісостану рубками догляду підвищує на 7-8% проникнення під полог лісу атмосферних опадів.

В цілому біологічні основи рубок догляду за лісом зводяться до того, що пройдені рубками лісостани більш ефективно використовують променисту енергію, краще використовують ґрунтові умови, в яких активізується малий кругообіг поживних речовин. В цілому підвищується стійкість лісостанів до несприятливих кліматичних факторів.

Історія не знає імені тієї людини, яка першою задумалась над необхідністю вирощування лісових насаджень шляхом періодичного вирубування частини дерев, тобто — заміною формування незайманих лісів на основі закону смертності переважаючої кількості деревних рослин на цілеспрямований штучний відбір необхідних рослин і створення для них кращих умов росту та розвитку.

Поступово, в широкому розумінні, лісоводи почали перед рубками догляду ставити такі задачі:

1.   Регулювання породного або якісного складу лісових насаджень.

2.   Попередження природного зрідження деревостанів та поліп­шення санітарного стану насаджень.

3.   Підвищення якості деревини при головній рубці.

4.   Прискорення росту дерев та скорочення цим самим терміну вирощування технічно стиглої деревини для певних потреб.

5.   Збільшення розміру користування деревиною з одиниці площі лісу.

6.   Підвищення стійкості насаджень до несприятливих кліматичних факторів (пошкодження снігом і т. п.).

Можуть бути поставлені інші задачі, наприклад, формування певних типів ландшафтів.

Розрізняють сьогоденне значення рубок догляду і перспективне. Перше полягає в тому, що в країнах з високорозвиненим лісовим господарством доля деревини від рубок догляду становить значну частину в загальній кількості деревини, що заготовляється. В Україні частка деревини від рубок догляду досягає 40%, а разом із санітарними рубками становить близько 60%.

Економічне значення рубок догляду в перспективному розумінні полягає в поліпшенні породного складу лісів на користь більш цінних і продуктивних деревних порід. Крім того, рубки догляду помітно підвищують якість деревини в період головної рубки. Своєчасно і якісно проведені рубки догляду дозволяють отримати в дібровах при головній рубці на 20-25% більше ділової деревини, а в сосняках — на 15%. Вихід же грубих, більш цінних сортиментів збільшується у дуба на 16%, а у сосни — на 25%. Це значно підвищує якість лісів.

Отже економічні основи рубок догляду за лісом визначаються: 1. Одержанням додаткової кількості деревини, яка без рубок догляду іде у відпад. 2. Підвищенням м'якості деревини і скороченням терміну настання технічної стиглості. 3. Збільшенням прибутку з одиниці площі лісу.

тки мало поширений, а жаль. При застосуванні агрегатних машин на обрубці гілля (на нижньому складі) можливості утилізації крон — збільшаться, тобто буде розвиватись і утилізаційна очистка.

У лісах рекреаційного призначення очистку від парубкових залишків потрібно проводити так, щоб не погіршувався естетичний вигляд насаджень, не пошкоджувалося поновлення головної породи.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити