Лісівництво

РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

Лекція 3. ОСНОВНІ ПИТАННЯ МЕТОДИКИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

 

3.2 Планування науково-дослідної роботи

 

Робота над магістерською або кандидатською дисертацією повинна бути спланована за наведеною вище схемою. Перш за все автор повинен чітко уявляти задачу і мету наукових досліджень, щоб сформулювати суть і актуальність наукової теми, практичну цінність можливих результатів наукових досліджень. У такому разі спланувати роботу раціонально буде легше. Автор повинен уяснити логічну послідовність у виконанні запланованих робіт, навчитися бачити головне, вирішальне, на чому потрібно зосередити увагу та зусилля на даному етапі роботи. Спланувавши роботу, потрібно дотримуватися плану, відвести дні та години для виконання певної роботи, не відволікатися на інші справи. Іноді в ході досліджень потрібно попередні плани уточнювати. Але їх також бажано дотримуватися. Все це призводить до упорядкування роботи і економії часу.

Підготовчі роботи. У науці відомі приклади, коли недостатнє знання публікацій з теми досліджень призводило до повторення вже проведених досліджень. Саме тому дослідник — початківець повинен особливо ретельно вивчити ті надбання науки, які стосуються його теми.

Необхідну літературу знаходять за допомогою каталогів у бібліотеках, які бувають алфавітні, де література розміщена в алфавітному порядку, та систематичні, в яких література розміщена відповідно до універсального десятинного класифікатора — УДК. Саме в останньому і ведуть пошук літератури за темою досліджень.

Алфавітним каталогом користуються в тому випадку, коли відомо прізвище автора публікації (якщо авторів не більше трьох) або точну назву книги. Пошук збірників статей, довідників і т.п. проводиться за першим словом у їх назві.

Якщо відома тема пошуку, а не конкретні публікації, то пошук проводять у систематичному каталозі за допомогою системи УДК. Ця система передбачає поділ усіх галузей знань на 10 класів, кожен клас — на 10 груп, а кожну групу — на 10 підгруп і т. п. Для зручності читання індекса після кожних трьох цифр ставиться крапка. Основні класи системи УДК наступні. О. Загальний розділ; 1. Філософія; 2. Релігія; 3. Суспільні науки. Право. Управління. 4. Вільний клас; 5. Математика. Природничі науки; 6. Прикладні знання. Медицина. Техніка. 7. Мистецтво. Прикладне мистецтво. Транспорт; 8. Філософія. Мовознавство. Художня література; 9. Краєзнавство. Географія. Біографія. Історія.

Групи також мають свою структуру. Для зручності користування систематичним каталогом застосовують спеціальні визначники, наприклад, (0,31) — енциклопедія; (0,75) — підручники тощо. Крім визначників характеру матеріалу, використовують також визначники аспекту вивчення питання. їх вказують після основного індексу через крапку і два нулі перед цифровим позначенням. Наприклад: 001 — теоретична точка зору, науково дослідна робота; 002 — технологія.

Дві крапки поєднують поняття, які пов'язані за суттю. Наприклад, 621.9 — різання шляхом зняття стружки +536.2 — теплопередача. Разом буде наступний індекс 621.9:536.2 — теплопередача при різанні зняттям стружки. 001 — науково-дослідна робота +167 методологія. Разом — 001:167 — методологія наукових досліджень.

Якщо розділ системи УДК, до якого належить тема дослідження, невідомий, то пошук у систематичному каталозі здійснюють за допомогою алфавітно-предметного каталогу, в якому відшукують ключове поняття, що визначає розділ УДК систематичного каталогу. Попередньо визначають, чи є у таблиці з переліком розділів УДК назва теми, яка досліджується.

При користуванні каталогом необхідно дотримуватися правила: ключове слово виражати максимальною кількістю синонімів. Якщо ключове слово у предметному покажчику відсутнє, то його потрібно замінити більш загальним поняттям. При користуванні сіткою Інтернету його особливо потрібно дотримуватися.

Багато років УДК застосовувалась як найбільш досконала класифікація. Але розвиток наукових знань, виникнення нових понять у науковій і практичній діяльності людей обумовили появу нової — бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК), яка має більш розширену систему класифікації та індексування знань. Основні структурні одиниці ББК представлені 21 розділом, кожному з яких присвоєні індекс з прописних літер російського алфавіту. Класифікація включає в себе відділи, спеціальні таблиці. Типовим окремостям присвоєні індекси у вигляді строчних літер російського алфавіту, а більш дрібним — арабські цифри у десятинній системі.

Пошук патентних матеріалів по темі досліджень. Патентна документація являє собою найбільш повне зібрання про науково-технічні рішення за останні два століття. Вона підготовлена за відповідним стандартом і певним чином класифікована. У сучасний період у більшості розвинених країн застосовується система МКВ — Міжнародна класифікація винаходів. Вона має 8 розділів, 20 підрозділів, 115 класів, 607 підкласів, 600 груп і більше 45000 підгруп. Розділи МКВ наступні:

А — задоволення потреб людини;

В — різні технологічні процеси;

С — хімія і металургія;

D — текстиль і папір;

Е — будівництво;

Р — прикладна механіка, освітлення та опалення; двигуни і насоси; зброя і набої;

Є — технічна фізика;

Н — електрика.

Для кожного винаходу вказується: номер авторського свідоцтва або патентний номер заявки, дата пріоритету, індекс за системою УДК, прізвище та ініціали винахідника, найменування заявника, формула винаходу, яка відображає його новизну та корисність, а також необхідні для розуміння суті винаходу рисунки та схеми.

Патентна інформація обов'язково повинна передувати науковому дослідженню, забезпечуючи:

— прогнозування тенденції розвитку наукових напрямків, об'єктів техніки і технологічних процесів;

— оцінку технологічного рівня розробок шляхом співставлення їх з останніми запатентованими об'єктами;

— перевірку патентної чистоти розробок.

Патентний пошук потрібно робити за останні 5-8 років, підрахову­ючи кількість патентів і авторських свідоцтв за кожен рік. Це потрібно робити для наступних висновків.

Якщо кількість патентних публікацій з кожним роком зростає, то тема, яка досліджується, без сумніву актуальна.

Якщо кількість патентних публікацій із року в рік приблизно одна­кова, то для досліджень доцільно розробити паралельний (резервний) шлях, а тему досліджень розширити.

Якщо кількість патентних публікацій із року в рік зменшується, то дана тема не має достатньої новизни і потрібно вести пошук нових досліджень, які і дали більш надійні результати.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити