Лісівництво

РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

 

Лекція 5. ДОГЛЯД ЗА ЛІСОМ

 

5.6 Техніка та технологія рубок догляду за лісом

 

Традиційна техніка та технологія рубок догляду. Довгий час лісосічні роботи при догляді за лісом виконувались вручну, а зрубана деревина при проріджуваннях та прохідних рубках трелювалась кіньми. Дерева вибиралися по всій площі ділянки, тобто селективно — ті, що вважались непотрібними для подальшого росту. В зоні інтенсивного лісового господарства деревина мала збут навіть від освітлень та прочисток. Такий характер рубок догляду був можливим лише при достатньому забезпеченні робочою силою.

В лісівницькій літературі є багато визначень технології рубок догляду. Ми візьмемо одну із самих вдалих, яку запропонував проф. К. Б. Лосицький. Він під технологією рубок догляду розуміє сукупність робочих операцій (і способів їх виконання), що послідовно здійснюються в процесі циклу робіт, починаючи з підготовчих і закін­чуючи вивезенням заготовлених матеріалів та очисткою місць рубок від порубкових залишків.

Цикл робіт при проведенні рубок догляду включав зрубування (або зрізування пилкою) дерев та кущів, їх видалення із насадження до місць укладання у кладі, розробку на сортименти: в молодняках — на хворост відповідного сорту, хмиз, дрібні ділові сортименти та дрова — рубанці. При проріджуваннях та прохідних рубках, крім вказаних сортиментів, виготовлялися жердини, лідтоварник, дрова паливні, будівельний круглий ліс тощо.

Хмиз, хворост, різні дрова укладали в стандартні кладі для подальшого обліку та використання, інші сортименти враховувалися поштучним обліком.

Пошуки нових способів рубок догляду. Практика показала, що застосування механізмів, які виготовлені для головних рубок, при "традиційній" селективній технології рубок догляду дозволяє вирішувати лише окремі сторони питання технології. Наприклад, застосування звичайних бензопилок для зрізування дерев ефективне лише тоді, коли спилюються дерева, товстіші за 14 см. Пізніше почали створювати меха­нізми та машини спеціально для рубок догляду, а разом з цим велись пошуки нових способів рубок, які б без зниження лісівницького ефекту дозволяли б більш ефективно використовувати технічні засоби.

Знайшов подальший розвиток коридорний спосіб, запропонований ще в 1888 р. О. П. Молчановим для догляду за дубом, але з застосуванням механізмів та машин. Таким способом почали проводити догляд за мішаними молодняками з допомогою мотокущорізів типу "Секор". У порівнянні з суцільним доглядом коридорний набагато економніший, а ефект від нього відчутний. В Україні широко застосовується коридорний спосіб при догляді за частковими культурами дуба, найчастіше в грабових дібровах правобережного Лісостепу. У 60-ті роки XX ст. в ряді зарубіжних країн, а також в Білорусі, в Україні почали практикувати "схематичний"спосіб догляду за насадженнями, створеними лісовими рядовими культурами. Спосіб догляду передбачав суцільне вирубу­вання окремих рядів дерев. При цьому не потрібна їх вимітка, потрібно просто застосовувати механізми. Такі рубки стали називати лінійними.

Лінійні рубки доцільно проводити в густих молодняках сосни з 1,5- або 2,0-метровими міжряддями. У більш сприятливих умовах рубку слід починати з вирубки кожного 4-го ряду дерев в 11-13-річному віці.

Як показала практика, полог над вирубаним рядом змикається вже на 3-й рік, тому наступний прийом рубки, а саме вирубку середніх рядів трирядних куліс, потрібно робити в 15-16 років. Після цього прийому ряди залишаються на однаковій відстані один від одного. Оскільки в рядах дерев починають деформуватися крони, то їх потрібно розріджувати не пізніше 18-19-річного віку.

Як показали дослідження кафедри лісівництва НАУ на стаціонарі в кв. 27 Дзвінківського лісництва, такі рубки за лісівницькими резуль­татами не поступаються звичайним, але їх набагато простіше прово­дити. При гіршому рості - за II бонітетом рубку доцільно проводити, починаючи з вирубування кожного 6-го ряду. Потім вирубувати кожен 4-й, а потім кожен 2-й з вибіркою дерев у рядах, що залишилися. Лінійні рубки доцільно проводити лише у віці прочисток.

Лінійний догляд в середньому знижує трудові затрати на 25%.

Якщо не притримуватись продуманої схеми лінійної рубки, то з'являться "зближені" ряди (наприклад, якщо вирубувати непарні ряди), а це приводить до того, що у дерев формується однобока крона. Таке насадження втрачає стійкість до сніголому.

Розробка нових технологій рубок догляду. Догляд за лісом з застосуванням механізмів та машин потребує не лише розробки нових способів рубок догляду, але й нових технологій їх проведення. Найскладнішою для вирішення операцією при проведенні рубок догляду є видалення з насадження зрубаних дерев. Загальні положення технології викладені в офіційних документах і служать лише основою для розробки конкретних технологічних схем проведення рубок догляду в конкретних лісостанах.

При використанні трелювальних засобів для їх нормальної роботи повинне бути певне технологічне облаштування лісосік, яке передбачає систему технологічних волоків (коридорів), магістральні волоки, наван­тажувальні майданчики та ін. На кожну ділянку рубок складається технологічна карта. Частина ділянки між сусідніми волоками має назву "пасіка". В штучно створених насадженнях волоки утворюють вирубу­ванням рядів дерев, а в природних — використовують стежки тощо. Існують нормативи щодо відстані магістральних волоків один від одного, яка б забезпечувала відстань трелювання деревини до 150 м і не більше. Є нормативи і відносно загальної площі технологічних коридорів. Так, при проріджуваннях та прохідних рубках вона не повинна перевищувати 15% площі лісосіки (ділянки). Площа навантажувальних майданчиків (0,2 га) - на лісосіках до 10 га — не більше 4%.

Склалися такі технологічні схеми проведення рубок догляду: вузькопасічна (в т. ч. лінійна) з шириною пасіки 20-30 м, середньопасічна — 40-50 м та широкопасічна - більше 60 м. Кожна з технологічних схем має свої особливості в наборі технічних засобів, у процесі розробки лісосік та ін.

Так, при лінійній технології вирубку ряду (перший прийом рубки) треба починати з дальшого кінця від магістрального волоку (просіки), звалюючи дерева від себе. Цю роботу виконують удвох — звалювальник та його помічник. Після переходу їх на наступний ряд лісоруб формує пачки із зрубаних дерев. Сформовані пачки тракторист витрельовує на площадку трактором, який обладнано гідрозахватом, починаючи з ближнього кінця (під'їжджаючи заднім ходом).

Середньопасічна технологія розроблена в Московському лісотех­нічному інституті з метою застосування її на проріджуванні та прохідних рубках. Трелювальні волоки шириною 4 м прокладають через 40-50 м, що дозволяє максимально механізувати операції на рубках догляду. Звалювання дерев здійснюють бензопилками, обрубку гілля — бензосучкорізками БС-1, трелювання — тракторами типу МТЗ, Т-40, які мають трелювальні пристосування. Зрубані дерева краще валити вершиною від волока.

Півпасіки розроблять не по всій ширині, а в смугах 5-10 м, починаючи з тієї, яка примикає до волока. В такому разі буде менше пошкоджень дерев, які залишено на корені. Оскільки дерева краще трелювати за окоренок, то при прохідних рубках їх так і звалюють, а часто витрельовують напівхлистами або сортиментами. Це також зменшує пошкодження дерев, які залишені на корені.

Роботу за середньопасічною технологією доцільно виконувати бригадою в складі 5 чоловік: тракториста, звалювальника, його помічника, розкряжувальника та робітника по укладанню деревини в штабель, обрубці гілля, сучків.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити